План виходу Британії з ЄС: 10 найважливіших фактів

17 січня прем'єрка Сполученого Королівства Тереза Мей представила свій план виходу Британії з ЄС. 

План містить у собі чимало парадоксів. З одного боку, Мей пропонує «жорсткий» Брекзит, відкидаючи різні форми «часткового» членства в Євросоюзі. З іншого боку, план передбачає не ізоляцію Британії, а її ще більше включення в глобальні процеси. 

Громадське проаналізувало основні деталі озвученого плану. 

Стопкадр з відео прес-конференції Терези Мей

1. «Ні» ЄС, «так» глобалізації

Парадокс плану Мей полягає в тому, що він передбачає не ізоляцію Британії від світу, а її ще більше входження в глобальні процеси.

Якщо «Брекзит» вважати перемогою британського (чи суто англійського) націоналізму, то своїм планом Мей нанесла йому удар у відповідь.

Головне гасло сьогоднішнього виступу – Global Britain, тобто «Глобальна Британія». Йдеться про те, що Британія виходить з ЄС не для того, щоб закритися від світу, а для того, щоб ще більше відкритися йому.

На практиці це означатиме, що Британія активно шукатиме нових угод про вільну торгівлю – зі США, Китаєм, Бразилією, Індією, країнами Близького Сходу, Австралією та іншими країнами. Парадокс у тому, що Британія тепер може значно швидше укласти угоду про вільну торгівлю зі США, ніж таку угоду з американцями укладе ЄС.

2. Вихід з єдиного ринку ЄС 

Мей чітко заявляє, що Британія залишає «єдиний ринок» ЄС.

Це означає, що Британія виходить з режиму "чотирьох свобод": свободи пересування товарів, послуг, капіталу та осіб усередині Євросоюзу.

До сьогоднішньої промови часто говорили про те, що Британія спробує закритися від мігрантів з ЄС, але зберегти за собою свободу руху товарів, послуг та капіталу. Брюссель на цю ідею відреагував жорстко («все або нічого»). Сьогоднішній план свідчить про те, що Мей змирилася: вихід з ЄС означає вихід із єдиного ринку Євросоюзу.

Це означає, що Британія виключає для себе поширені формати співпраці з ЄС для країн, які не є його членами – наприклад, Норвегії, Ісландії чи Швейцарії, які поширюють на себе всі "чотири свободи" без формального членства в Євросоюзі.

Тепер Британія шукатиме альтернативи участі в єдиному ринку. Це може бути нова торгівельна угода з ЄС, які встановлюватиме формат вільної торгівлі, але допускатиме ті тарифні чи нетарифні обмеження, які зняті у форматі єдиного ринку.

3. Вихід з митного союзу ЄС

Так само Британія збирається виходити з митного союзу ЄС.

Це означатиме, що вона не матиме спільних зовнішніх митних тарифів з Євросоюзом. Це також означатиме, що вона не матиме спільної торгівельної політики з ЄС. Тобто угоди про вільну торгівлю, які ЄС має з іншими країнами, на Британію не поширюватимуться.

Для України це означатиме, що після завершення «Брекзиту» на території Британії не діятиме Угода про асоціацію між ЄС та Україною.

Треба буде укладати нову угоду про вільну торгівлю окремо з Британією. І тоді від процесу переговорів залежатиме, чи буде ця нова угода більш вигідною, ніж умови торгівлі України з Британією в рамках ЄС.

4. Контроль за мігрантами з Євросоюзу

Мей чітко заявляє, що хоче суворішого контролю за мігрантами з Євросоюзу.

За лаштунками дипломатичної риторики про те, що Британія продовжує вітати міграцію «найкращих», насправді приховується значно жорсткіший підхід до громадян ЄС. До громадян інших країн ЄС тепер не ставитимуться так, як до британців.

Серйозне питання – куди подінуться численні поляки, литовці, латвійці, чехи, греки, іспанці, румуни коли вони втратять свій привілейований статус (як громадян ЄС) у Британії? Повернуться додому чи осядуть в інших країнах Євросоюзу?

5. Кінець юрисдикції суду ЄС

Британія заявляє про кінець юрисдикції головного суду Євросоюзу – Європейського суду юстиції (ECJ).

На практиці це означає, що Британія зможе ігнорувати рішення цієї європейської інституції.

Наприклад, якщо ECJ вважає, що та чи інша багатонаціональна компанія порушує європейські правила конкуренції, злиття компаній, екологічних стандартів тощо британський суд може вирішити інакше. Цілком можливо, ці рішення будуть значно лояльнішими до великих компаній, ніж рішення суду ЄС.

6. «Брекзит» без перехідного періоду 

«Жорсткий Брекзит» передбачає, що уряд не шукатиме якихось тривалих «перехідних періодів».

За правом ЄС, після активування статті 50 Лісабонського договору переговори про вихід країни з ЄС мають тривати принаймні 2 роки. Мей обіцяє задіяти цю статтю у березні.

Це означає, що вихід Британії з ЄС може повністю завершитися у березні 2019 року.

7. Останнє слово – за парламентом

Після того, як уряд завершить з ЄС переговори про вихід, останнє слово матиме британський парламент. Тереза Мей впевнена в його підтримці, захищаючись результатами референдуму та волею народу.

Але все може статися – і парламент в останній момент може сказати "ні" умовам угоди про вихід з ЄС, про які домовиться уряд. Утім, ймовірність такого сценарію не дуже велика.

8. Дилема Євросоюзу

Одна з ключових інтриг сьогодні – це реакція Євросоюзу.

Чи буде ЄС «карати» Британію за Брекзит? І які важелі будуть у Лондона, щоб цього покарання уникнути?

ЄС, особливо Брюссель та Берлін, зацікавлені в тому, щоб зупинити можливих вихід інших країн Євросоюзу з євроскептичними настроями. Для цього вони зроблять все, щоб «Брекзит» не був прикладом того, як на євроскептичній політиці можна виторгувати собі кращі умови. Саме тому Британія так і не змогла залишити собі місце в єдиному ринку (за формулою «єдиний ринок мінус мігранти») і саме тому переговори про вільну торгівлю між Британією та ЄС обіцяють бути складними.

З іншого боку, ЄС не може собі дозволити бути надто жорстким і втратити Британію як союзника. У Лондона та Брюсселя позиції по багатьох питаннях – особливо зовнішньої політики - все-таки, збігаються.

9. Британія і Росія: мало що зміниться 

«Євроскептицизм» буває різним: інколи він йде рука об руку з проросійськими настроями, інколи ні.

Тереза Мей є критиком російського режиму, і у своїй промові вона згадала спільну позицію Британії та ЄС щодо санкцій проти Москви.

Також прем'єрка кілька разів натякнула на потужні британські спецслужби, які можуть допомогти Європі та світу боротися проти своїх ворогів. Зважаючи на давнє протистояння британських та російських спецслужб, це теж могло бути важливим натяком.

10. Бюджет ЄС – без британських грошей 

Мей підтвердила, що "Брекзит" означатиме відмову Британії від внесків у бюджет ЄС.

Це не означає, що Британія відмовиться від фінансування будь-яких спільних проектів: такі проекти, без сумніву, залишаться. Але бюджет ЄС стане трохи скромнішим: меншим принаймні на близько 10 мільярдів євро на рік: таким є розмір "чистого" британського внеску.

Зважаючи на те, що бюджет інституцій ЄС складає приблизно 145 мільярдів євро на рік (близько 1% від ВВП Євросоюзу), втрата 10 мільярдів є несмертельною, але вагомою.