Парламентські вибори в Молдові: що треба про них знати

Громадське публікує текст Ziarul de Gardă про те, чим ці вибори відрізняються від попередніх та чим це може закінчитися для країни, у якій продовжує знижуватися рівень демократії.

Змішана система та адмінресурс

Минулого року Молдова перейшла з пропорційної системи голосування на змішану. Це означає, що половину депутатів виберуть за партійними списками, а іншу — за одномандатними округами. Влада наполягала на впровадженні цієї системи не один рік, і на цих парламентських виборах її застосують уперше — попри протести опозиції та обурення Європи. Опозиція та громадянське суспільство вважають, що тепер правляча партія зможе безперешкодно використовувати адмінресурс та методи підкупу виборців у провінціях, у такий спосіб значно посиливши свої й без того не хиткі позиції.

Референдум, аби обійти Конституцію

Ще одне нововведення, яке чекає виборців на дільницях 24 лютого, — референдум. У цій сфері правлячій партії також довелося придушувати неприйняття опозиції та громадянського суспільства. Виборцю необхідно буде відповісти на два запитання: «Чи підтримуєте ви скорочення кількості депутатів зі 101 до 61?» та «Чи вважаєте ви, що народ може відкликати (відправити у відставку) депутатів, якщо вони не виконують належним чином свої обіцянки?».

Експерти вважають, що найбільше ризиків ховається саме у другому запитанні — адже відставка депутата суперечить молдавській конституції. Окрім цього, з технічного боку, в умовах нинішньої змішаної виборчої системи, не зрозуміло, як будуть застосовувати процедуру відкликання до депутатів, що проходять за національними списками. Адже вони опиняються в більш вигідному положенні у порівнянні з тими, кого обрали за одномандатними округами.

Хто є хто

У передвиборчій кампанії лідирують три головні сили: очолювана олігархом Володимиром Плахотнюком Демократична партія Молдови (нині — правляча); прибічники проросійськи налаштованого президента Ігоря Додона; та проєвропейська опозиція, яка має шанси увійти в парламент.

За опитуваннями (ось, наприклад, одне з останніх): найбільше шансів на перемогу в Партії соціалістів — про готовність віддати їм свій голос заявили 39% опитаних. Президент Молдови й де-факто лідер партії соціалістів Ігор Додон називає себе «промолдовським, а не проросійським політиком», але водночас зараховує до своїх беззаперечних переваг дружбу з президентом Путіним.

Однак навіть ті молдавські політики, які відверто розділяють інтереси Кремля, у своїх заявах зазвичай уникають висловлювань, які б змусили виборця запідозрити їх у відмові курсу на євроінтеграцію. За останні роки Молдові вдалося переорієнтувати експорт своєї сільськогосподарської продукції на Європу й втрата досягнутого може мати катастрофічні наслідки.

За Демпартію, що очолює олігарх Плахотнюк, обіцяють проголосувати 14%. Порядок денний цієї партії передбачає налагодження співробітництва з ЄС, але не ціною зіпсованих відносин з Росією.

Третім за політичною вагою вважають блок проєвропейської опозиції. Це об'єднання має назву ACUM, що в перекладі з румунської означає «зараз». До ACUM увійшли партія «Дія та солідарність» (на їхню користь висловилися 13% опитаних) та платформа «Гідність і правда» (за них 9%). Таке об'єднання зусиль опозиції могло з високою ймовірністю привести до створення коаліції між демократами та соціалістами — принаймні, спостерігачі не виключали такого розвитку подій, — але поки що коаліцію не створили.

Шанси увійти в парламент також має партія «Шор», названа іменем свого лідера Ілана Шора. Ця людина — головний фігурант у справі про крадіжку мільярду з трьох молдовських банків. Суд першої інстанції засудив Шора до 7,5 років ув'язнення, але це не заважає йому займатися політикою. Відповідно до опитувань Міжнародного республіканського інституту, партія може набрати близько 5% голосів.

Прохідний бал

Аби потрапити до парламенту, необхідно набрати 6% від числа тих, хто проголосував, а виборчому блоку — 8%. Партії, які не подолали цей поріг, виключать з процесу розподілу мандатів. Тобто голоси, які віддали за аутсайдера, дістаються переможцям.

Кандидат у депутати по одномандатному округу має набрати найбільшу кількість дійсних голосів. Якщо рівну кількість голосів наберуть дві й більше претендентів, окружна виборча рада обере переможця шляхом жеребкування.

Передвиборчі технології

Кандидати традиційно винахідливі у спробах підкупу виборців — використовують подарунки, грошові перекази, концерти, творчі вечори та екскурсії, які нібито не мають геть нічого спільного з передвиборчою агітацією. Найчастіше у такій завуальованій політичній рекламі помічали демократів, соціалістів та представників партії «Шор».

Наприклад, першими привітали молдавських пенсіонерів з новорічними святами та нібито між іншим повідомили їм про грошову допомогу у розмірі 600 леїв (приблизно 30 євро), яку виділив уряд за ініціативою правлячої партії. Експерти бачать у цьому безсумнівне використання адміністративного ресурсу.

«Це кістка, яку вони кидають людям раз у чотири роки, коли наближаються вибори, — каже політичний аналітик В’ячеслав Бербека, — Ми вважаємо ці листи завуальованою формою купівлі голосів», — додав він.

Спостерігачі авторитетної неурядової організації «Promo-LEX» підрахували, що за минулі півтора місяця Демократична партія, Партія соціалістів та партія «Шор» витратили майже 192 тисячі євро (3 766 917 леїв) на концерти та інші схожі заходи, які за фактом були частиною передвиборчої кампанії, але при цьому їх не включали у рахунок передвиборчих фондів.

Кандидати з придністровським громадянством

Змішана виборча система — не єдине нововведення на цих парламентських виборах. Вперше по два мандати у законодавчому зібранні отримають представники діаспор, Гагаузької автономії й Придністровської території.

Ба більше, в обох округах Придністровського регіону першими у списку вказані кандидати від соціалістів, у яких є навіть так зване придністровське громадянство, про що заявляв президент Молдови Ігор Додон.

Коли у 2017 році відбувались дебати щодо реформи виборчої системи, передбачалось, що з 50 депутатів-одномандатників половина буде представляти діаспору і так звану Придністровську молдавську республіку (ПМР). Але проти виступив сам Тірасполь. Лідер Придністровського регіону Вадим Красносельський заявив, що згідно із законом Молдови «придністровський народ» не може брати участі у виборах у Молдові.

«Ми не ділимо придністровців на громадян Молдови, України, Росії. У нас є придністровський народ. Так ось, придністровський народ, відповідно до закону Молдови, не може брати участі у виборах на території Республіки Молдова. Тому ми діємо чітко в межах нашої Конституції та придністровського законодавства. Оскільки, згідно із законами Молдови, придністровський народ не може брати участі у виборах, то він і не буде брати участі у виборах», — резюмував лідер ПМР.

Попри заяву Тірасполя, 19 січня цього року ЦВК Молдови постановила, що на придністровській території буде відкрито 47 виборчих дільниць.

Головне питання, яке виникає у спостерігачів: чи з’явиться у Молдові уряд соціалістів? Експерти вважають, що соціалістична партія отримає більшість місць у парламенті, але до 51 мандата (а саме стільки потрібно для того, аби отримати право формувати уряд) не дотягне.

Також говорять і про можливість оголошення коаліції демократів та соціалістів після виборів.

Так чи інакше, але якщо уряд не буде сформовано впродовж трьох місяців після виборів, парламент розпустять і в країні призначать позачергові парламентські вибори.

Ольга Булат, «Ziarul de Gardă»