Катастрофа під Смоленськом: що відомо про винуватців через сім років після трагедії

В сьому річницю авіакатастрофи під Смоленськом, що сталася 10 квітня 2010 року, польська підкомісія із розслідування інциденту заявила, що літак з делегацією та президентом Польщі почав розпадатись на частини ще в повітрі, задовго до удару об землю. Про це повідомив голова підкомісії Вацлав Берчинський. Крім того, комісія вважає, що диспетчери у Смоленську неправильно вели президентський літак на посадку.

Чому польські слідчі дійшли таких висновків, та що сьогодні відомо про розслідування — у публікації Громадського.

10 квітня 2010 року до Росії вирушив літак із президентом Польщі Лехом Качинським та ще 95 особами, включно з керівниками усіх родів військ, Сейму і Сенату, канцелярії президента, вищого військового командування, депутатами політичних партій, із громадськими та релігійними діячами.

Делегація на чолі з президентом мала намір відвідати Катинське кладовище під Смоленськом, де поховані поляки, розстріляні органами НКВС СРСР в 1940 році. Польський президент планував виголосити промову на військовому цвинтарі у Катині під час траурних заходів, приурочених до 70-ї річниці трагедії. Втім, близько 11 ранку за московським часом літак розбився під час заходу на посадку, жоден пасажир чи член екіпажу не вижив.

Частина уламків польського урядового літака Ту 154-М, який розбився неподалік аеропорту Смоленська 10 квітня 2010 року

Фото: Jacek Turczyk/EPA

РОСІЙСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

Російська сторона одразу оголосила про створення спеціальної комісії на чолі з тодішнім прем'єр-міністром Володимиром Путіним, яка зобов’язалася встановити причини катастрофи літака Ту-154М.

Глава МНС Сергій Шойгу повідомив, що обидві «чорні скриньки» були знайдені серед уламків літака через кілька годин після катастрофи. Опрацювавши дані з бортових самописців, російська сторона оголосила, що аварія Ту-154 сталася через «зниження літака нижче мінімально допустимої висоти зниження при надмірній вертикальній швидкості в метеорологічних умовах, що не дозволяють вийти на візуальний контакт із землею». Тобто пілоти ухвалили неправильне рішення садити літак в тумані, в результаті чого він опустився критично низько, зачепив лівим крилом дерева на висоті 4 метри від рівня землі і розбився на відстані 350 — 500 м від початку посадкової смуги аеродрому.

«Чорні скриньки» з літака Ту 154-М, знайдені російською пошуковою групою на місці трагедії Фото: Yuri Kochetkov/EPA

ПОЛЬСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

Офіційна Варшава ініціювала власне паралельне розслідування. Щоправда воно базувалось лише на записах переговорів пілотів та диспетчерів аеродрому і на реконструкції події на основі фото з місця катастрофи.

Росія досі не надала Польщі уламки літака та записи переговорів пілотів в кабіні. У відповідь на запити польського слідства Москва відмовчується або ж стверджує що усе, що просили, вже давно передали в Польщу.

Уламки літака Польща досі так і не отримала від російської сторони, як і записи переговорів пілотів в кабіні

Фото: Sergei Chirikov/EPA

Маючи в арсеналі досить обмежену кількість матеріалів слідства, польська урядова комісія в 2011 році оприлюднює свій висновок — помилки екіпажу президентського авіалайнера та неправильні вказівки збоку диспетчерів, що несвідомо призвели до катастрофи літака Ту-154М.

Брат Леха Качинського, лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський не вірить у цю версію слідства. Майже від початку катастрофи він вважає основними винуватцями екс-прем'єра Дональда Туска, а також чинного президента Росії Володимира Путіна. Саме за прем’єрства Туска Польща так і не добилась від Москви уламків літака, і Качинський звинувачує в цьому колишнього польського главу уряду.

Крім того, лідер ПіС вважає що Туск навмисно не ініціював міжнародне розслідування, надавши можливість російській стороні самостійно діяти.

Ярослав Качинський, брат загиблого польського президента Леха Качинського, не вірить в обидві версії слідства і вважає винними у катастрофі тодішнього прем'єра Польщі Дональда Туска (ліворуч) та російського президента Володимира Путіна (на фото — зустріч Туска і Путіна у Смоленську напередодні трагедії 7 квітня 2010 року)

Фото: Radek Pietruszka/EPA

ВІДНОВЛЕННЯ СЛІДСТВА У 2016 РОЦІ

В 2015 році «Право і Справедливість» перемогла на парламентських виборах. Того ж року представник «ПіС» Анджей Дуда здобув перемогу і на президентських перегонах. Однією з обіцянок партії було встановити реальні причини смоленської авіакатастрофи і покарати винних у цій трагедій.

