Політика

ПРИСОСКИ

Політика/ПРИСОСКИ
Зберегти
Вигляд

Нагрівати руки на газі – давня звичка українських чиновників та олігархів. Йдеться не тільки про імпорт газу, на якому роблять мільярди, а й про проведення сільських газопроводів, де можна заробляти двічі. Спершу – розпилюючи бюджетні кошти на будівництво, а потім ще й привласнюючи гроші селян, які доплачують за газифікацію з власних кишень.

Облгази і міськгази – це компанії-монополісти, які керують регіональними газопроводами. Газифікацію кожного села українська влада проводить з помпою, а свято для громадян перетворює на політичну піар-акцію. Та насправді розширення газової мережі має й іншу, цілком меркантильну мету – банальний дерибан мільйонів.

Це селяни з Дубровицького району Рівненської області. Вони розповідають, як у 2010-му на збори до сільських голів у райцентрі приїхав директор фірми «Рівнеагроспецмонтаж» Роман Мельник. Він пообіцяв їм підвести газ. Для цього п’ятьом селам потрібно було лише зібрати гроші на проект і на газову мережу.

 

ЄВГЕНІЯ КОТЯШ, сільська голова Бережниці у 2006-2010 роках:

- Збори сіл показали, що нам треба цей газ, але небагато людей підписалися.

Попри те, що більшість селян відмовилася платити, проектно-кошторисну документацію фірма все ж таки розробила – коштом тих, хто погодився. Нарахувала понад 15 мільйонів. Ці гроші одній із сільрад – Бережницькій – мала виділити НАК «Нафтогаз України».

Після цього сільрада провела відкриті торги. У «Віснику державних закупівель» зазначено, що в торгах взяла участь і перемогла лише одна фірма – та, що запропонувала ідею газифікації та «вибила» кошти в «Нафтогазу». Селяни кажуть, що нібито була й інша фірма – але назви не пам’ятають. Підтверджувальних документів сільський голова Микола Кремезь нам не надає. Вони з членом виконкому Миколою Вороб’єм намагаються згадати, як це відбувалося.

- Була створена, Мирослав, скажи, тендерна комісія… все це вже відбувалося… офіційно.

- Ну, коли просто цей тендер був – там тільки один учасник є.

- Ні… Два… Перший раз не два було учасника… Ні, ну два було учасники, ну як… Один відказався зразу.

- Просто ми не знайшли, щоб був другий. Тільки один – пише «Вісник державних закупівель».

- Ну то це, мабуть, уже другий раз уже. Бо перший раз у нас була закупівля в одного учасника. Перший раз були вільні торги.

Не добудувавши газопровід, у 2012 році ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж» нав’язує сільській раді додаткову угоду. До попередньої суми додає ще понад 4 мільйони. Підстава абсурдна – рекомендація Мінрегіонбуду будівельним організаціям власним коштом підвищити середньомісячну зарплату своїм працівникам.

МИРОСЛАВА ПРИМАК, юристка Громадської ініціативи «За чесний тендер»:          

- Мабуть, через необізнаність чи з інших причин застосували чомусь ще одну процедуру для цієї закупівлі. І, виходить, що тим самим вони оминули заборону про внесення змін до договору, а ціна договору – це істотна умова договору, яка після підписання договору про здійснення державних закупівель не може бути змінена.

Однак сільрада бере на себе додаткові зобов’язання і замість 15-ти мільйонів укладає договір на 19-ть. Нафтогаз дає лише 12. Ще понад 8 мільйонів збирають готівкою із селян за розведення газових труб по селах. І в результаті фірма будує газопровід лише наполовину. Троє з п’яти сіл так і не отримують газу – лише зариті в землю труби біля хат. 

МИРОСЛАВ КРЕМЕЗЬ, сільський голова Бережниці:

- Вони не будують, бо в нас нема фінансів більше.

Директор однієї з рівненських будівельно-монтажних фірм каже, що це класична схема – дерибан грошей через цілеспрямоване завищення вартості робіт. Виконавцями робіт стають свої фірми, які здатні «освоїти» будь-які бюджети.

ОЛЕКСАНДР ТКАЧУК, директор будівельно-монтажної фірми:

- Сама схема починається з того, що людина, ну там сільська рада іде брать технічні умови в Рівнегаз. Відкати до 40 процентів там доходили.

- Ну як це, наприклад?

- Ну як. Треба 30 процентів комусь вернуть, тоді ти будеш працювати, виконаєш цю роботу. Но її треба виконати. 

Фірма «Рівнеагроспецмонтаж», яка не добудувала газопровід селянам - невипадкова. Її власниця Віра Лопачук – теща керівника «Рівнегазу» і на тоді депутата облради Петра Дубаса. Вона живе в сусідньому із зятем будинку зі спільним подвір’ям.

Це товариство також отримало три з половиною мільйони на будівництво газопроводу у селі Пересопниця. На святкування 450-ї річниці Пересопницького євангелія, на якому присягають керманичі держави, у 2011-му на Рівненщину завітав тодішній президент. У селі 141 житель. Але до приїзду Віктора Януковича туди провели дорогу, газ і навіть збудували цілий музейний комплекс.

