Операція «доброї волі»: як СБУ передала сепаратистам 15 утримуваних
Після повернення «на нуль» Тандіт повідомляє, що нам не вдалося сьогодні забрати нікого зі своїх полонених, а противник не надто налаштований на діалог
Під кінець року процес обміну полоненими за час збройного конфлікту на Донбасі загальмувався. Після зустрічі депутатки Надії Савченко з очільниками так званих «республік» Захарченком і Плотницьким у Мінську Україні вдалося забрати з полону двох жінок — Ольгу Сворак та Анжеліку Преснякову. Але після цього тема обміну стала ще більш заполітизованою. У якості «акту доброї волі» українська сторона вирішує в нейтральній смузі під Горлівкою віддати в Донецьк і Луганськ 15 людей. Як це було — бачили кореспонденти Громадського.
«Вони нікого не вбивали»
«На їхніх руках немає крові, вони не вбивали людей», — запевняє радник голови СБУ Юрій Тандіт, коли ми питаємо, чи є серед групи бойовики.
Конвой СБУ, в якому їде мікроавтобус з людьми на передачу, часто зупиняється в дорозі — для координації дій всіх учасників, а також щоб дати можливість перепочити самим амністованим. Вони виходять з бусу, курять, ледь чутно перемовляються. Серед них — 9 чоловіків та 6 жінок, більшість молоді. Вони намагаються закрити обличчя від нашої камери.
Вже на виїзді зі Слов’янська до конвою приєднуються троє священиків різних конфесій. Вони будуть присутні під час самої передачі. Також з нами їдуть родичі українських військових, які досі утримуються в полоні по той бік лінії розмежування. Близькі їдуть просити представниць ОРДЛО Дарію Морозову та Ольгу Кобцеву сприяти їхньому звільненню.
«За кожного з наших полонених ми віддамо їм чотирьох їхніх», — каже Тандіт. Зараз мова йде про готовність України до обміну у форматі 228 на 48.
На КПВВ «Майорськ» приїжджаємо після 18-ї. Саме в цей час пункт пропуску закривається. Ми оминаємо чергу з авто, які сьогодні не встигли перетнути його в бік Донецька. Тут тихо, втім час від часу з полів поблизу чути постріли.
«Їдемо на «нульовку». По машинах!»
«Зараз ми максимально близько підтягнемося до нашого останнього блокпосту. Там, прошу, слухайте нас, бо може трапитися що завгодно», — попереджають нас силовики перед виїздом на місце передачі. — Все! Їдемо на «нульовку». По машинах!»
На «нульовці» — а саме так військові називають останній українській блокпост, за яким починається «сіра зона», — вже повна темрява. Територію тут не оствітлюють з міркувань безпеки, щоб не привертати увагу противника. Навіть фари автомобілів просять вимкнути. Нас оточують військові, але в темряві вгадуються лише їхні обриси.
До останнього ми не можемо дізнатися, у яких саме злочинах підозрювалися або звинувачувалися ці 15 людей. Врешті Тандіт називає 258-му статтю Кримінального Кодексу, в якій йдеться про участь у незаконних збройних формуваннях.
«Очевидно, вони могли довозити якісь боєприпаси, допомагали бандитам, які боролися проти територіальної цілісності України. Але вони не вбивали захисників України, вони не вбивали наших громадян», — каже він.
«Дуже важливо, що ми беремо з собою священиків. Ми — християнська держава», — додає радник голови СБУ.
«Ми світська держава», — заперечують журналісти.
«Але священики хочуть брати участь у сьогоднішній передачі. Ми не можемо їм заборонити. Сподіваємося, що це нам допоможе», — пояснює Тандіт.
«Забираєте речі й виходите з машини»
На саме місце передачі представники СБУ беруть лише кілька журналістів, решта залишаються чекати «на нулі». Бус просувається вперед і зупиняється вже у «сірій зоні», де чекають представники ОРДЛО.
«Так, зараз всі беріть свої речі та виходьте», — командує офіцер та допомагає жінкам вийти з мікроавтобусу, тут дуже слизько. Люди стримано посміхаються і колоною, з речами в руках прямують в бік контрольованої сепаратистами Горлівки.
Там на них вже чекають люди у формі підрозділів т.з. «ДНР» та журналісти російських та сепаратистських ЗМІ. Питають, за що тих затримали, та що вони зроблять, коли повернуться додому. Усі 15 сідають в мікроавтобус. Десятеро з них залишаться в т.з. «ДНР», п’ять — поїдуть в «ЛНР».
Відкритим питанням лишається їхній юридичний статус, адже в указі президента про амністію йдеться лише про дев’ятьох. В якому статусі інші шестеро та хто всі ці люди — нам невідомо. Поспілкуватися з ними перед передачею не дозволили. В СБУ запевняють, що всі ці люди були передані з документами, які посвідчують особу, і будуть мати можливість в майбутньому виїжджати за межі «республік» на підконтрольну територію.
Після повернення «на нуль» Тандіт повідомляє, що нам не вдалося сьогодні забрати нікого зі своїх полонених, а противник не надто налаштований на діалог. Натомість в СБУ сподіваються, що ці 15 людей, які сьогодні повернуться додому, почнуть нове життя.
«Люди, амністовані указом президента тепер зможуть жити повноцінним життям. У них багатий досвід тепер. Я певен, що вони зробили висновки» — каже Тандіт.
- Поділитися: