Президентські перегони у Південній Осетії: останні вибори по-старому?

9 квітня 2017 року, громадяни невизнаної ПівденноїОсетіїобирали президента, а також вирішували, чи перейменовувати республіку на Аланію.

В неділю, 9 квітня 2017 року, громадяни невизнаної Південної Осетії обирали президента, а також вирішували, чи перейменовувати республіку на Аланію.

За попередніми даними місцевої центральної виборчої комісії, лідером голосування є спікер південноосетинського парламенту Анатолій Бібілов — він набрав 57,98% і вже заявив про свою перемогу. За перейменування Південної Осетії на Аланію висловились 78% виборців.

З моменту проголошення «незалежності» в 1992-му році на посту президента один одного змінювали Торез Кулумбегов, Людвіг Чібіров, Едуард Кокойти і чинний президент Леонід Тібілов, який цього разу вирішив балотуватися на другий термін. Підтримати його кандидатуру або відкинути її мали понад п'ятдесят тисяч виборців у самій Південній Осетії, Москві, Абхазії та Північній Осетії.

Голова південноосетинського парламенту Анатолій Бібілов запропонував себе, як альтернативу Тібілову. Свою кандидатуру також висунув і співробітник тамтешнього КДБ Алан Гаглоєв.

Громадське публікує матеріал видання JAMnews про перебіг президентських виборів у невизнаній республіці Південна Осетія.

ВЛАДИКАВКАЗ

За зовнішніми ознаками, вибори президента Південної Осетії залишили Осетію Північну глибоко байдужою. Головний друкований ЗМІ республіки — газета «Північна Осетія» — за два дні до цієї події повідомляла своїм читачам про різні важливі події на першій шпальті: «Діалог з далекобійниками», «Два погляди з однієї маршрутки», «Чи потрібна нам спортивна авіація?», «Про плани ЦВК про чесні вибори» (не те, що ви могли подумати, а про власні вибори, що відбудуться восени 2017-го).

Про те, що Південна Осетія обирає президента, можна було дізнатися тільки в рубриці «День за днем», де дрібним шрифтом повідомлялося, що спостерігати за ними будуть представники Росії, Донецької і Луганської «народних республік», Придністров'я і Нагірного Карабаху.

За кількістю матеріалів про майбутні південноосетинські вибори телебачення і сайти Північної Осетії не дуже відрізнялися від паперової газети.

Вулиці Владикавказа підтверджували, що ця подія залишила жителів міста цілком байдужими. Кількість рекламних плакатів або хоча б листівок, приклеєних до парканів, зводилась до нуля.

Жителі Владикавказа досить байдуже поставились до виборів «президента»

Фото: JAMnews

Судячи з розмов на вулицях, ринках і в транспорті Владикавказа, місцевих жителів хвилює чимало всього, тільки не вибори у Південній Осетії. Наприклад:

— Наближаються випускні шкільні іспити і, відповідно, вступні іспити в університет та інститути. А це — витрати на хабарі, і суттєві.

— Звідки брати гроші на хабарі, не зовсім зрозуміло, оскільки з роботою в Північній Осетії і без того було складно, а останнім часом — катастрофічно (через політику Москви занепала головна сфера бізнесу — виробництво горілки).

— Застрайкували водії вантажівок, від яких залежить постачання всього Північного Кавказу, і Північної Осетії зокрема. Значить, велика ймовірність, що полиці магазинів скоро спорожніють.

— Єдине велике промислове підприємство, що дає і робочі місця, і надходження до республіканського бюджету — завод «Електроцинк» — виявився одночасно і джерелом смертельної загрози: в республіці різко зросла кількість онкологічних захворювань.

Тому ставлення мешканців Владикавказа до всіх проблем світу, включно з нечужою для них Південною Осетією, відображене у написі на стіні, зробленому, швидше за все, молодою людиною: «До біса світ».

Схоже, що штаби претендентів на пост президента Південної Осетії врахували всі ці обставини і пішли іншим шляхом. Передвиборчу агітацію вони вели по-старому: через поштові скриньки. Винятком стала лише передвиборча кампанія аутсайдера Алана Гаглоєва. Його штаб у Владикавказі пішов інноваційним шляхом: молоді люди, що там сидять, пропонували будь-якому випадковому відвідувачу приєднатися до їхнього застілля.

Передвиборча агітація у невизнаній республіці Південна Осетія

Фото: JAMnews

В розпорядженні редакції JAMnews опинились брошури, які розповсюджували лідери передвиборчих перегонів — Леонід Тібілов та Анатолій Бібілов.