В лютому 2016 року Варшава відновила слідство, розпорядження про це підписав глава польського Міноборони Антоні Мацеревич у присутності родичів загиблих.

Нині у Польщі над цією справою працюють одразу два органи: Національна прокуратура та Урядова підкомісія з розслідування причин катастрофи при Міноборони. Свої результати прокуратура представила під час прес-конференції у Варшаві 3 квітня.

За словами заступника генпрокурора, слідчі проаналізували 2 тисячі томів матеріалів слідства, а також результати ексгумації рештків тіл. У прокуратурі повідомили про заміну двох тіл, ще в п’яти трунах виявили фрагменти тіл інших людей.

Аналіз даних дозволив генпрокуратурі сформулювати нові звинувачення проти російських диспетчерів повітряного руху, а також третьої особи у вежі, приписавши їм умисні дії, які призвели до катастрофи.

Генпрокуратура Польщі передала прохання російській стороні пред’явити ці звинувачення диспетчерам особисто. Втім, у Москві такий варіант відкинули, пославшись на власне розслідування, яке покладає провину повністю на польських пілотів.

Натомість урядова підкомісія з розслідування причин катастрофи представила свої результати в річницю трагедії 10 квітня. За їхніми даними, літак екс-президент Польщі почав розпадатися задовго до зіткнення із землею. Голова підкомісії Вацлав Берчинський заявив, що частини повітряного судна розлетілися на десятки метрів, перш ніж впасти на землю, і що сам літак зазнав часткової дефрагментації в 900 метрах від лінії злітно-посадкової смуги аеропорту в Смоленську. Комісія також вважає, що диспетчери у Смоленську неправильно вели президентський літак на посадку.

Як приклад вони наводять траєкторію зниження російського літака Іл-76, який мав приземлитися у Смоленську незадовго до польського літака, але зрештою полетів на запасний аеродром. Таким чином, підкомісія припускає, що на борту літака міг статися вибух (цю версію урядова комісія Польщі відкинула в рапорті після розслідування в 2011 році).

Брати Лех та Ярослав Качинські (архівне фото 2005 року)

Фото: Tomasz Gzell/EPA

ПОЛІТИЧНИЙ СКЛАДОВА ПИТАННЯ

Трагедія літака під Смоленськом давно стала активним внутрішньополітичним елементом у Польщі, зняти відповідальність із поляків і довести провину виключно росіян є метою Ярослава Качинського. Його прихильники вбачають у цьому боротьбу за справедливість, тоді як противники — небезпечне підживлення теорії змови, доказів якої не знайшли.

Качинський звинувачує Дональда Туска, прем’єра Польщі з 2007 по 2014 рік, у тому, що він не провів повноцінне розслідування катастрофи, в якій загинув президент із опозиційної партії. Глава міноборони Польщі Антоній Мацеревич, що також належить до партії «ПіС» подав заяву до прокуратури на Туска, звинувачуючи його у «дипломатичній зраді».

Глава Європейської Ради відкидає звинувачення і називає їх абсурдними. Спершу Дональд Туск пов’язував їх із глибокою печаллю за братом, але пізніше назвав «цинічним прийомом» і спекулюванням на цій темі у спробі здобути прихильність виборців.

В коментарі Громадському експерт Польського інституту публічних справ Яцек Кухарчик заявив, що «ПіС» трактують Туска як свого ворога:

«У 2007 році, політична сила Туска «Громадянська платформа» перемогла на виборах, «Право і Справедливість» тоді програла. Конкуренція переросла в персональний конфлікт після Смоленської катастрофи в 2010 році, адже відповідальність за катастрофу Качинський покладає на Туска».

Польща вже оголосила, що залучає до розслідування міжнародних експертів з Італії, Іспанії, Великої Британії та Північної Ірландії, які займатимуться вивченням біологічного матеріалу загиблих та фрагментів літака на предмет наявності на них залишкових слідів вибухівки.

Крім того, у лютому цього року глава Міністерства закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що Польща найближчим часом планує подати скаргу до Міжнародного Суду в Гаазі на російське розслідування у справі смоленської катастрофи, адже Москва досі не реагує на прохання надати уламки літака та записи переговорів пілотів Ту-154М.