Народні депутати Павло Кишкар і Олег Барна — співавтори постанови — на засіданні Ради, Київ, 19 вересня 2017 року
Фото:

Космач Олександр/УНІАН

6 лютого Верховна рада має заслухати в першому читанні «Проект Постанови про заходи із забезпечення захисту сімейних цінностей та інституту сім'ї в Україні». Цей документ доручає Кабінету міністрів упродовж трьох місяців розробити та затвердити проект Стратегії державної сімейної політики до 2023 року.

Йдеться про забезпечення захисту прав дітей, пропагування сімейних цінностей серед молоді, вдосконалення системи державної підтримки сімей, вагітних жінок і породіль, мінімізацію абортів. Усе це, відповідно до проекту, передбачає реальні фінансові витрати — на проведення конференцій, круглих столів, семінарів серед молоді, виготовлення та розміщення соціальної реклами, створення і трансляцію теле- та радіопрограм.

Крім цього, виникає необхідність створення нових регулюючих органів та людей, які будуть впроваджувати ідеологію сімейних цінностей.

«Подібні документи мають виключно рекламно-пропагандистський характер і нічого спільного з вирішенням мети, яку ставлять їхні автори, не мають. Держава в різних законодавчих актах вже вирішила багато питань, які у цій постанові обговорюються. Цей вітер дує з Москви, з «руського миру». Це в них сьогодні під прикриттям сімейних цінностей утискається свобода особистості і права людини», — висловив свою думку Громадському народний депутат від БПП Володимир Куренной.

І справді, в українському законодавстві вже існує низка законів та постанов, які регулюють соціальну підтримку дітей-сиріт, багатодітних сімей, вагітних жінок і породіль, новонароджених. Вочевидь, вони потребують удосконалення, а не дублювання в нових постановах.

Член депутатської групи «Воля народу» Євген Рибчинський називає постанову скоріше ідеологічною:

«Для того, щоб нація виживала має бути коефіцієнт народжуваності більше 2,2. Це означає, що в кожній другій сім’ї має бути 3 дитини. Для цього сім’я має не просто виживати, вона повинна мати час і гроші на те, щоб дітей поставити на ноги. Ба більше, стимулювання має відбуватися як на рівні гуманітарному, так і на ідеологічному. В цьому випадку це більше ідеологічне питання, ніж гуманітарне чи соціальне».

Водночас співавтор постанови позафракційний депутат Павло Кишкар уже не впевнений в перспективі її ухвалення:

«Постанова не буде прийнята, судячи з дискусії, яка почалася. Будемо бачити, як реагує суспільство на цю проблему».

У коментарі Громадському проект підтримав депутат «Опозиційного блоку» Вадим Новинський, який є захисником церкви Московського патріархату в Україні:

«Попри те, що законопроект внесли наші політичні опоненти, я підтримую традиційні сімейні цінності, це основа будь-якої держави. Це православні сімейні цінності: коли шлюб має бути зареєстрованим, коли це шлюб між чоловіком та жінкою, коли подружжя виховує своїх дітей у християнській вірі».

Регулювання «сімейних цінностей» останнім часом активно обговорюється в Росії. 30 січня на «Різдвяних читаннях» в Держдумі виступив патріарх РПЦ Кирило, який підтримав сімейні цінності та висловився проти абортів. Уже через декілька днів у Держдумі створили робочу групу для обговорення відповідних законопроектів. А в 2017 році Дума розглянула законопроект Олени Мізуліної, яким, зокрема, передбачалося вивести оплату абортів із системи обов’язкового медичного страхування — також з подачі патріарха. Та проект не пройшов навіть першого читання.

Авторка: Анастасія Блаватнік
Поділитись: