Жаданофілія: за чистою сорочкою «брудна» душа панку

Сергій Жадан — Super Star. За півтора десятка років кар’єри автор романів «Ворошиловград», «Депеш Мод», «Інтернат» став одним із головних облич сучасної української літератури. Окрім літературних зустрічей і читань, сотні слухачів приходять на виступи його музичних проектів «Жадан і Собаки», «Лінія Маннергейма».

У день презентації поетичної збірки «Антена» в Будинку офіцерів у Києві спробуймо розгадати секрет успіху Сергія Жадана та «скласти фоторобот» середньостатистичного фаната його творчості.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Арифметика поезії: Сергій Жадан у цифрах і цитатах

Особливих представлень для Сергія Жадана не потрібно. Тиражі його романів і збірок поезій говорять про те, що він чи не найголовніший сучасний літератор. На події з його участю збираються тисячі людей. Ми визначили три іпостасі, з якими Жадан постає перед читачем/слухачем/глядачем.

Жадан — поет і письменник

Кажеш «Жадан» — розумієш «Депеш Мод»/«Ворошиловград»/«Anarchy in the UKR»/збірку поезій/читання під час «Книжкового Арсеналу» (потрібне підкреслити). Для більшості Жадан — перш за все літератор. Найбільше його прославила література. Його романи отримували престижні нагороди (як-от «Ворошиловград» став книгою року за версією ВВС), перекладалися щонайменше шістьма мовами, а на публічні читання збираються тисячі шанувальників.

Жадан — панк і лірик

Окрім своєї літературної діяльності, Сергій Жадан підкорює і музичну сцену. Гурт «Жадан і Собаки» грають суміш СКА і панку, де поет Жадан читає свої вірші, покладені на музику. Така собі адаптація кобзарської практики.

Інший проект — «Лінія Маннергейма». У 2017 році Жадан і учасник «Собак» Євген Турчинов разом із музикантами «Оркестру Че» Олегом Кадановим та Дмитром Зінченком створили спільний супер-гурт «Лінія Маннергейма», випустили один електроакустичний альбом «Де твоя лінія?». Тексти пісень також авторства Жадана.

Жадан — громадянин

Сергій Жадан займає активну громадянську позицію. У 2004 під час Помаранчевої революції був комендантом харківського майдану, симпатизував лівим/анархістським ідеям, кадри із закривавленою головою під час харківського Євромайдану тисячі разів поширювали в українському сегменті фейсбук. Після початку військових дій на Сході України часто їздить у прифронтові райони з концертами та допомогою місцевим і військовим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Діалоги»: Мова миру, мова війни — Сергій Жадан та Юрій Андрухович

Сергій Жадан під час благодійного концерту на пiдтримку постраждалих під час теракту у рок-пабі «Стiна» у Харкові, 19 листопада 2014 року Фото: Валерій Шмаков/УНІАН

Хто ти, фанат Жадана?

Така різностороння діяльність дозволяє акумулювати значну і різну аудиторію. За словами Лілії Шутяк, піар-менеджерки видавництва «Meridian Chernowitz», яке також організовує публічні читання та презентації книг Жадана, кожна така подія у великих містах збирає тисячі людей.

«Минулого року на презентації книжки «Інтернат» у Чернівцях був повністю забитий зал літнього театру, а це десь дві тисячі людей. У Львові на презентації був повний Оперний театр. Черга за автографами розтягнулася на дві години, люди старшого віку і військові», — Лілія додає, що відвідувачі подій Жадана це переважно молодь віком 18-20 років.

«Основна маса — це дівчата. На презентаціях вибудовують довгі черги за автографами та селфі. Захоплені погляди, усмішки — це показник». За словами Лілії, різниця є за регіональним принципом. Так на сході серед глядачів більше військових, їхніх сімей, тоді як на заході більше молоді, студенток філологічних спеціальностей.

Журналістка Олена Ремовська вважає себе фанаткою поезії Жадана. Познайомилася із його творчістю у 2007 році під час шведсько-українського проекту SWIЖЕ в Молодому театрі. «Я була, здається, на першому курсі. Виступ Жадана — культурний шок для мене», — Олена називає Сергія «своїм автором».

«Є друзі, які кажуть: «окей, у нього класні вірші, але ж неможливо дивитися і слухати, як він їх декламує». Мені ж, навпаки, це здається дуже правдивим: такі, на перший погляд, прості хлопці найчастіше і мають найпоетичнішу у світі душу», — каже Олена.

Ще один шанувальник Олександр Дмитрук ділить аудиторію Жадана на дві частини: «Перша — підлітки-неформали, так звані хіпстери віком від 17 до 22. Інша — свідомі люди, які бачать, що він вкладає не пафос і піар, а невимушено передає свій досвід. Вони різного віку».

З часом аудиторія розширюється і чітко визначити портрет фаната Жадана складно. «Те, що він робить, це не андеграунд, але і не попса. Його можна назвати таким тоді, коли такою стане творчість, от як у Вакарчука після альбому «Міра». З андеграунду він вийшов мабуть після «Ворошиловграду» — культ, зірка, премії, визнання. І саме тоді про нього дізналося так багато людей», — розповідає Дмитрук.

З музичною публікою все трішки інакше. Замість вдумливості та романтичного фанатизму приходить слем і танці. Студент Київської школи економіки Анатолій Глазунов вперше наживо почув «Жадана і Собак» на Захід фесті: «Запам’яталсь пісня «Ляшко». Ось як ритм пісні проходить (іноді Жадан просто читає, іноді швидко грає музика), так і люди рухаються. То скачуть, то просто слухають».

Юлія Клебан згадує, як на концерті минулої осені в «Sentrum» група молодих хлопців слемилася під сценою: «Музичний Жадан — він такий драйвовий, «дєрзкій», він тобі і матом заспіває, і в натовп пірне на концерті, і змусить стрибати без упину під «300 китайців». І ось це поєднання рок-музики з гострими соціальними мотивами зачіпає, а чіткі рими і темпи закарбовують його тексти в пам'яті надовго.»

Зовнішні спостереження за людьми, які відвідують події із Сергієм Жаданом, не можуть бути достеменно точними. Тим не менше студент-економіст Анатолій Глазунов відзначає таку «підступність»: «На читаннях люди, які цікавляться літературою, інтелігенті особи, але  часто буває, що за чистою сорочкою ховається «брудна» душа панку».