Схожість:

— дуже добрий, дорогий папір;

— кольоровий друк.

Відмінність,

— Формат (А4 у Анатолія Бібілова проти А2 у Леоніда Тібілова)

— Товщина паперу (у чинного президента Тібілова — грубші)

Зміст

Чинний президент Південної Осетії Леонід Тібілов пропонує передвиборче гасло «Стабільність і розвиток». Якщо вчитуватися в тексти його агітаційних матеріалів, то головна думка звучить так: «За мого президентства почали менше красти!» Його аргументи мають дещо неконкретний характер: «проводиться велика робота», «ухвалена концепція», «закладений яблуневий сад». Коли справа доходить до чисел, ситуація не стає яснішою. Що означає, наприклад, фраза — «Відкрито близько 17 фельдшерсько-акушерських пунктів»? То — 16 чи 18?

Передвиборча агітація у невизнаній республіці Південна Осетія. Шматки агітаційного плакату Анатолія Бібілова

Фото: JAMnews

Голова парламенту Анатолій Бібілов пропонує більш різку позицію: «Красти можна ще менше!».

Щодо чисел тут конкретики більше. Детально цитується довідка Рахункової палати Росії щодо витрат бюджетних коштів (з 2008 до 2013 у Південну Осетію було вкладено понад 45 млрд рублів): наприклад, будівництво 225 квартир у Північній Осетії обійшлося в 158 млн рублів ($2,2 млн), а 200 квартир у Цхінвалі — в 500 млн ($7,5 млн).

І ще — кілька сотень нагородних пістолетів, розданих президентом Південної Осетії (схоже, це найбільший нагородний вогнепальний фонд у світі), що згодом спливли в кримінальних розборках у Росії.

Сніг, що зненацька випав у Цхінвалі в день виборів, змусив багатьох пригадати події 2011 року, які назвали «Сніжною революцією», коли за президентськими виборами пішла політична криза і акції протесту.

ГОЛОВНЕ

Головне, як всі розуміють, звичайно, не яблуневі сади, акушерські пункти, кримінальна зброя і навіть не вкрадені мільйони. Найвагоміший аргумент претендентів — відомі обличчя, що тиснуть їм руки.

У цьому конкурсі чинний президент Тібілов поза конкуренцією. В його активі — чотири президента Путіна (мається на увазі 4 фото президента Путіна у його передвиборчій брошурі), прем'єр-міністр Медведєв, патріарх Російської православної церкви Кирило і диригент Валерій Гергієв (усе в одному екземплярі, щоб ніхто не образився).

Претендент Тібілов зміг відповісти на це лише фотографією голови Ради Федерації Росії Матвієнко і повідомленням про зустріч з нею.

Все інше у Леоніда Тібілова і Анатолія Бібілова однакове — діти, спортсмени, ветерани, артисти художньої самодіяльності.

Голосування у Цхінвалі

ХТО ВИРІШУЄ

Путін, можливо, і вирішить результат цих виборів. Але є виразне відчуття, що робить він це востаннє. Не цей конкретний Путін, а будь-яка зовнішня — по відношенню як до Південної так і Північної Осетії — сила.

25 років — життєвий цикл покоління. В цьому випадку — останнього радянського покоління. На зміну йому йдуть зовсім інші люди, з іншим життєвим досвідом і цінностями. І вони будуть інакше розпоряджатися такими поняттями як державний суверенітет і електоральний процес.

У цій думці несподівано зійшлись двоє дуже різних співрозмовників у Владикавказі — відомий публіцист Леонід Кочієв і молодий ІТ-спеціаліст, виходець із Південної Осетії Сослан Табуєв. Обидва вважають, що у квітні 2017-го ми споглядаємо останні інерційні, пост-радянські вибори у Південній Осетії. Нове покоління потребує як нових лідерів, так і нових ідей.

Заріна Хачірова народилась у Цхінвалі та має громадянство Південної Осетії. Вона — одна з близько 40 тис. виборців, які 9 квітня чекали на виборчих дільницях, щоб обрати нового президента Південної Осетії на наступні чотири роки. Заріна, проте, живе не у Цхінвалі, а у Владикавказі. Працює у книжковій крамниці і грає на сцені місцевого молодіжного експериментального театру. Вона вчилась на театральному факультеті в Північній Осетії, оскільки в Південній такого навчального закладу нема. Так тут і залишилась.

автор відео - Тамара Агкацева