Рак молочної залози. Що небезпечніше: байдужість до свого здоров’я чи її наслідки

Статистика в Україні

За даними Національного канцер-реєстру, у 2021 році в Україні зареєстрували 14 150 випадків раку молочної залози, серед них — 14 036 виявили в жінок. Унаслідок недуги померли 4 769 людей (4 732 жінки та 37 чоловіків).

Найбільший показник захворюваності зафіксували в жінок віком від 65 до 69 років, а смертності — серед жінок 80-84 років. Мамологиня Ірина Березкіна пояснює, що така висока смертність зумовлена тим, що чималій кількості жінок рак грудей діагностують уже на III–IV стадії, коли ефективність лікування значно знижена.

Профілактичні огляди. Чому це важливо?

Мамологиня каже, що за відсутності скарг жінкам раз на місяць необхідно проводити самообстеження. Для цього подушечками трьох середніх пальців промацайте груди й перевірте, чи немає у вас ущільнень або набряків.

До 40 років варто робити УЗД молочних залоз раз на рік, а після цього віку — щорічну мамографію. Від 65-70 років її рекомендують робити один або два рази на рік.

«На жаль, дуже часто і досі зустрічається фраза “я не обстежувалась, бо мене нічого не турбувало”. У нас (в Україні — ред.) мало профілактичних оглядів», — каже лікарка й наголошує, що на ранній стадії рак ніяк себе не проявляє.

Однак є і позитивні тенденції: молодь частіше проходить обстеження. Збільшення кількості профілактичних оглядів дозволяє виявити хворобу на ранній стадії, а це зменшує смертність.

Ірина Березкіна переконана, що зростання кількості перевірок залежить від виховання, рівня обізнаності населення та рівня життя.

Симптоми раку грудей

Якщо жінка має скарги або певні підозри після самоогляду, необхідно сходити на консультацію мамолога та пройти обстеження за рекомендаціями.

За даними Міністерства охорони здоров’я, симптомами раку є:

• поява «кульки» або ущільнення в грудях;
• зміна розміру, форми та вигляду молочної залози;
• втягнення, почервоніння, поява будь-яких змін на шкірі молочної залози;
• зміна форми та вигляду соска або шкіри навколо соска (ареоли);
• виділення із соска (гнійні, кров’янисті, неприємного запаху);
• збільшення та/або болючість пахвових або надключичних лімфовузлів.

У чоловіків також трапляється рак грудних залоз. Але, як розповіла Ірина Березкіна, це приблизно 0,5-1% від усіх випадків раку грудей.

«Чоловікам теж важливо звертати увагу на зміни в ділянці грудей: збільшення, появу ущільнень, зміну шкіри, зміну сосків», — підкреслила лікарка.

Хто в групі ризику?

Здебільшого рак молочної залози вражає жінок після 40 років. До групи ризику також входять ті, у кого родичі першої лінії (мама, бабуся, сестра або тітка) хворіли на рак грудей.

Є й інші чинники, які підвищують імовірність розвитку хвороби, а саме:

• безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії в менопаузі;
• надмірна вага та ожиріння;
• куріння;
• зловживання алкоголем;
• перенесений раніше рак грудей або рак яєчника;
• вплив джерел радіації.

Крім регулярних профілактичних оглядів, запобігти розвитку раку допоможе уникнення тих факторів ризику, на які людина може повпливати, зокрема йдеться про відмову від шкідливих звичок.

Як лікують рак молочної залози?

Процес лікування найчастіше залежить від стадії й типу пухлини, каже Ірина Березкіна. За даними МОЗ, рак молочної залози на I стадії виліковний у 95% жінок. На цьому етапі пухлина в грудях ще невелика — до двох сантиметрів, тоді як на останній IV стадії рак виходить за межі залози та поширюється на інші частини тіла. Тож передусім необхідна повноцінна та своєчасна діагностика.

Як каже мамологиня, далі можливе хірургічне втручання, а після — «хімія» та/або променева терапія, гормональна терапія. Або навпаки: спочатку терапія, зменшення пухлини, а вже після цього — хірургічне лікування.

У Всесвітній організації охорони здоров’я пояснюють, що поєднання таких методів лікування мінімізує можливість рецидиву — повернення раку молочної залози.

Боротьба з раком молочної залози у світі

У 2021 році ВООЗ запустила Глобальну ініціативу проти раку молочної залози (GBCI), яка прагне щорічно знижувати смертність від такого типу онкології у світі на 2,5%. За даними ВООЗ, це дозволить запобігти 2,5 млн смертей протягом 2020-2040 років.

Більшість смертей від раку молочної залози фіксують у країнах із середнім і низьким рівнем доходу, наприклад в Індії виживають 6 із 10 хворих, а в Південній Африці — лише 4 з 10. Водночас у країнах із високим рівнем доходу вдається зберегти життя понад 90% людей, в яких діагностували рак молочної залози.

У ВООЗ хочуть, щоб 60% випадків раку грудей діагностували на ранніх стадіях. Серед іншого — організація прагне підвищити доступність лікування недуги, оскільки чимало жінок у світі не завершують його через відсутність необхідного медичного забезпечення або фінансове становище.