Місцева жителька у своєму будинку у селищі Старомихайлівка на тимчасово непідконтрольній території в Донецькій області, 19 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/DAVE MUSTAINE

Пандемія коронавірусу змінила життя всього світу, але ніде людям не доводиться переживати її так, як на непідконтрольних Україні територіях Донбасу за умов загострення воєнного конфлікту.

Матеріал Spektr.Press

Коронавірус радше став фоном. Із середини травня в Донецьку по всіх місцевих каналах набагато частіше говорять про швидке загострення війни, ніж про вірус. Так званий глава «ДНР» показово здає кров «на випадок загострення на фронті», і в щоденному режимі видає новини на кшталт «перевірок штабів цивільної оборони» і «режиму підвищеної готовності для народної міліції». Про коронавірус в цих новинах нагадують тільки маски на всіх учасниках здачі крові для майбутніх поранених.

Так, звичайно, в самопроголошеній «ДНР» був оголошений «режим підвищеної готовності» у зв'язку з епідемією COVID-19, але в житті звичайних людей великих змін не сталося: вони і так вже практично шість років живуть в умовах суворої комендантської години з 23 вечора до 5 ранку, а в містах тут і до коронавірусу вулиці порожніли після 19.00, а після 20.00 вже майже переставав ходити і громадський транспорт.

Тут і до коронавірусу існували внутрішні блокпости між містами і періодично проводилися перевірки на дорогах — люди звично ходять з паспортом в кишені, звично виконують нові суворі правила, звично, не розмірковуючи і не обговорюючи, погоджуються з новими обмеженнями та вимогами.

Крім того, артилерійська канонада уночі і військова техніка на вулицях налаштовують на спокійне сприйняття будь-якого вірусу, відмінного від чуми. Передовсім працює радянське: «Аби війни не було!».

Медицина і катастрофа

Стало звичаєм ставитися до місцевої статистики з недовірою. Але зараз, якщо їй вірити, в «ЛДНР», які, як відомо, займають лише третину довоєнних Донецької і Луганської областей, в три-сім разів більше інфікованих COVID-19, ніж на підконтрольних Україні територіях. На 27 травня так званий «мінздрав» «ДНР» давав такі дані: 435 інфікованих, на лікуванні — 313 пацієнтів, видужало — 108, померло 14 осіб. За останню добу було інфіковано 26 осіб, з яких 10 — це медичні працівники.

У «ЛНР», за даними їхнього «мінздраву» на 26 травня, зареєстровано 384 хворих, з лікарень виписано 184 людини, летальних випадків тільки 6.

Для порівняння, на підконтрольній Україні території в Донецькій області на ту ж дату зафіксовано 148 і 43 заражених відповідно. Водночас області Донбасу потрапили в число восьми українських регіонів, що не перейшли на другий етап зняття карантину через погану епідеміологічну обстановку. У Донецькій і Луганській областях не запустили пасажирське транспортне сполучення між містами і продовжені обмеження на в'їзд і виїзд. Чому? Через малу кількість зроблених тестів на коронавірус.

Санітарна обробка машин бійцями роти біологічного, хімічного та радіологічного захисту 58 бригади ЗСУ на блокпості на трасі Костянтинівка-Донецьк в травні 2020 року
Фото:

Spektr.Press

Про ситуацію на непідконтрольній території «Спектр» зміг поговорити з трьома донецькими лікарями, які просили не називати їхні імена через побоювання за свою безпеку — розмовляють із зарубіжними журналістами тут неохоче.

«Я не розумію що відбувається! — каже лікар однієї з реанімації міста. — Як на мене, при свинячому грипі важких вірусних пневмоній у літніх і вагітних по відділеннях було більше, а крику — менше! Коронавірусні пневмонії є, і вони, зрозуміло, важкі, але ніяких додаткових спеціальних госпіталів не відкрито, все відбувається в рамках штатних інфекційних відділень і інфекційних реанімацій, нас і наше обладнання поки не залучають. Карантини звичайних відділень — це, очевидно, велика проблема».

Другий наш співрозмовник, хірург однієї з колишніх обласних лікарень, пояснив, що відділення в лікарнях закриваються на карантин тоді, коли у лікаря або пацієнта в цьому відділенні підтверджується коронавірус. За його даними, на карантин пішли і продовжують залишатися відділення трьох великих лікарень Донецька — ОКБ імені Калініна, 16-ї міської та лікарні імені Вишневського, а також хірургія і терапія в міській лікарні Докучаєвська. Але інфекційне відділення там продовжує працювати, як працює інфекційна клініка і в лікарні імені Вишневського. «Немає ніякого авралу з коронавірусом, є проблеми з лікуванням звичайних хвороб!» — так підсумував ситуацію третій медичний фахівець, з яким поспілкувався «Спектр» і який поскаржився, що епідемія практично зупинила планові операції в більшості лікарень на непідконтрольній Україні території.

Очільниця місцевого «міністерства охорони здоров'я» Ольга Долгошапко 27 травня повідомила, що вирішується питання про закриття на карантин ще й 24-ї міської лікарні в Донецьку, а на днях була закрита частина відділень в лікарні №2 в Макіївці. Міністр визнала, що через епідемію і карантин не функціонували 16-а донецька лікарня і 6-а макіївська, які зараз вийшли з карантину. При цьому в лікарнях зараз перебуває близько 300 хворих, і в разі необхідності до прийому пацієнтів готовий мобільний інфекційний госпіталь на 250 ліжок. Але поки що потреби в ньому немає — наявна система інфекційних відділень з таким потоком пацієнтів на разі справляється.

Співробітники МНС так званої «ДНР» проводять дезінфекцію в лікарні у Донецьку, де лікують пацієнтів з COVID-19, 11 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/DAVE MUSTAINE

Рис, гречка, цукор та інші «противірусні» препарати

Ставлення до епідемії в «ДНР» досить зважене, майже як в Білорусі, де через глобальну пандемію навіть парад Перемоги на 9 травня не стали скасовувати. Так і тут: в самопроголошених «ЛДНР», наприклад, не застосовується слово «карантин» щодо проблеми з COVID-19. У Донецьку оголошено суворий масковий режим, але водночас працює абсолютно все, що платить податки і дає зайнятість населенню. Ні на день не припинялася робота продуктових ринків, магазинів, міського транспорту, приватних і «націоналізованих» державних підприємств — перекриття лінії зіткнення в ніч на 21 березня в «ДНР» і на 23 березня в «ЛНР» практично позбавило місцевих ринків надходження грошей від українських пенсій, які тут отримувало більше 600 тисяч людей.

Багато це чи мало? За даними статистичних управлінь «ЛДНР», там проживає близько 3,7 млн осіб, віце-прем'єр-міністр України у справах окупованих територій Олексій Резніков в недавньому інтерв'ю назвав цифру в 1,6 млн чоловік — правда, напевне, десь посередині, але в будь-якому випадку пенсіонери становлять дуже значну частку населення територій. До того ж українська пенсія дорівнює приблизно $80-$100, а пенсіонери забезпечували місячний оборот приблизно в $50 млн, даючи роботу перевізникам, ринковим торговцям, продавцям ліків...

Тепер же і самих пенсіонерів обмежили в переміщенні — місцева влада скасувала для них пільговий безкоштовний проїзд.

Зі свободою переміщення по територіях і так було, м'яко кажучи, непросто, але тепер з вірусом і системою блокпостів перекритий в'їзд і виїзд в Новоазовський район людям без місцевої прописки — таким чином з кінця квітня перекритий доступ потенційним відпочивальникам до Азовського моря на двох місцевих курортах — у селах Безіменне і Сєдове. У Донецьку з надією говорять про можливе відкриття курортного сезону «в липні», але «режим підвищеної готовності» поки продовжений до кінця травня.

Крім того, в умовах воєнного стану т. зв. влада «ДНР» ухвалила типово «військове» рішення — закрили «на всякий випадок» блокпостами містечко Новий Світ, в якому розташована життєво важлива для тутешньої економіки Старобешівська ТЕС. У передмісті Старобешевого людям наказали нікуди не виїжджати, а приїжджих працівників теплоелектростанції тимчасово «до особливого розпорядження» поселили в місцевих гуртожитках. Азовське море і Новий Світ будуть закриті і надалі, «міністр охорони здоров'я» Ольга Долгошапко пообіцяла в разі поліпшення епідеміологічної обстановки відкрити замкнені райони і міста до липня.

Перекрито доступ і до інших розваг — закриті всі театри, Донецька філармонія і кінотеатри. Заборонені всі масові спортивні заходи, масові зібрання і паради.

Кафе і ресторани працюють в особливому режимі — до 18.00, а потім можна продовжувати відпочивати, але тільки чомусь на літньому майданчику ресторану або будинку.

Співробітники МНС так званої «ДНР» проводять дезінфекцію в лікарні у Донецьку, де лікують пацієнтів з COVID-19, 11 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/DAVE MUSTAINE

«Знаєш, я нічого не розумію про цей новий коронавірус, може, він після 18:00, як голодні собаки, кусатися починає, але цей травень дуже холодний, 11 градусів тепла за вікном — тож висновок один: випивати краще вдома, ніж на свіжому повітрі», — так змалював «Спектру» ситуацію житель Ворошиловського району Донецька.

Діти і студенти на карантині з березня місяця і вже не повернуться в класи й аудиторії в цьому навчальному році, навчання весь цей час відбувалося онлайн.

Це створює особливий місцевий режим — якщо все комерційне працює, то ніяких компенсацій нікому платити не потрібно. І справді: тут не говорять навіть про можливість будь-яких компенсацій збитків через обмежувальні заходи будь-кому.

Але ось дітей годували в школах безкоштовно з 2015 року, з початку регулярних поставок продовольства російськими гуманітарними «Білими конвоями». Згодом перейшли на адресне фінансування цієї статті витрат, і зараз вже в квітні зобов'язали фірми, які готували шкільні обіди, видавати пайки дітям. Їм компенсують вартість з місцевого бюджету. Оскільки фірми різні — пайки по різних районах теж різні.

«Нашому класу видавали пайок в школі, на кожен клас відвели по годині, вчителі хвилювалися, наче під час героїчної оборони, нас, батьків, вишикували в шеренгу на відстані 1,5 м один від одного, суворо в масках, перераховували, потім видавали ці каші і борошно — пристойна їжа, до речі. Ми отримали пайок в кінці квітня і зараз, в травні, — вдруге. Чи будуть давати далі, не знаю — навчання скінчилася», — розповів «Спектру» батько дитини, яка навчається у другому класі однієї зі шкіл Ворошиловського району.

Пайок школяра, який в травні 2020 року видають у Ворошиловському районі міста Донецька
Фото:

Spektr. Press

«Для мене цей коронавірус виражається в тому, що без маски в магазин і автобус не пускають, але все так само працює — і ринок, і магазини, як раніше, — пояснює домогосподарка Олена з мікрорайону «Текстильник». — Ми бережемося, сина на футбол з пацанами не пускаємо, але вони на вулиці без всяких масок ганяють».

Цікаво, що в Донецьку з приводу масок з'явилися свої особливі анекдоти.

«Ти аптеки наші бачив? — запитує нашого кореспондента лікар однієї з лікарень міста. — На донецьких аптеках, де, власне, і продаються медичні маски, всюди напис: «Входити без маски заборонено!» Відразу народився висновок: «Першу маску добуду в бою!»

Тут взагалі до цього ставляться з легкістю: 9 травня влаштували великий автопробіг за участі більше тисячі автомобілів. Учасники сиділи у машинах, але маскового режиму особливо не дотримувалися.

«У нас голова колони була вже в парку Ленінського комсомолу, а хвіст ще виїжджав з колишнього супермаркету «Метро» на виїзді на Маріуполь! Які там маски!? Таке свято влаштували, люди уздовж доріг стояли, вітали!» — розповідає «Спектру» один з учасників автопробігу.

Парад військової техніки до Дня перемоги над нацизмом в окупованому Донецьку, 9 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/DAVE MUSTAINE

Як на острові

З української сторони території фактично повністю ізольовані — особливо тепер, коли загострюється і військовий стан. Сюди неможливо приїхати, а, значить, і завезти вірус ззовні теж вкрай важко.

Тут немає аеропорту і давно не працює залізничне сполучення, зараз перервано і автобусне.

Лінія зіткнення блокована фактично з середини березня, КПВВ стоять порожні, дат відкриття їх немає навіть в теорії. Відкриття КПВВ з української сторони — прерогатива командування Операції об'єднаних сил, і поки черговою контрольною датою місцеві вважають 22 червня, коли закінчиться наступний етап всеукраїнського карантину. Але беручи до уваги загострення збройних сутичок на лінії зіткнення і обстріли, вірить в реальність цієї дати все менше і менше людей.

Джерела «Спектра», близькі до Міністерства у справах тимчасово окупованих територій, кажуть про нерозуміння владою України принципів і підходів до відкриття КПВВ — Київ з 15 червня може дозволити міжнародне авіасполучення і при цьому на невизначений термін залишає закритими території своєї країни. Звідси численні відсилання до військового командування, яке нібито тільки і може прийняти відповідне рішення.

У Донецьку теж немає розуміння навіть робочих термінів відкриття КПВВ зі свого боку. У МОЗ повторюють чергову фразу — «після стабілізації епідеміологічної ситуації».

Іноді малими групами через лінію зіткнення переходять люди з гуманітарних міркувань. Іноді ці переходи не погоджує одна зі сторін. 25 травня, наприклад, рішенням командувача ООС в сторону «ЛНР» була пропущена одна жінка, але її без пояснень розвернули назад на КПВВ «Станиця Луганська» на тій стороні.

Кореспондент «Спектра» на початку квітня був свідком того, як на ту сторону для похорону в Донецьку не пропустили навіть тіло померлого в Маріуполі будівельника. Мікроавтобус з труною тоді не зміг подолати КПВВ «Новотроїцьке».

Працівники в захисних костюмах дезінфікують мікроавтобус, який перевозить пасажирів з окупованого Донецька в російське місто Ростов, Донецьк, Україна, 25 березня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/DAVE MUSTAINE

Чайки ковіду не бояться

Єдиний закордон для «ДНР» зараз — Росія. Кордон з нею офіційно відкритий, прикордонні пункти працюють, і через них в особливому режимі йде потік вантажних автомашин. Автобусне сполучення зупинено, при відкритому кордоні всі чиновники і державні службовці підписали наказ про заборону відряджень до Москви.

Закриття кордону з Росією дуже вдарило по дрібних підприємцях і бізнесу, що займався пасажирськими перевезеннями і доставкою товарів з Ростова-на-Дону. У цій сфері чекають відкриття кордону не раніше 18 червня.

Всі, хто приїхали з Росії, підписують зобов'язання про 14 днів обов'язкової самоізоляції, які підкріплюються дзвінками з поліклініки і перевірками дільничного. «Знаєш, на ринку лають «москвичів», їх якось стали дуже не любити — вважається, що в закритий регіон коронавірус завезли місцеві, які повернулися із заробітків з Москви» — каже кореспонденту «Спектра» мешканка Петровського району Донецька Марина.

Цікаво, що жорсткий карантин для прибулих не поширюється на кураторів з Росії і відомих журналістів федеральних каналів. До Донецька, наприклад, в кінці минулого тижня приїхав політтехнолог, відомий в цих краях з 2014 року як Дмитро Чайка. Він працював тут до 2016 року в «адміністрації» Олександра Захарченка, зараз, за повідомленням джерел «Спектра», буде курувати нинішнього «главу» Дениса Пушиліна і стежити за показаннями його рейтингу.

Будь-який місцевий чоловік вам скаже, що уявити колишнього учасника МММ Дениса Пушиліна, що командує шикуванням або наступом «народної міліції», може тільки людина з хорошою фантазією, адже, на думку місцевих, після смерті Захарченка нові представники цивільної «влади» «ДНР» втратили вплив на збройні угрупування самопроголошеної республіки.

«Дмитра Чайку, зрозуміло, карантин для приїжджих не торкнувся, вчора приїхав Олександр Сладков — теж без карантину. Чекаємо тепер Семена Пегова, і тоді війна точно почнеться!» — так напівжартома прокоментувало ситуацію «Спектру» джерело в «уряді» «ДНР».

Олександр Сладков та Семен Пегов — відомі російські військові кореспонденти. Млява війна, на думку місцевих, їх не зацікавить. Риторика місцевої «влади» загострюється, тут наполегливо розповсюджують чутки про майбутнє загострення під Авдіївкою. Схоже, всі чекають активізації воєнних дій.

І саме це зараз найважливіша проблема в Донецьку.

Поділитись: