Ротація та демобілізація: на що розраховувати нашим військовим

Коли можлива ротація для тих, хто на фронті з 24 лютого?

Від початку повномасштабного вторгнення тисячі українських військових перебувають на передовій.

Наприклад, бійці 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила впродовж 9 місяців до повномасштабного вторгнення вже виконували бойові завдання і продовжили воювати після 24 лютого. За цей час військові цієї бригади «перепочили» кілька тижнів на полігоні, а потім знову пішли в бій.

Більшість військових, із якими ми поспілкувалися, хочуть повернутися додому, але наголошують: обов’язок вищий за ці бажання.

«У війні немає романтики. Це бруд, кров і постійні фактори стресу, які тебе супроводжують щоденно. Така плата за честь бути воїном. Звісно, бійці хочуть додому, але всі розуміють, що ніхто цю роботу за нас не зробить. Ніхто не надішле нам війська НАТО, щоб визволити наші землі. Ми маємо самі це робити», — розповідає головний сержант механізованого батальйону бригади Юрій Петращук.

За його словами, найважче людям, які раніше не брали участі у військових діях. Це, наприклад, цивільні, які записалися до тероборони.

«Усі хочуть додому. Всі розраховують, що якщо війна затягнеться, хоча б через рік їх замінять. Люди не можуть воювати вічно. Кожна людина, яка пішла на війну, залишила свої плани, мрії, життя до війни. Вона від нього відмовилася і прийняла нові правила гри. І кожна людина хоче повернутися до свого життя назад. Ми розуміємо, що якщо цих змін не буде, тоді ми готові воювати далі. Стільки, скільки потрібно», — зазначає боєць ТрО Павло Чебурей.

Згідно з чинним законодавством, демобілізація під час воєнного стану відбувається на підставі указу президента, який, найімовірніше, буде виданий після завершення війни. Однак коли це станеться — невідомо. Тож термін служби для мобілізованих не встановлено.

Передумов для такого указу до кінця війни немає, пояснює народний депутат від фракції «Голос», член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Сергій Рахманін: «Це визначають Генеральний штаб, керівник ЗСУ Залужний і Верховний Головнокомандувач. Я б хотів, щоб ми вийшли на довоєнну чисельність. Але в нас поки є потреба тільки якщо не в збільшенні, то в збереженні кількісного складу ЗСУ. росія мобілізувала 200 тисяч, може мобілізувати й мільйон 200 тисяч».

Погоджується з народним депутатом і військовий експерт, полковник запасу Роман Світан: «Ми перебуваємо в гіршій позиції, оскільки наша країна за населенням у чотири рази менша від росії. Тому нам зараз не до строків заміни».

Він зазначає, що під час інтенсивних бойових дій командуванню досить складно провести ротацію та замінити одну бригаду іншою, оскільки при проведенні такої процедури послаблюються позиції, чим може скористатися ворог. Крім того, на передовій більше цінуються кадри, які вже мають досвід війни.

«Наразі ротація ніяк не закріплена в правових документах, а відбувається на розсуд старшого командування», — зазначає військовий адвокат Андрій Новак.

Хто має право на демобілізацію?

Питання відставки армійців визначає стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Підставами для звільнення є:

• досягнення 60-річного віку;
• непридатність за станом здоров’я за висновком військово-лікарської комісії;
• вирок суду у вигляді позбавлення (обмеження) волі або звання;
• необхідність догляду за близьким родичем з інклюзивністю;
• через вагітність військовослужбовиці;
• якщо армієць самотужки виховує дитину віком до 18 років;
• коли обоє батьків служать у лавах ЗСУ і мають неповнолітню дитину;
• наявність трьох неповнолітніх дітей у сім’ї.

Ці норми поширюються на строковиків, бійців ТрО та кадрових військових, яким продовжили службу у воєнний час, попри завершення контракту.

Однак важливо не плутати зазначені вище норми з підставами, що дають право на відстрочення від служби, розповідає юрист Андрій Новак: «Усиновлення дитини — підстава для отримання відстрочки, однак це не є підставою для звільнення від служби. Тобто буває так, що людина від самого початку спокійно могла не йти служити. Але коли ти вже мобілізувався, то задіяти цю можливість уже не можна».

Якщо один син у матері загинув, чи можуть другого, який воює, відпустити додому?

Ні. Якщо один із близьких родичів загинув — це підстава для відстрочення від мобілізації. Однак, якщо людина вже у війську, законодавство не передбачає відставки через такий інцидент.

Якщо військовий дістав поранення на фронті, то більше на передову не відправляють?

Тут усе дуже індивідуально. Поранений вже після лікування має пройти військово-лікарську комісію, яка надасть висновок, чи може він продовжувати службу.

Якщо захисник реабілітувався від отриманої травми, то є ймовірність, що він знову опиниться на передовій. Тих бійців, які не змогли повністю відновити здоров’я, можуть визнати «обмежено придатними», залишити в лавах Збройних сил та перевести до тилової частини. Однак і в такому стані бійці ризикують повернутися до зони бойових дій.

«Тут потрібно розуміти, ким служив військовий. Це залежить від його спеціалізації та роду військ. Уявімо, що водій РСЗВ дістав поранення. Він пройшов лікування, але почав кульгати. Надалі його кульгавість може не заважати йому виконувати його функції. Тому він може продовжити службу в тому самому підрозділі, де служив раніше. Однак така кульгавість може заважати розвіднику швидко пересуватися на місцевості, тому його, найімовірніше, переведуть», — пояснює юрист Андрій Новак.

Новак згадує свого колегу Масі Найєма, який ще в червні на фронті втратив одне око, але досі залишається військовослужбовцем. Згідно зі статтею 31 наказу Міноборони «Про військово-лікарську експертизу», втрата одного ока не є підставою для звільнення, якщо друге бачить добре. Сам Найєм зазначає, що військово-лікарські комісії працюють із затримкою.

«Держава змушує чекати поранених на рішення. Людина туди приходить, може за день не встигнути. Хтось без руки, ноги чи ока може чекати цілий день і все одно не отримує цю довідку. Бюрократія. І найбільша проблема в тому, що вона неоцифрована», — розповідає Найєм.

Як можна демобілізуватися за станом здоров’я?

Про проблеми з доведенням непридатності за станом здоров’я говорить також юрист Артем Крикун-Труш. Він є волонтером організації «Адвокати ЗСУ», яка займається юридичною підтримкою захисників України.

«Мені часто на волонтерську лінію телефонують військові, які мають дуже істотні проблеми із зором, небезпечні проблеми з серцем чи ускладнену алергію. Такі люди мали б за результатами військо-лікарської комісії не призиватися на службу. Однак зараз працюють деякі накази Генштабу з грифом “Для службового користування”. У них ідеться, що через вторгнення і необхідність швидкої мобілізації ВЛК спростили до поверхневого огляду», — зауважує юрист.

За його словами, якщо військовий уважає, що його стан здоров’я не дозволяє виконувати свої обов’язки, потрібно писати рапорт на ім’я безпосереднього командира, з проханням повторно відправити на військово-лікарську комісію.

«Але часто буває, коли керівництво вважає, що це питання не на часі, ігнорує бійців. І допоки з залученням адвоката не почнуть скаржитися на дві голови вище, наприклад до Генштабу, то нічого не відбуватиметься. І поки командування не змусиш провести повторну ВЛК або не доб’єшся результату в суді, то будеш служити далі», — додає Крикун-Труш.

Чи можуть демобілізувати бійця, який має діагноз «депресія»?

Так. Однак тут слід звертати увагу на перебіг захворювання. У важких випадках людину звільняють із війська. Але якщо захворювання має легку форму, то армійцю можуть змінити вид проходження служби.

«Тут питання в тому, чи повірять військовому його командири, що в нього справді проблеми з психікою. І чи повірить у це ВЛК і скерує його на обстеження до психіатричної лікарні», — зазначає юрист Андрій Новак.

А якщо був у полоні і відпустили, чи можуть знову забрати на фронт?

Поки що так. Однак у парламенті вже зареєстрували законопроєкт, що дозволить залишити службу армійцям, які пройшли через ворожий полон.

«Це сприятиме відновленню їхнього морально-психологічного стану», — вважають ініціатори законопроєкту.

У секретаріаті профільного комітету hromadske повідомили, що документ буде включено до порядку денного парламенту найближчим часом. Усе залежить від безпекової ситуації у столиці.

Скільки часу військові з інших країн служать під час війни?

«Взагалі, у жодному конфлікті після Другої світової війни не було того, що відбувається в нас», — розповідає начальник аеромобільних військ України (1998–2005 рр.), експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Іван Якубець.

Найближчий історичний приклад для порівняння в контексті демобілізації, який наводить Якубець, — війна у В’єтнамі. Це останній конфлікт в історії Сполучених Штатів, коли до зони бойових дій вирушали не лише контрактники, а й мобілізовані армійці. Однак і там є свої відмінності, адже американці воювали на чужій землі.

«Американські військові прибували на війну у складі підрозділу: роти чи батальйону. І виходили звідти також усім підрозділом», — зазначає Якубець.

Згідно з даними незалежного Pew Research Center, 1973 року, коли США почали виводити свої війська з Індокитайського півострова, середня тривалість служби рядового складу сягала майже 6 років.

Показовий приклад Ізраїлю, який понад 30 років воює з палестинським бойовим угрупованням ХАМАС у Секторі Гази. Сьогодні ізраїльських чоловіків та жінок призивають на військову службу у віці 18 років, вони служать протягом двох чи двох із половиною років, а потім їх відправляють у резерв.