Робота чи трудове рабство: як українці їдуть працювати в Росію, а потрапляють в тюрму

Двадцятирічний Дмитро Рижко більше року тому поїхав у Росію працювати кур’єром — доставляти книжки по країні. Його мама розповідає, що йому подзвонили 24 липня 2015 року, і за один день він домовився про роботу, додому повернувся вже з квитком на потяг. Після чого поїхав до Москви, а потім — до Петрозаводська. За три дні перебування в Росії його затримали. Наразі звинувачують у торгівлі наркотиками.

«Він так загорівся цієї роботою: «Мама, це доставка товару, там десь книжкова база». І все, і він поїхав, – розповідає Валентина Рижко, мати Дмитра. – Ми були, звичайно, проти. На другий день він дзвонить з поїзда «Москва – Петрозаводськ», що мама, їду у Петрозаводськ. І на цьому зв’язок припинився. Ми чекали ще серпень. Аж у вересні приходить від нього лист – і дивні букви були на листі. А потім чоловік набрав на комп’ютері адресу і ми побачили – СІЗО, Пєтрозаводськ… Він [син] спочатку навіть не пише де він, – розповідає Валентина. – Ми ж не дозволяли їхати. Пише, що все добре, хлопці нормальні. Я думаю – може там на квартирі якісь хлопці».

За словами мами, на другий день перебування у місті, Дмитра поставили перед фактом, що він мав продавати наркотики. А коли зібрався тікати – його затримали поліцейські. Наразі відрито кримінальну справу, слідство триває. Деталей місцеві слідчі не надають.

Як дізналася Марія Томак, координаторка проекту «Медійна ініціатива за права людини», в аналогічній ситуації в Росії опинилися майже 400 громадян України. Людина знаходить оголошення про роботу кур’єром або експедитором, дзвонить за вказаним телефоном. Якщо погоджується на роботу – їй купують новий смартфон, квиток на поїзд та дають гроші на перший час.

«Реальність така – українці їдуть десятками і сотнями досі, навіть враховуючи війну, вони їдуть, щоб заробляти гроші в Росії. Тут є причини взагалі недооцінювання ризиків, коли ти взагалі їдеш в Росію <...> Коли людина туди приїжджає – є різні сценарії. У когось можуть відбирати документи. Не в усіх. Людина опиняється в ситуації, коли в неї є зобов’язання займатися поширенням наркотиків, у неї немає коштів на повернення, і коли вона все ж намагається, телефонує родичам і каже, що «мені треба вирватися», то наступного ж дня особу затримують. На нашу думку, це означає наступне: а) є зв’язок між правоохоронцями і наркомафією, і б ) цих осіб ведуть. Їх або прослуховують, або є інші форми контролю», – розповідає Томак.

За словами Марії Томак, більшість осіб, щодо яких вже винесені вироки – засуджені до 7 — 8 років, є вирок також на 15 років.

«Мені відомо про два випадки, коли жертвами такої схеми, поїхавши працювати до Росії, стали добровольці. Тобто люди, які воювали в батальйонах – один в ЗСУ, інший в Національній гвардії – повернулися з фронту і у них така безвихідь економічна, як їм здавалося, що вони поїхали в Росію», – наголошує Томак.

Міністерство закордонних справ України заявляє, що такі дії стосовно українців можна кваліфікувати за статтею про торгівлю людьми. Водночас не по всіх наразі відкрито справу. За даними Національної поліції, всього з початку цього року в Україні було зареєстровано 96 кримінальних справ щодо торгівлі людьми, однак не всі вони стосуються затриманих через наркоторгівлю. Справу про торгівлю людьми щодо Дмитра Рижка в Україні відкрили тільки два місяці тому, тоді як у російському СІЗО його утримують вже більше року.

ВІДПОВІДЬ МЗС ГРОМАДСЬКОМУ:

«Було констатовано, що дії невстановлених осіб (можливо організацій) із залучення громадян України до протиправної діяльності під приводом працевлаштування за кордоном мають ознаки міжнародної протиправної діяльності, оскільки до її реалізації з великою вірогідністю залучені громадяни РФ, що дає підстави кваліфікувати такі дії відповідно до норм ст. 149 Кримінального кодексу України (торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини)»

За словами Дмитра Мазурка, адвоката Української гельсінської спілки, зараз Україна не має повної інформації про кількість постраждалих, тому що російські правоохоронні органи не повідомляють консульства про затримання українських громадян. Тому правозахисникам доводиться самостійно розшукувати потерпілих за допомогою консульської служби та матерів.

Наразі можна розглядати два способи звільнення українців, які постраждали від цієї схеми та вже засуджені в Росії, пояснює правозахисник:

«Є просте вирішення, і воно не дуже правильне: кожен, кого вже засуджено, має право відбувати покарання на Батьківщині. Але чи це справедливо? Його втягнули в злочинну діяльність, йому погрожували, забрали документи… А справедливе – коли сама РФ встановить, що це була схема торгівлі людьми».

Ситуацію в Україні Громадське попросило прокоментувати Мінсоцполітики. Нам відповіли, що найбільше українців, постраждалих у справах про торгівлю людьми, стали жертвами саме трудової експлуатації. За даними Міністерства, з 2012 року в Україні від торгівлі людьми постраждали 256 українців, з них 150 опинилися у трудовому рабстві.

Оголошення в газеті чи в метро – найбільш простий спосіб привернути увагу людини. Ведуться на них найчастіше  люди, які опинилися у складних  життєвих обставинах. У родині Рижко, наприклад, захворів батько потерпілого:  «Було дуже важко, він це бачив, він так хотів допомогти», – розказує Валентина Рижко.