«Потрібно імплементувати Мінські угоди, а не шукати винних», — віце-прем’єр Словаччини
Саме від дотримання Мінських зобов’язань залежатиме те, чи послаблять наприкінці року санкції проти Росії. Віце-прем’єр і міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак пояснив hromadske.tv, як лідери країн ЄС сприймають закиди Кремля про те, що обидві сторони не дотримуються Мінських угод.
Словацький політик наголосив, що не потрібно вдаватися до припущень, натомість необхідна об'єктивна оцінка подій, з метою надання якої існує Спеціальна Моніторингова місія ОБСЄ: «Не потрібно спекулювати навколо альтернативних варіантів: є Нормандська четвірка, Мінські угоди та необхідність їхнього втілення».
- Наскільки популярна серед європейських міністрів ідея, яку просуває Москва, про те, що обидві сторони не дотримуються Мінських угод?
- Для нас у цьому питанні важлива офіційна оцінка ОБСЄ, та ми звісно також дослухаємося до наших німецьких і французьких партнерів. На даному етапі важливо не шукати винного, а підтримувати процес імплементації угод. Є багато різних поглядів на проблему, та не варто вдаватися до припущень на основі тієї чи іншої інформації, нам потрібна об’єктивна оцінка подій, тому і була створена спеціальна моніторингова місія ОБСЄ. Не потрібно спекулювати навколо альтернативних варіантів: є нормандська четвірка, Мінські угоди та необхідність їхнього втілення.
- Як дотримання Мінських угод може вплинути на санкції, накладені на Росію і їхній майбутній перегляд?
- Євросоюз чітко дав зрозуміти, що перегляд санкційної політики щодо Росії залежить від імплементації Мінських угод, тож очікую детальне обговорення цього питання ближче до кінця року.
- Ви кажете, що у пошуку вирішення проблеми російської агресії в Україні не вистачає стратегічного бачення. Яким воно може бути?
- Я маю чітку, і це відомо моїм колегам, позицію щодо цього: вважаю, що ми надто багато часу витрачаємо на обговорення деталей і замало — на обговорення стратегії. По-перше, що ми пропонуємо Україні? Де ми бачимо Україну через 5 років? Що ЄС готовий запропонувати вам?
По-друге, українці вийшли на Майдан, бо хотіли покращити функціонування державної системи: менше корупції, кращий захист прав, очевидно, й економічний прогрес також. Саме у цих питаннях Євросоюз має бути активнішим. Години ми витрачаємо на обговорення Мінських угод, їхньої імплементації та порушення режиму припинення вогню, та я би хотів бачити ЄС у центрі дій реформування. Над Майданом майоріли європейські прапори, це озачає, що Союз мусить стати моделлю наслідування для України. Словаччина — це історія успіху, та навряд чи ми стали би нею без величезної допомоги ЄС. Західнобалканські країни у своїх реформаційних намаганнях отримують допомогу від Євросоюзу.
- Коли ви говорите про підтримку реформ, що конкретно ви маєте на увазі?
- Не заперечую серйозних зусиль українського уряду та парламенту, проте думаю, що всім нам необхідно чітко бачити стратегію реформування. Кожен громадянин України має розуміти, чому ці закони приймаються, чому одразу нічого не зміниться. Все це потрібно координувати, і я вірю, це роль саме для ЄС. Ми маємо фінанси, розроблену структуру і необхідні техніки для подібного. Тож замість гучних заяв на підтримку України я би радив робити щось конкретне для допомоги.
- Що у цьому разі мусить робити Україна, хто має це ініціювати?
- Очевидно, більшість роботи доведеться виконати українському урядові та парламенту — власне українцям. Ніхто за вас цього не зробить, але я також хочу, щоби ви відчували підтримку ЄС і мали впевненість у тому, що цей процес — не лише підняття податків, а щось, що має конкретну мету, — державу, яка добре функціонує.
- Скільки років ще існуватиме проект реверсу газу зі Словаччини до України? Як це працює?
- Ми довели серйозність власних намірів у допомозі Україні, створивши систему реверсу газу, що відіграє дуже важливу роль у питанні енергонезалежності вашої держави. Проект не обмежений у часі: ми продовжимо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. Це власне дії, а не слова.
- Чи існує тиск із Москви на Словаччину через це?
- Це між нами, між Словаччиною та Україною; проект було розбудовано без порушення будь-яких законних зобов’язань перед Росією, тож немає приводу для скарг із її боку. Проект також підтримала Єврокомісія.
- Чи може Україна якось диверсифікувати газові поставки і чи достатньо зусиль вона докладає для цього?
- Завжди можна зробити більше. Потрібно показати себе надійним партнером, так Україна боротиметься за власну енергонезалежність і енергопоставки. Крім цього Україна — критично важлива транзитна країна у європейській системі енергобезпеки, тож суттєво, аби кроки, які робить ваш уряд, були спрямовані на зміцнення цієї безпеки. Ми підтримаємо вас в утриманні ролі такої важливої транзитної держави.
/ Наталія Гуменюк, Роман Скрипін, Андрій Радченко
hromadske.tv
- Поділитися: