«Паніки нема, тільки Путіна матюкаємо». Інтерв’ю з представником тероборони Києва

Після введення в Україні воєнного стану в ЗСУ спростили умови вступу до територіальної оборони міст. У військкоматах кажуть про черги охочих стати на захист країни й додають, що приходять навіть ті, хто раніше «ховався» від служби. Про те, як потрапити до тероборони свого міста та на передову, а також як цивільні громадяни можуть допомогти українським військовим або просто не нашкодити — в нашому інтерв’ю з працівником столичної тероборони Павлом Куриленком. 

Чи багато охочих захищати країну наразі? 

За сьогодні ми вже офіційно прийняли та оформили близько двох з половиною сотень людей, із них близько 100 пішли на передову. Дуже активно ринули люди. Насправді це дуже кумедна справа. Людям по 50-60 років, вони ніколи в житті не з'являлися до військкомату. У них приписні посвідчення, які ще мали бути замінені, коли їм було 25 років, вони отримали їх ще в 17 років, і відтоді боялися з'явитися в військкомат. Зараз вони масово стоять у військкоматах, ми їм масово видаємо військо-облікові документи, посвідчення і приймаємо до Збройних сил України.

Що потрібно для того, щоб вступити на службу? 

Щоб потрапити саме на бойовий підрозділ, потрібно мати досвід несення служби з 2014 року і далі. Але у зв’язку з тим, що зараз деякі бригади просять чимало людей, ми враховуємо і тих, хто ніс службу раніше. Але обов’язково має бути досвід несення служби. Ті, хто не проходив службу, залучаються в батальйони територіальної оборони і роти охорони військових комісаріатів. Вони здійснюють охорону роботи на місці. Це переважно саме антидиверсійна робота.

Зброя видається усім цим підрозділам, але вони всі мають бути Збройними силами України. Просто так видати зброю людині — протизаконно у будь-який час, навіть воєнний.

Щодо оформлення. У територіальній обороні по часу це довше, тому що там є контракти, в охороні простіше, тому що це є штатний підрозділ по воєнному часу. Для цього достатньо військовій частині просто видати наказ про взяття цієї людини на штатну посаду. Якщо документи є з собою — видаємо наказ, людина зарахована і видається зброя.

Як можуть допомогти місцеві мешканці військовим і чого не мають робити, щоби не нашкодити?

Дуже важливо наповнення соцмереж переміщенням російської техніки. Передавати інформацію про пересування військової техніки, записувати відео і вказувати — де, коли і що. Окрім цього, навіть елементарне. Військові, які зараз проходять дуже швидкі тренування, підготовку, фізично не мають часу на приготування їжі. Тому жінкам, зокрема, можна було б готувати принаймні гарніри та приносити до військових частин, військкоматів.

Чого не варто робити? Підривати мости, тому що нам ще по тих мостам їхати. І не знімати українську техніку, щоб не допомагати російським військовим.

Яка найголовніша функція територіальної оборони? 

Протидиверсійна робота, захист, оборона районів у випадку міських боїв. Якщо буде прорвана оборона міста і підрозділи збройних сил РФ зайдуть до міста, то бойова бригада не факт, що зможе спрацювати, тому що вони навчені саме для польових боїв. А от саме тероборона буде стріляти з усіх вікон. Патрулювання теж входить у їхні функції, але лише в тих районах, де це фізично дозволяється — це вулиці з кривим нахилом, вулиці з багатьма підворіттями, де є багато проходів.

Наскільки ретельно перевіряють усіх, хто вступає у тероборону?

Паспорт, код.

А медична довідка?

По факту? Ні. Якщо зараз людина фізично може тримати зброю в руках, якщо в неї є хоч якийсь досвід, то вона одразу йде туди. Наприклад, мій товариш, з яким ми були на війні на Донбасі з 2014 по 2018 роки. Він втратив слух, зараз зі слуховим апаратом, але боєць він від бога. Вчора він поїхав у бригаду, хоча раніше був визнаний непридатним до військової служби. Він має бажання, чудово почувається і готовий виконувати свій обов'язок.

Чого не варто робити мешканцям, які лишаються у Києві та інших містах, які обстрілюють російські військові? 

В нічний час менше пересуватися. Час із 22:00, я вважаю, трохи неправильний. Тому вже коли темніє, ти вже сумніваєшся, з чим людина йде: чи з палицею, чи з цукеркою, чи пістолет дістає. От щойно посутеніло — це десь 18:00-19:00, — потрібно вертатися додому і до 7:00 перебувати вдома, тому що в разі відпрацювання ДРГ дуже погано видно, хто саме йде.

Чи є паніка серед представників тероборони? 

Та ні. Путіна матюкаєм. Але тривоги не може не бути. Тому що коли в очікуванні бою, це завжди тривога. А от щодо паніки, подивіться: ніхто ж не падає та не плаче.

Чи достатньо екіпірування, техніки, зброї? 

Достатньо ніколи нічого не буває. Тому що один тепловізор коштує тисяч доларів. А в нас 250 тисяч військових. Проте стріляти з чого завжди є. Будь-яке військове формування має штатну структуру. На штатну структуру завжди вистачає зброї. Але є такі люди, які не хочуть залучатися у штатну структуру. Вони просять автомати, щоб охороняти бомбосховища. Але якщо він охоронятиме, то полетить у нього граната, тобто — у бомбосховища. А там люди. Тому цивільні мають бути якомога далі від військових.

Як діяти під час сирени та чому важливо не реагувати? 

Тому що це їхнє та наше життя. Коли лунає сирена — варто йти у бомбосховища. Якщо чуєте звук неприродного характеру — вам треба одразу впасти там, де ви стоїте. Ніколи в житті не вб'є снаряд, якщо ви перебуваєте на рівні нижче колін, якщо тільки не попаде просто у вас.

Якщо у людини своя зброя і людина хоче просто захищати себе і родину, то як з вами комунікувати, щоб не нашкодити?

Йому потрібно пройтися районом у денний час, подивитися, де та які підрозділи формуються, сказати, що в нього є зброя, що він буде захищати, і запитати, з якого сектора краще. Йому покажуть сектор, де не буде перехресного вогню, і він буде собі працювати.