«Російська служба BBC»: Найманці ПВК «Вагнера» вже в Малі, туди не приймають бойовиків з окупованих Донбасу і Криму
До африканської країни Малі ще з кінця серпня почали прибувати найманці приватної військової компанії «Вагнера» з Росії — попри протести Франції та Естонії, чиї війська перебувають там у складі миротворчої місії з 2013 року.
Про це повідомляє «Російська служба BBC» з посиланням на джерела в ПВК «Вагнера».
У 2013 році в Малі була утворена багатопрофільна комплексна місія ООН зі стабілізації (MINUSMA). Потреба в ній виникла після втечі із сусідньої Лівії колишніх прихильників загиблого Муамара Каддафі, які приєдналися до сепаратистського руху малійських туарегів за незалежність.
За останній рік у Малі відбулися два військові перевороти, внаслідок яких до влади прийшла хунта на чолі з полковником Ассімом Ґоїтою, яку не визнала світова спільнота. На тлі політичної нестабільності Франція оголосила про закриття кількох своїх військових баз на півночі Малі.
Після цього самопроголошена влада Малі звернулася до російських найманців із проханням допомогти. Таке рішення засудили Франція та Естонія, які пригрозили вивести свої війська, якщо ПВК «Вагнера» зайде в Малі. Хунта відповіла, що проситиме про допомогу того, кого хоче.
На пресконференції після виступу на Генеральній Асамблеї ООН 25 вересня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров фактично підтвердив, що Малі справді зверталася до ПВК «Вагнера» і російські найманці вже діють у країні.
«Ми не маємо до цього жодного стосунку. Ця діяльність здійснюється на законній основі та стосується відносин між стороною, яка приймає, і тими, хто пропонує послуги за лінією іноземних спеціалістів», — заявив глава російського МЗС.
Як розповіли «Російській службі BBC» двоє представників ПВК «Вагнера», пропозиції роботи в Малі для найманців почали з’являтися ще наприкінці серпня — тоді ж, коли міністр оборони військової хунти Малі прибув із візитом до Москви.
ПВК «Вагнера», зокрема, шукала перекладачів, санітарних інструкторів, хірургів, терапевтів, лікарів, інженерів, кухарів, водіїв, представників усіх військових спеціальностей. Але не приймала уродженців Грузії, УРСР, жителів самопроголошених «Л/ДНР» та анексованого Криму.
Останнє, пише «Російська служба BBC», викликало невдоволення в бойовиків, які брали участь у війні на Донбасі проти України. Зарплати обіцяли від 150 тисяч рублів на місяць і більше. За даними видання Jeune Afrique, хунта Малі заплатить за послуги ПВК «Вагнера» 9,1 мільйона євро.
ПВК «Вагнера» пов’язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним, наближеним до президента РФ Володимира Путіна. Також із кінця серпня пов’язані з Пригожиним медіа почали активно писати про ситуацію в Малі та необхідність Росії втрутитися в події у країні.
ПВК «Вагнера» — назва приватної військової компанії, про яку вперше стало відомо у 2014 році після участі її найманців у війні на Донбасі на боці бойовиків. Відтоді сліди ПВК помічали в Сирії, Лівії, Мозамбіку, Центральноафриканській Республіці тощо. Офіційно Пригожин і Росія заперечують існування «Вагнера».
У серпні 2020 року Білорусь віддала Росії затриманих у Мінську найманців ПВК «Вагнера» попри те, що Україна оголосила їм підозру за злочини на Донбасі. А через три дні в інформаційному просторі України почали активно обговорювати версію про те, що «візит» бойовиків «Вагнера» до Білорусі був нібито операцією українських спецслужб для їхнього затримання.
Зрештою, у Верховній Раді створили тимчасову слідчу комісію щодо цієї ймовірної спецоперації. Що вона з'ясувала, читайте у нашому матеріалі.
- Поділитися: