Рада ЄС прийняла Хорватію до Шенгенської зони, а Болгарію і Румунію — поки що ні

Про це повідомляють сайт Ради ЄС та Euronews.

Для Хорватії це вже другий важливий крок за рік на шляху до зближення з країнами ЄС: улітку Євросоюз також схвалив запровадження в цій країні євро з початку 2023 року.

«Ці успіхи прокладуть шлях іншим державам-членам, які виконають умови, щоб зробити наступний крок у своїй європейській подорожі. Я та мої колеги продовжимо старанно працювати, щоб ми могли вітати Болгарію та Румунію в шенгенській родині найближчим часом», — сказав Віт Ракушан, міністр внутрішніх справ Чехії, яка головує у Раді ЄС.

Це рішення Ради ЄС означає, що з 1 січня 2023 року скасують усі перевірки на сухопутних і морських кордонах між Хорватією та іншими країнами Шенгенської зони. Перевірки під час перетинання кордонів повітрям скасують із 26 березня 2023 року.

Раніше Європейський парламент рекомендував приєднати до Шенгенської зони не лише Хорватію, але й Болгарію та Румунію. А Єврокомісія зазначила, що ці країни були готові до приєднання щонайменше з 2011 року.

А втім, на рівні Ради ЄС цей крок заблокували Нідерланди й Австрія. Так, Нідерланди не підтримали лише заявку Болгарії, а Австрія — обох країн.

Нідерланди пояснили своє рішення тим, що в Болгарії нібито є нерозв'язані проблеми з верховенством права й законодавством щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю. А ось Австрія не підтримала обидві заявки, поскаржившись на наплив біженців у ЄС через ці країни.

Як Україні стати частиною Шенгенської зони?

Шенгенська зона — це європейський простір, у якому скасований внутрішній прикордонний контроль.

Зараз Шенгенська зона є найбільшою зоною вільного пересування у світі, в якій беруть участь 22 країни ЄС, а також чотири асоційовані країни, що не входять до ЄС (Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ліхтенштейн). Ірландія зберігає право відмови від скасування контролю на внутрішньому кордоні.

Усі країни, перш ніж стати частиною Шенгенської зони, повинні пройти серію оцінок і підтвердити, чи відповідають вони умовам, необхідним для застосування шенгенських правил.

Зокрема, ці критерії передбачають законодавство про прикордонний контроль, інфраструктуру та організацію, захист персональних даних, візи, депортацію, співпрацю поліції тощо.

Після цього потрібне одностайне схвалення всіх інших держав-членів. Також свою згоду має дати Європейський парламент.