Газопровід мала будувати фірма Олександра Ткачука, причому значно дешевше. Але, каже він, на нараді в голови облдержадміністрації йому пояснили…

ОЛЕКСАНДР ТКАЧУК, директор будівельно-монтажної фірми:

- Що треба гроші в Кієва вибивать. Я розумію НАКовські, а ви вибивать не вмієте. Кажу, шо я не вмію, я можу освоїть, а вибить - це категорія якась така не дуже будівельна, скажем.

Проект дістався тим, хто вміє вибивати – ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж».

Та це не єдина дружня Рівнегазу будівельно-монтажна фірма. Є ще «Фірма Опорядрембуд» – лідер закупівель в області за часів Януковича. Її заснували, зокрема, й дружини голови та заступника голови «Рівнегазу» - Тамара Дубас і Любов Ясельська. 

Ще одна фірма-присоска – ТОВ «Теплопроектмонтаж», де серед засновників знову бачимо дружину заступника голови Рівнегазу Любов Ясельську.

З 2008-го по 2014-й, підрахував сайт «Закупівлі», ці три фірми отримали понад 400 мільйонів бюджетних гривень.

Та в голови Рівнегазу є ще донька, Мар’яна Оверчук. Вона - власниця юридично-патентної фірми «Інлєкс». Коли пенсіонерка Лідія Смірнова прийшла в «Рівнегаз» по дешевий газовий лічильник, чиновники направили жінку оформлювати його у фірмі доньки свого шефа. Як наслідок – вартість зросла вдвічі.

ЛІДІЯ СМІРНОВА, пенсіонерка:

- Канєшно, кинуло в холодний піт. Що ж це таке? Сусідки поставили за 800, а тут хотіла зекономити 400 гривень, а вийшло 1600.

ЄВГЕНІЯ КОТЯШ, сільська голова Бережниці у 2006-2010 роках:

- Знаєм ми про їхні откати, але ми нічо не можем зробить.

Рівненський підприємець підраховує приблизні збитки тільки від будівельної корупції в НАК «Нафтогаз України».

ОЛЕКСАНДР ТКАЧУК, директор будівельно-монтажної фірми:

- Де ті борги НАКу взялися? Я вам розказував. До сорока процентів, до 30-ти відкат. Скільки бюджет НАКу? Сто мільярдів грубо. Чисто грубо – тридцять мільярдів це хтось краде. Тридцять мільярдів у рік і множте, я з цим стикаюся з 2004 року. То можете на 10 років помножити. 300 мільярдів десь там собі.

Може скластися враження, що директор фірми просто ображений на конкурентів. Та насправді з такими ж скаргами до нас звернулися кілька підприємців, які визначили його своїм спікером.

ОЛЕКСАНДР ТКАЧУК, директор будівельно-монтажної фірми:

- Було 50 організацій, які мали дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки. А будівництво газопроводів попадає під цей термін.

- І що з ними сталося?

- Не знаю що з ними сталося. Або перестали працювати, або перестали брати дозвіл. Фактично роботи не було. Бо помаленьку вичавлювали. А хто пішов на зговір , на уступки. Там тому роботу дали, на того наїхали, того ще там лякнули...

Керівники фірм, зареєстрованих на тещу і доньку керівника «Рівнегазу», відмовились спілкуватися з нами. Ані по телефону, ані на камеру. Говоримо з охоронцем.

- Поїхав в Рокитне.

- Тож ви тільки що казали, що він он на камері вийшов з кабінету і зайшов в кабінет.

- Ну він поки… я-я відлучався мабуть в туалет чи куда…

- Тож ви тільки що казали, що він вийшов з кабінету.

- Ну ніби був. Вже поїхав в Рокитне

Позицію нинішнього керівництва «Нафтогазу» озвучила начальниця відділу зовнішніх комунікацій Ірина Кошлякова:

– У нас в «Нафтогазі» взагалі постійні перевірки, і з приводу цього також були перевірки ще з 2009 року і по цей день проводяться. Нас і СБУ постійно перевіряла, ДФІ, раніше КРУ, вони взагалі багато разів перевіряли передачу цих коштів. Я вже не кажу про внутрішній аудит Нафтогазу, коли влада змінюється – кожного разу перевіряють усі документи, піднімають знову. Генпрокуратура навіть брала перелік цих об’єктів газопостачання. Тобто, якщо були б якісь зловживання, то з 2009 року, за шість років вже б їх по-любому якось виявили і вже поставили б нас «в позу», скажем так.

До керівника «Рівнегазу» Петра Дубаса та його родичів у правоохоронців запитань, очевидно, теж немає. А з журналістами він відмовився спілкуватися навідріз.

- Голови правління немає, і ні з ким він про інтерв’ю не домовлявся, і нікому він інтерв’ю не дає.

Петро Дубас з’являється в ЗМІ хіба що для того, щоб розповісти, як тяжко нині «Рівнегазу». Або щоб нагадати, що грошей на безкоштовні лічильники немає. Кавалера ордена «За заслуги» 2-го ступеня, який вручив йому президент Янукович, праворадикали у смітник не кидають. Кажуть, він пожертвував їм якісь кошти, хоч і невеликі. Усі задоволені.

Володимир Торбіч, Антоніна Торбіч, Рівненське агентство журналістських розслідувань для проекту «Слідство.Інфо»

Пов`язані новини