Російські ЗМІ переключились з України на Сирію (огляд преси)

«Один європейський дипломат припустив, що путінський розворот у бік Близького Сходу – це знак його торгів за зняття санкцій за Україну. Деякі аналітики занепокоєні тим, що Захід схопиться за цю можливість та примусить Порошенка піти на компроміси, такі як поступки у демілітаризації, або визнання влади сепаратистів. Це може відгукнутись втратою легітимності та передачею Путіну такої довгожданої політичної перемоги. «У п’ятницю ми говоритимемо про Мінськ-3, але саме українці робитимуть поступки, а не росіяни», - сказав Штефан Майстер, берлінський експерт Німецького Товариства зовнішньої політики. «Наскільки вірним є цей метод умиротворення Путіна? Якщо ми так продовжуватимемо, то у нас буде Мінськ 3, 4, 5 та 6. Путін отримає те, що він хоче», - цитує Майстера The Financial Times, яка вважає, що сирійський маневр Путіна - це маскувальний дим напередодні переговорів по російсько-українській угоді в Парижі.

«Наближені до військового відомства наші джерела стверджують, що в момент нанесення авіаударів у бункері проходила нарада представників як Ісламської Держави, так і поміркованої опозиції. На зустрічі обговорювалось питання контрабанди іракської та сирійської нафти до Туреччини. До речі, в січні 2012-го в 25-и кілометрах на південний-захід від Хами терористи підірвали трубопровід, яким перекачувалось дизпаливо з НПЗ у Хомсі в резервуари, розташовані поблизу Хами. Після того як поміркована опозиція взяла під контроль Хомс та Хаму, трубопровід було відновлено, а завантажити НПЗ планувалось нафтою, поставки якої досі контролює Ісламська Держава. За інформацією наших джерел після авіаударів запеленговано велику кількість розмов. З цих радіоперехоплень, запевняють нас експерти, вдалось встановити, що у результаті авіаударів загинуло кілька лідерів Ісламської Держави», - Новая газета публікує власну версію бомбардувань Росії в Сирії.

«Якщо його метою було привернути увагу до своїх військових м’язів, тоді йому це точно вдалось. Російський президент Владімір Путін став першим кремлівським лідером, який з часів Леоніда Брєжнєва, який вдерся в Афганістан у 1979-му році, послав військові літаки на бомбардування територій за межами колишнього Радянського Союзу. 30 вересня російські літаки розпочали цілеспрямовану кампанію проти бунтівних районів Сирії з метою підтримки оточеного з усіх боків режиму Башара Асада, який є клієнтом Росії. Від часу Боксерського повстання у Китаї в 1900 році російська армія не воювала так близько до американської. У Косово ці армії були близько. У Сирії вони ділять одне небо: Америка атакує джихадистів Ісламської Держави, а Росія каже, що має намір завдавати по ній ударів. Але фактично вона атакує інших повстанців-сунітів (серед них і тих, хто отримав американську зброю), які становлять більшу загрозу Асаду», - пише The Economist.

«Зовсім недавно був час, коли ввечері, переключаючи російські канали, доводилось майже завжди бачити гарячу дискусію про війну на сході України та жах від спроб Києва відвоювати назад територію у проросійських сепаратистів. Схоже, за два останні тижні цей конфлікт вмирає і увагу переключили. Зараз випуски новин та ток-шоу націлені на інший театр конфлікту: Сирію. У них не вистачає емоційного забарвлення українських трансляцій, але ті ж самі кореспонденти, які заповнювали ефір з полів битв на сході України, зараз перебувають у Дамаску. Ті ж самі коментатори, які бились в істериці від поведінки Києва, зараз волають про загрозу Ісламської Держави», - The Guardian пише про спробу державних ЗМІ Росії підвищити популярність у народі війни в Сирії.

hromadske.tv