Президент «Freedom House»: Українці мають побачити, що проти злочинців відкривають кримінальні справи

Чи стала українська влада відкритішою? Чи розслідуються порушення прав журналістів? Які конкретні кроки можуть домопогти боротися з корупцією? Які основні загрози під час парламентських виборів? Наскільки актуальною на Заході лишається анексія Криму? Чому США зволікають з рішенням про надання військової допомоги? У чому полягає нинішня підтримка? Після зустрічі з українськими посадовцями на питання Громадського відповів президент “Freedom House”. Ця американська організація проводить дослідження для підтримки демократії, політичних свобод і прав людини. Девід Кремер був заступником Держсекретаря США з питань демократії, прав людини та праці, а до того заступником Держсекретаря США з європейських та євразійських справ, відповідальним за Росію, Україну, Молдову, Білорусь за часів адміністрації Джорджа Буша.

Під час поточного візиту ви зустрілися із прем’єр-міністром, головою СБУ та іншими посадовцями. Про що ви говорили з ними, що вони обіцяють?

Востаннє я був в Україні у квітні, відтоді хотів на власні очі побачити результати змін. Зокрема щодо свободи слова та антикорупційних процесів. Також хотіли побачити реакцію на нещодавній візит президента Порошенка до Вишингтона. Один із головних викликів — пошук правильних людей для необхідних посад. Вся увага прикута до парламентських виборів 26 жовтня. Водночас ситуація на сході продовжує небезпечно розгортатися, проблеми з корупцією та люстрацією не розв'язані.

Є питання, які не залежать від українського уряду (особливо ті, які стосуються російської агресії на сході та у Криму), але влада несе відповідальність, як, наприклад, викорінення корупції, відносини із засобами інформації. Чи відбуваються якісь зміни тут?

Це вирішується не так швидко, як хотілося б українцям. Проте важливо пам’ятати, що зміна уряду відбулася у лютому. Багато із тих, хто отримав посади, не очікував такого швидкого розвитку подій.

Формулювання “боротьба з корупцією” звучить надто загально. Що саме маєте на увазі?

Потрібно ухвалити спеціальні закони, які надавали би легальні підстави до переслідування корупціонерів, повернення виведених активів, притягнути до відповідальності причетних до корупційних дій та інших форм порушень закону. Важливо, аби українці побачили, що проти людей, які скоїли злочини, відкриваються реальні кримінальні справи.

Медіаорганізації нарікають, що справи щодо порушення прав журналістів не розслідуються. Чи ви ставили це питання?

Питання насильства проти журналістів дуже важливе. Ми наголошуємо це ще й у нашій офіційній заяві. Більшість наших нещодавніх заяв щодо України містять свідчення про напади на журналістів.

Чи є вже приклади розслідування подібних випадків?

На зустрічах, які ми досі мали, ці питання не обговорювалися докладно, але ми підкреслили необхідність показу реальних результатів урядової роботи.

Що ви думаєте про візит Порошенка до США? Якої допомоги можна насправді очікувати та чого можна вимагати?

Найбільшим позитивним підсумком візиту президента Порошенка було засвідчення сильної підтримки Конгресом сьогоднішніх намагань України стати демократичнішою країною, яка прагне до Європи. Республіканці та демократи у Конгресі щиро це підтримують. На жаль, Білий дім продовжує протистояти пропозиції надати Україні летальну зброю, аби Україна краще себе захистила. Річ у тому, що зброя потрібна не для нападу, а для захисту. Не думаю, що це було несподіванкою, і президент Порошенко мусив попросити подібної допомоги, та, на жаль, президент Обама досі не підтримує цього.

“Freedom House” закликав впроваджувати санкції набагато раніше за інші організації. Чи вважаєте, що санкції достатній інструмент у вирішенні настільки серйозних конфліктів? Що ще може бути зроблено?

“Freedom House” закликав до санкцій проти режиму Януковича ще на початку грудня через насильство 30 листопада. Ми продовжили закликати до санкцій його режиму. Після втечі Януковича ми закликали до санкцій проти режиму Путіна через його агресію та вторгення до України. Я лишаюся великим прихильником санкцій проти Росії за її дії щодо України, але самих по собі їх замало. Ми повинні допомогти Україні захистити себе, надаючи їй необхідні для відпору засоби.

Багато хто говорить, що навіть допомоги із розвідувальними даними та військовими радниками було би достатньо. Чому така допомога не надається?

Гадаю, подібна активність зазвичай лишається поза зоною видимості простих людей. Мені здається, що у питанні обміну розвідданими відбувся певний прогрес. Також, наскільки я знаю, було обіцяно надати Україні більше радіолокаційних станцій для виявлення можливих загроз на території країни. Також це робота військових радників, спільні навчання з НАТО на заході України.

Про Крим у США вже забули? Вже “віддали” Росії?

Президент Порошенко звертався до цього у своїй промові. Сподіваюся, що Крим не забутий. Ми разом з “Атлантичною Радою” плануємо оприлюднити спеціальну доповідь щодо порушення прав людини у Криму згодом восени. Дуже важливо, аби західні політики нагадували російським політикам, як і українцям, про те, що Крим не забуто. Десятиліттями ми не визнавали поглинання Балтійських країн Радянським союзом і зараз вони незалежні, є членами НАТО, Євросоюзу. Такий самий підхід ми повинні застосувати і до Криму. Сподіваюся на його повернення до України не підуть десятки років.

Як зберігати баланс між захистом держави і проведенням реформами?

Боротьба із корупцією — одне з найважливіших завдань. Також потрібно позбутися від агентів Кремля у розвідці та військових структурах. Багато шкоди було завдано під час правління Януковича, певна шкода була завдана і під час президентства Ющенка. Однак за Януковича росіяни отримали змогу проникнути вглиб розвідувальних і військових структур, тож, аби позбутися їх, потрібно почати діяти агресивніше.

Існує чимало критики щодо того, що закон “Про вибори” не був змінений. Маса старих облич хоче повернутися до парламенту, списки досі закриті. Як ви сприймаєте вибори і які загрози можуть стати їхнім наслідком, адже багато із кандидатів просто популісти?

Україні у дуже складній ситуації вдалося провести легітимні президентські вибори, що були визнані всіма спостерігачами. Ваша держава буде знаходитися під тиском відповідальності за чесність жовтневих виборів. Важливо забезпечити однакові умови для всіх політичних гравців, можливість прозорого змагання між партіями і вільного вибору для, власне, виборців. Другий очевидний виклик — змога людей на сході брати участь у цих виборах, аби такі громадяни не були позбавлені свого права. Це величезний виклик.

Чи будуть визнані результати, якщо в них не братимуть участь виборці в Криму та на Донбасі?

Частково проблема полягає у тому, що Путін створив ситуацію, у якій саме він позбавляє громадян на сході їхнього невід’ємного права обирати. Однак президентські вибори були проведені, і Порошенко досягнув того, чого декілька президентів до нього не змогли зробити: виграв у першому турі з великою перевагою. Сподівання полягає в тому, що у жовтневих виборах по всій країні візьме участь достатня кількість людей, аби продемонструвати, що результати репрезентують усе населення і це не лише вибори для центра та заходу.

/Наталя Гуменюк, Сергій Грішин