Попереджені та озброєні: правила уникнення раку грудей

Діагноз «рак молочної залози» ставлять 16 тисячам українок. Понад 7 тисяч помирають від цієї хвороби. За даними фахівців Інституту раку, рак молочної залози лідирує серед онкозахворювань жінок. Щорічний приріст показників у світі – близько 3%, також щороку зростає кількість вперше виявленого раку молочної залози.

Про те, як зняти страх перед оглядом та вчасно виявити патологію у студії hromadske.tv розповів завідувач хірургічним відділенням Київського міського онкологічного центру Микола Анікусько та головний редактор сайту onco.com.ua Лілія Куликівська.

Лілія Куликівська: 85% жінок знають, що їм потрібно робити профілактичні огляди. Але з цього числа лише 12% насправді їх роблять. У силу яких причин, я не знаю – наші жінки не навчені ходити [до лікаря].

Микола Анікусько: Змінився стиль життя. Рак молочної залози - досить розповсюджена патологія. Якщо ми говоримо про вік і якщо говоримо, що жінка проживе 80 років, – то у кожної восьмої розвивається рак молочної залози. … І практично у 90% випадків практично немає ніяких симптомів. Клінічно – це тільки невелике ущільнення.

Та стадія, на якій ми можемо гарантувати успіх, протікає настільки довго – декілька років - і при чому в таких маленьких розмірах, що можна виявити тільки шляхом активних заходів. Тому в першу чергу наше завдання - зняти страх перед цим недугом, він справді виліковний. На жаль, до нас приходять пацієнтки, які вже мають не першу стадію.

Київ, на відміну від інших міст, має досить хороший показник: у 86% випадків ми діагностуємо рак своєчасно. Але йдеться не про своєчасну діагностику.

По-перше, соціум (грає роль у вчасному виявленні захворювання – ред.). Спілкування – для когось це актуально, для когось ні.

Друге – доступність медичної допомоги. Тому що для більшості, щоб отримати консультацію, треба проїхати 1-2 зупинки автобуса. Це нескладно.

У США 65% жінок пройшли обстеження. Це – більше половини жіночого населення пройшли мамографію.

Насправді її треба проводити жінкам абсолютно будь-якого віку. Ми говоримо про «скрінінг» – він побудований на віці. За віком можливість розвитку раку росте. До 30 років – це один випадок на півтори тисячі жінок. Якщо ми візьмемо жінок – пацієнток, в яких немає взагалі жодних скарг, і всім проведемо [тест] – то в одної з 1400 ми знайдемо рак. Якщо ми говоримо про вік до 40 років – це вже один випадок на 400, тощо. У віці від 60 до 70 – рак буде у кожної 24-ї, старше 70 – у кожної 17-ї. Ми говоримо про той рак, який ми можемо виявити та гарантувати ефективне лікування. Це не своєчасна діагностика – це рання. Його виявити можна тільки шляхом активних заходів. Тобто пацієнтка має прийти, не маючи жодних скарг.

Лілія Куликівська: Про рак грудей пишуть багато, говорять багато. І про відомих жінок, які перемогли рак грудей, – ніби ця тема на слуху. Але якась парадоксальна ситуація – вона ніби і на слуху, але жінки не ходять. І от наші проекти націлені на те, щоб зняти страх відвідування лікарів.

Микола Анікусько: По-перше, треба достукатися до людей. Простий варіант – той, який підсвідомо всі очікують, ті респонденти, які говорили «от прийде час, буде наказ». Або коли ми будемо говорити про страхову медицину, ми будемо страхувати своє здоров’я – проводити перше обстеження та контролювати його впродовж року буде дуже важливо. Лікування першої стадії – у Канаді або Великобританії – собівартість близько трьох тисяч фунтів. Якщо ми говоримо про другої стадії – це вже 15 тисяч. І кожною стадією лікування зростає в ціні.

Лілія Куликівська: Ситуація в країні у нас перманентно складна. Є мільйон причин не піти. Але є одна, яка переважує всі, – вона ризикує власних здоров’ям. І варто знайти цю годину і ці кілька сотень гривень на рік один раз. Ми можемо довго чекати ініціативи обов’язкових обстежень від держави.

Микола Анікусько: Після цих акцій – завжди зростає кількість запитів. Багато пацієнтів приходять чисто з профілактичною метою.

І якщо ми знімаємо якийсь страх, якесь хвилювання, про це говоримо – це чудово. Це не та тема, яку треба ховати.

Ми говоримо про повноцінне лікування. Тобто що більше просунута стадія, то більше потрібно сил витратити та більш комплексне лікування буде. Це безумовно і хіміотерапія, і променева терапія. І тут компонент вартості медикаментів досить високий.

Це дуже серйозний тягар і для розвинутих європейських країн, а для нас це дуже актуально.

Якщо ми говоримо про першу стадію – то це хірургія та іноді профілактичне призначення антигормональних препаратів. Тобто ми знаємо причини, і таких пацієнтів 76%. Якщо хвороба розповсюджується – від цього залежить стадія. Третя-четверта стадії вимагають лікування пожиттєвого. Скільки пацієнт житиме, стільки він має отримувати лікування.

65% киянок, які звертаються до нас – знаходять пухлини самостійно. Це погано. Це, як правило, незапущені стадії. Пацієнтка, яка знайшла, та мотивована, і знає про це захворювання – в цьому також є наш великий плюс. Як правило це своєчасне звернення.

А от рання стадія – відсоток виліковності дуже високий, це 95%. Такого пацієнта треба мотивувати проходити обстеження – це виявлення пухлин до 5 мм. Пацієнтка виявляє пухлину близько 1,5-2 см. Це перша-друга стадія. Спеціаліст може виявити пухлину від 7 мм. А мамографія – 1-2 мм.

Пацієнтка зі свого народження має знати, як у неї влаштована молочна залоза. У кожної жінки вона відрізняється. Тому вона має порівнювати симетричні ділянки молочної залози. Раз на місяць. Щоденно або щотижнево це робити немає необхідності – тому що вона не помітить жодних змін. У молодому віці – можна раз на три місяці. Пацієнтка має оглядати подушечками пальців симетричні ділянки молочної залози. І якщо вона виявить якусь різниці у щільності, або в суб’єктивних відчуттях – вона має звернутися до лікаря, щоб отримати пояснення. Тому ми даємо такі меседжи навчання серед підлітків, зараз в деяких школах вводять уроки валеології: підлітків навчають у гінекологічних кабінетах оглядати себе.

Від 5 до 10% жінок мають особливий ген, який визначає підвищену ймовірність розвитку раку репродуктивної системи. 85% - раку молочної залози та 65% - жіночої статевої сфери. Цей ген успадковується, передається від матері дитині і, як правило, не змінюється. Цей ген можна визначити з народження. Він не змінюється, як колір очей, група крові. Тобто якщо ми маємо такий ген, то він дає пожиттєвий ризик.

Цей ген ще дає важливу інформацію, що рак може розвиватися не зовсім благополучний – агресивний або стійкий до лікування.

hromadske.tv