Президентська кампанія в Киргизстані: місцевий «Трамп» і зв'язки з криміналом

Громадське публікує матеріал «Новой газеты» в рамках партнерства незалежних медіа Східної Європи.

Партапарат проти «киргизького Трампа»

На пост номер один нині претендує 12 кандидатів, хоча спочатку їх було аж 59: багатьох у результаті не допустили — через незнання мови або судимість.

Насправді ж реальних кандидатів двоє: колишній прем’єр-міністр Сооронбай Жеенбеков і лідер парламентської опозиції (теж колишній прем’єр) Омурбек Бабанов. Є ще кілька кандидатур, яких називають претендентами на третє-четверте місця. Їх теж не варто скидати з рахунку: у разі другого туру саме за голоси, віддані за них, боротимуться лідери.

Сооронбай Жеенбеков — фігура в киргизькій політиці відома, але не найактивніша. Попри прем’єрське крісло, медіаслави Жеенбеков не здобув. Експерти, обізнані з політичним ландшафтом Киргизстану, називають його міцним виконавцем, але не більше.

«Це пов’язано з особливостями характеру: Жеенбеков ніколи не був лідером, не має якогось чіткого бачення, що відбувається навколо, не вміє плести інтриги, йому не вистачає харизми. Він добре виконує те, що скажуть зверху», — розповідає киргизький політолог Сейтек Качкинбай.

Заразом Жеенбеков є одним із головних фаворитів на майбутніх виборах. Усе просто — його публічно підтримав чинний президент Алмазбек Атамбаєв. Його передвиборну кампанію можна охарактеризувати як найтихішу.

Сам Жеенбеков гучних заяв зазвичай не робить, усю роботу за нього виконують державні ЗМІ — раз по раз в ефірі відомі громадяни Киргизстану співають йому дифірамби.

Колишнього киргизького прем’єра Сооронбая Жеенбекова (ліворуч) уважають хорошим виконавцем, але він — не той лідер, який чітко розумів би як далі розбудовувати країну (на фото — Жеенбеков із своїми прихильниками в селищі біля Бішкеку, 7 жовтня 2017 року) Фото: EPA-EFE/IGOR KOVALENKO

Головний опонент Жеенбекова — «киргизький Трамп»: бізнесмен і політик Омурбек Бабанов. Йому 47 років, і молодість — один із козирів, яким він хизується перед конкурентом.

«Саме в такому віці до влади в Росії прийшов молодий і енергійний Володимир Путін. За роки правління зумів довести, що молодь і люди середнього віку можуть бути ефективними управлінцями та домогтися успіхів у реформуванні державної машини», — пишуть піарники Бабанова в агітаційних матеріалах.

Його також підтримав Атамбаєв, хоча в контексті формулювання «якби не було Жеенбекова», тож адмінресурсу в бізнесмена немає.

Зате є багато грошей. Хоча офіційний дохід Бабанова за 2015 рік — близько 160 тисяч доларів, йому належать численні торгові центри у Киргизстані, він також — один із інвесторів цементного заводу в Пензі. Киргизькі ЗМІ оцінюють статки Бабанова приблизно в 1,5 мільярди доларів, що робить його найбагатшою людиною в країні.

Саме за ці гроші, як стверджують, Бабанов намагається просто купити голоси виборців.

Інший кандидат на посаду президента Киргизстану — лідер парламентської опозиції Омурбек Бабанов (на фото — Бабанов під час зустрічі з виборцями у Бішкеку, 8 жовтня 2017 року) Фото: EPA-EFE/IGOR KOVALENKO

Скандал за скандалом

Вибори в Киргизстані відбудуться 15 жовтня, наразі обидва лідери утримують паритет по голосах. Водночас і Жеенбеков, і Бабанов обіцяють, у принципі, одне й те саме: перемогти корупцію, провести реформи, зайнятися ремонтом доріг і — обов’язково! — продовжити курс, розпочатий Алмазбеком Атамбаєвим.

Обидва кандидати не забувають хизуватися досягненнями часів прем’єрства: команда Жеенбекова каже, що «уряд показав  зростання за всіма показниками та в усіх сферах» (утім, що саме мається на увазі — незрозуміло).

Прихильники Бабанова апелюють до того, що під час прем’єрства той  скоротив держапарат і витрати на армію, видавав пільгові кредити фермерам і скасував техогляд для автомобілів, які використовуються для некомерційних цілей.

Зрозуміло, обидва кандидати натякають на те, що другий — гірший. Претендент від влади відкрито звинувачує «купку олігархів», яка прагне підлаштувати під себе зовнішню і внутрішню політику. Головний опозиціонер, не згадуючи імен, пише, що конкурент  «сповідує застарілі, совкові форми управління державою».

Попри небувалий для Центральної Азії «демократичний фон» передвиборчої кампанії, наразі ніхто навіть приблизно не може сказати, хто в підсумку стане президентом. Водночас мало хто сумнівається, що президента обиратимуть у дві тури: останні півтора місяці ознаменувалися великою кількістю спроб дискредитації обох команд.

Бабанову, як опозиціонеру, дістається більше. Найсвіжіший скандал стався в суботу, 30 вересня: одного з прихильників Бабанова — депутата парламенту Канатбека Ісаєва — затримали за підозрою в підготовці держперевороту в країні, у разі програшу бізнесмена.

За кілька годин до затримання Ісаєва в інтернеті з’явилося відео, на якому людина, схожа на нього, передає комусь велику суму  купюрами по 5000 сомів. Відео має недвозначну назву — «Канатбек Исаев передает миллион ОПГ для подготовки боевиков».

На думку політолога, експерта з країн Центральної Азії Аркадія Дубнова, це «невелика розробка чекістів, які намагалися вивести Ісаєва на відповідні теми». 

«Розмову вели таким чином, щоби відповіді можна було інтерпретувати як підготовку до держперевороту, — каже Дубнов. — Про що не казав би Ісаєв, Бабанов — хлопець дуже обережний, знає характер нинішнього президента і не дасть утягнути себе в ці ігри».

Тут треба зауважити, що у зв’язку із затриманням Ісаєва — його заарештували до 30 листопада — з’явилася інформація і про можливий швидкий арешт самого Омурбека Бабанова. Але сам опозиціонер на прес-конференції заявив, що сенсу в якомусь насильницькому сценарії захоплення влади немає:

«Наші соціологічні зрізи та зрізи інших організацій зазначають, що сьогодні за мене готові проголосувати 65% виборців. Коли ми явно виграємо, навіщо нам учиняти незаконні дії?»

65% — це, звичайно, занадто для будь-якого кандидата за нинішніх обставин. Імовірні цифри — приблизно 38-44% у двох лідерів, уважає Сейтек Качкинбай. Проте цей скандал, каже експерт, відщипнув у Бабанова певну кількість голосів, утім, не більше двох-трьох відсотків.

Усі кандидати обіцяють перемогти корупцію, провести реформи, зайнятися ремонтом доріг, а також продовжити курс, розпочатий президентом Алмазбеком Атамбаєвим (на фото — передвиборчий агітаційний плакат Сооронбая Жеенбекова біля точки продажу самси— місцевого хлібного виробу, 11 жовтня 2017 року) Фото: EPA-EFE/IGOR KOVALENKO

Натомість Аркадій Дубнов каже про ефект бумеранга: Бабанова, мовляв, тепер підтримуватимуть навіть більше, позаяк занадто «незграбно» використовується адмінресурс, і всім це зрозуміло.

Однак цей скандал не єдиний, в якому фігурує ім’я Бабанова. Найрезонансніша подія сталася 28 вересня, після виступу політика в місті Ош на півдні країни. У цій місцевості багато етнічних узбеків, між ними та киргизами періодично виникають конфлікти на національному ґрунті (найбільший — Ошська різанина 2010 року, тоді за різними даними загинуло від 420 до 2000 людей).

Виступаючи перед виборцями та реагуючи на інформацію про можливе примусове голосування за кандидата від партії влади, Бабанов заявив: не потрібно боятися висловлювати власну думку, і взагалі — «краще померти стоячи, ніж ходити на колінах», і «якщо будь-який міліціонер зачепить узбеків, він буде звільнений».

Того ж дня в інтернеті з’явилося відео з виступом Бабанова, де фрази були вирвані з контексту. Зараз же в Оші група місцевих на спеціально зібраній прес-конференції закликала покарати Бабанова за «розпалювання ворожнечі». Скандал не вщух і донині: лише за 2 жовтня в ЦВК на Бабанова подали понад 10 заяв з вимогою відкликати реєстрацію кандидата.

На думку Аркадія Дубнова, використовуючи міжнаціональну напруженість і націоналістичну риторику, політики в Киргизстані грають із вогнем.

«Ми бачимо спробу грати на протиставленні узбецької меншини киргизькій більшості, — каже він. — Це надзвичайно небезпечно».

Утім, дискредитація працює й щодо Сооронбая Жеенбекова. Кандидата від партії влади звинувачували в контактах із радикальними ісламськими угрупованнями, зокрема з країн Перської затоки. Дипломатичну місію там очолює старший брат Жеенбекова — Жусупбек Шаріпов, і, на думку експертів, у Киргизстан, який позиціює себе суто світською державою, стали проникати «елементи життя за шаріатом».

Закидають Жеенбекову і кримінальні зв’язки. На сесії парламенту 22 вересня, депутат Канибек Іманалієв звинуватив прем’єра в тому, що на нього працюють представники кримінальних структур, яких для того спеціально випустили з в’язниць. За повідомленням видання «Центр-1», найбільший вплив криміналітет має в Ошській і в Іссик-Кульської областях.

В Оші на співробітників штабу Бабанова нападають, а в одного навіть викрали сина (повернули після обіцянки не працювати на  опозиціонера).

Сам Сооронбай Жеенбеков під час  виступів перед виборцями відхрещується від усіх звинувачень.

«Я давно в політиці, багато років працював на державній службі. Не знайшовши нічого ліпшого, мене звинувачують у тероризмі, екстремізмі тощо. Але в нас демократія, свобода слова — що поробиш», — цитує провладного кандидата сайт vesti.kg.

Попри небувалий для Центральної Азії «демократичний фон» передвиборчої кампанії, наразі ніхто навіть приблизно не може сказати, який кандидат у підсумку стане президентом (на фото — місцевий мешканець на своєму віслюку біля майбутньої виборчої дільниці в селищі Кизил-Берлік, неподалік від Бішкеку, 12 жовтня 2017 року) Фото: EPA-EFE/IGOR KOVALENKO

Третя сторона

Головним бенефіціаром заочної сварки двох кандидатів може виявитися чинний президент Алмазбек Атамбаєв. За Конституцією Киргизстану, президент може перебувати при владі всього один шестирічний термін, проте з наступного року починають діяти поправки, за якими різко посилюється роль парламенту та прем’єр-міністра.

Передбачається, що в Киргизстані реалізовуватиметься варіант «Росія-2008» — колишній президент сяде в крісло прем’єра, але продовжить керувати країною. Жеенбеков підходить на роль «киргизького Дмитра Медведєва» найкраще (із поправкою на вік: Жеенбекову наступного року виповниться 60).

Притичина в тому, що і з Бабановим можна було домовитися, тому нинішні «наїзди» на нього виглядають дивно, уважає Аркадій Дубнов. Але він не сумнівається, що за звинуваченнями в підготовці «держперевороту» стоїть саме Атамбаєв.

Сейтек Качкинбай додає: наявність на президентському посту Жеенбекова — гарантія для Атамбаєва ще шести років на позиції «сірого кардинала», а Бабанов, попри обіцянки йти старим курсом, собі на умі.

«У 2020 році він збирається провести референдум, щоби визначити: або Киргизстан — повністю президентська республіка, або повністю парламентська. У будь-якому випадку, він отримає можливість бути при владі не шість років, а всі дванадцять», — пояснює Качкинбай. Атамбаєва такий варіант не влаштовує зовсім.

Інша справа, що бажання Атамбаєва не зовсім збігаються з тим, як його сприймають лідери сусідніх країн. Аркадій Дубнов зазначає, що і в Казахстану, і в Росії накопичилася «певна втома» від висловлювань нинішнього президента.

Власне, за одну з них — публічну критику виставки ЕКСПО в Астані — Атамбаєв отримав «відповідь»: Нурсултан Назарбаєв демонстративно зустрівся з Омурбеком Бабановим, створивши в Бішкека ілюзію того, що Казахстан має намір утрутитися у вибори. Дійшло навіть до ноти протесту, а також глузливої відповіді Астани, що це, мовляв, цілком європейський тренд — зустрічатися з кандидатами і від опозиції також.

У Москві Атамбаєва терплять, проте відкрито підтримувати провладного кандидата Жеенбекова ніхто не збирається. За інформацією «Новой газеты», у МЗС готові працювати з будь-яким новим президентом.

У самому Киргизстані противників Москви немає і бути не може, каже політолог Качкинбай: «Росія — стратегічний партнер, Путін — «рятівник російської нації», кандидати із задоволенням виставляють світлини з Путіним, навіть якщо ті зроблені давно: дивіться, мовляв, які люди за мною стоять».

Президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв (ліворуч) з російським колегою Володимиром Путіним під час зустрічі в Москві, архівне фото, 20 червня 2017 року Фото: EPA/ALEXEY NIKOLSKY/KREMLIN POOL 

Проте марно очікувати іншого від країни, шоста частина населення якої працює в Росії. Залишається лише спокійно провести вибори. Але що далі, то більш напруженою виглядає ситуація.

Омурбека Бабанова, може, й не заарештують, і навіть не знімуть із виборів. Однак багато залежатиме від підрахунку голосів. Якщо будуть явні перекоси в бік одного з кандидатів, прихильники опонента, ймовірно, вийдуть на вулиці. Досвід такого протистояння — у тому числі і вкрай сумний — у Киргизстану  багатий.

/В’ячеслав Половинко

Підписуйтесь на наш канал у Telegram