ENRU

Сексуальна освіта: чому в грузинських школах немає такого предмета

69bc8966d81a85b8e
Про сексуальне виховання немає жодної згадки в жодному з грузинських підручників (на фото — силуети людей у променях кольорової ілюмінації музичного водограю в парку у центрі Тбілісі, Грузія, 11 липня 2013 року) Фото: EPA/ZURAB KURTSIKIDZE
Грузія не входить до переліку країн, де сексуальне виховання є частиною національного навчального плану. Інформацію про репродуктивну систему людини школярі отримують із підручників з біології, однак про безпечний секс, контрацепцію та сексуальність у школі ніхто не розповідає. Утім, Міністерство освіти і науки Грузії планує певні зміни.

Матеріал Jam News

У міністерстві немає чіткого уявлення про сексуальну освіту, хоча від вересня 2018 року в школах викладатимуть нову дісципліну — «Я і суспільство». Вона стосуватиметься різноманітні теми, від гендерної рівності до сексуального виховання. Але підручників із цієї теми наразі немає. Водночас в ідеї вже з’явилися противники. Що відомо грузинським підліткам про власну фізиологію, і хто чинить опір тому, щоб у школах лунало слово «секс»?

15-річна Ніно дістає з портфеля підручник з біології та пропонує главу десь посередині книжки з ілюстрацією, що зображає статеві органи чоловіка та жінки. Глава має назву «Репродуктивна система». У правому кутку сторінки вказівка: «Читати!»

«Цю главу нам задали читати вдома. На уроці ця тема зовсім не обговорювалася. Мабуть, вчителька біології вирішила, що говорити про це не надто зручно», — розмірковує Ніно.

В офіційно затверджених міносвіти Грузії підручниках лише у двох торкаються теми сексуального виховання. Це книжки з біології для 8 класу. В одній із них 174 сторінки, темі сексуального виховання присвятили шість із них. За словами Ніно, саме цю главу на шкільних уроках «перескочили», ніби й не помітивши.

У 8 класі моя однокласниця завагітніла. Коли ми, її подруги, почали цікавитися, як це сталося, вона сказала, що випадково — вдягла штани свого хлопця і… завагітніла

Після 8 класу про сексуальне виховання немає жодної згадки в жодному з підручників. У підручниках з біології для 9-12 класів про секс ідеться лише як про розмноження, цебто виключно на біологічному рівні.

39-річна Мака, мати Ніно, згадує історію зі свого дитинства:

«У 8 класі моя однокласниця завагітніла. Коли ми, її подруги, почали цікавитися, як це сталося, вона сказала, що випадково — вдягла штани свого хлопця і… завагітніла. Багато з нас тоді повірили. А класна керівниця, дізнавшись, що учениця вагітна, попередила: це загрожує всім, хто допізна, обійнявшись з хлопцями, ходить вулицями. Тоді ми про секс нічого не знали, і ні в кого нічого з приводу цієї теми не питали», — каже Мака.

Мака за те, щоб її донька мала знання про людське тіло, про те, як убезпечити себе від вірусів, інфекцій та небажаної вагітності. Хоча в самої ці розмови з донькою не завжди виходять — та ніяковіє, уникає розмови, каже, що й так про все знає.

«Якщо в часи мого дитинства відчувалася нестача інформації, то сьогодні навпаки — в дітей море інформації, зокрема найабсурднішої, — каже жінка. — Тінейджерів ця тема цікавить, тому краще, щоб вони отримували знання з кваліфікованих та надійних джерел і спеціалістів, а не бозна з яких незрозумілих сайтів».

У міністерстві освіти і науки Грузії немає чіткого уявлення про сексуальну освіту, але нова дисципліна у школах (від вересня 2018 року у грузинських школах викладатимуть предмет «Я і суспільство» — ред.) передбачає вивчення питань гендерної рівності та сексуального виховання (на фото — силуети людей у променях кольорової ілюмінації музичного водограю в парку у центрі Тбілісі, Грузія, 11 липня 2013 року) Фото: EPA/ZURAB KURTSIKIDZE

Де і як відбувається сексуальне виховання?

Сексуальна освіта — дисципліна про людську сексуальність, анатомію, репродуктивне здоров'я, безпечний секс, протизаплідні засоби, хвороби, що передаються статевим шляхом тощо.

У багатьох європейських країнах — це обов'язковий предмет. У тих державах, де його викладають у школах, і де молодь отримує уявлення про наслідки небезпечного сексу, помітно скоротилася кількість ранніх шлюбів, вагітностей, абортів, хвороб, що передаються статевим шляхом.

Найпрогресивніша країна в цьому — Швеція. Тут сексуальна освіта стала обов’язковим шкільним предметом іще у 1950-х роках.  

У Нідерландах про людську анатомію, фізіологію і секс дітям розповідають у дитячих садках. Порівняно з іншим світом, показники щодо підліткової вагітності мінімальні.

В американських школах сексуальну освіту викладають за двома основними напрямками. Перший — абстинентний (Abstinence Only Until Marriage (AOUM), заснований на утриманні від сексу до шлюбу. Другий — повний, комплексний, коли учні отримують рекомендації утримуватися від сексу до шлюбу, водночас їм дають широке уявлення про контрацепцію.

У 2015 у Грузії 1449 неповнолітніх дівчат народили дітей, 183 дівчини залишили школу заради створення сім’ї. Наймолодшій із них — 13 років

На тлі програми щодо сексуального утримання до шлюбу, низка досліджень засвідчила, що американські підлітки значно відставали від європейських однолітків в знаннях про безпечний секс і репродукцію. Утім, консервативна частина Америки продовжує підтримувати нинішню систему — попри негативні оцінки спеціалістів-медиків, у 2016 році адміністрація Дональда Трампа виділила на цю програму мільйон доларів.

У Грузії головний аргумент противників сексуальної освіти в тому, що воно підштовхує до раннього сексуального життя. Незважаючи на те, що світова практика і конкретні цифри свідчать про протилежне.

  • У 2015 у Грузії 1449 неповнолітніх дівчат народили дітей, 183 дівчини залишили школу заради створення сім’ї. Наймолодшій із них — 13 років.
  • У 2016-му в країні офіційно зареєстрували 30 тисяч абортів. У 2008-му цей показник сягав 22 тисяч.
  • Збільшується кількість венеричних захворювань. Аналогічно й з динамікою щодо ВІЛ-інфікованих і хворих — від 2008-го по 2016-й кількість інфікованих з 1851 людини збільшилася до 5877.
  • Грузинські дівчата донині роблять операції, відновлюючи цноту, — гемінопластику. У Тбілісі її роблять як мінімум у чотирьох клініках. За даними національного центру з контролю захворювань і здоров'я, офіційна статистика не свідчить про високий показник гіменопластики, але тенденція до збільшення помітна, а надто останніми роками. У 2015-му провели 18 таких операцій, у 2016-му — 20, а за півроку 2017-го — 22.

«Сигнали тривоги»

Сексуальна освіта ще не оголошена в Грузії обов’язковим шкільним предметом, але навіть найменші натяки на це викликають у грузинському суспільстві ажіотаж.

Ще влітку 2015 року промайнула інформація про те, що міністерство освіти й науки Грузії має намір у 2016 — 2017 навчальних роках упровадити новий предмет «Я і суспільство»

Метою дисципліни називалося підвищення рівня громадянської свідомості. Передбачалося, що на уроках мова йтиме про домашнє насилля, гендерні питання, толерантність, правила здорового способу життя, особисту гігієну.

Був розроблений стандарт предмету, оголошений конкурс на написання підручника. Але проект забуксував — проти нього виступило спершу духовенство, а потім і відомі представники грузинської спільноти, які написали лист протесту до міністерства освіти.

Лист, підписаний відомими режисерами, співаками, композиторами, спортсменами, вченими й бізнесменами, називався «Сигнали тривоги» і починався так:

«Міністерство освіти на завдання Євросоюзу планує масштабну атаку на наших дітей. Ціль нових обов’язкових предметів «Я і суспільство» та «Моя Грузія», з одного боку отруєння свідомості дітей початкових класів у віці 7-13 років страшними для такого віку знаннями, а з іншого боку, навіювання несприйняття національно-релігійного світогляду, руйнування вікового устрою життя».

Після протестів із початкової версії підручника «Я і суспільство», стандарт якого оприлюднили на веб-сторінці міністерства, повністю зникли такі слова, як «гендер» і «меншина»​

У відповідь на тоді чинна міністр освіти Тамар Санікідзе заявила, що суспільство ввели в оману, і остаточної версії підручників іще не існує в природі. «Ми продовжуємо консультації з патріархією», — сказала тоді Санікідзе.

Наступнику Санікідзе на посту міністра Александрові Джеджелаві також неодноразово довелося виправдовуватися за підручник «Я і суспільство». Після однієї з акцій протесту проти саме цього посібника, Джелжелава заявив, що «предмет узгоджений із духовенством».

«У навчальній програмі не буде того, що не є прийнятним для нашого суспільства», — заявив він.

Зрештою після протестів із початкової версії підручника «Я і суспільство», стандарт якого оприлюднили на веб-сторінці міністерства, повністю зникли такі слова, як «гендер» і «меншина».

«Можливо, у церкви були ще якісь варіанти впливу, я не знаю, — заявила JAMnews Гугулі Маградзе, заступниця парламентського комітету з питань освіти, науки та культури, учасниця фракції «Грузинська мрія». — Є конкретні побоювання, щоб не переступити певну межу… Але державна політика на те й державна, щоб враховувати виступи конкретних людей чи їхні протести».

У звіті омбудсмена також зафіксовано, що в грузинському суспільстві існують певні страхи стосовно сексуальної освіти.

У звіті, присвяченому раннім шлюбам, представники неурядових організацій розповідають, з якими проблемами їм довелося зіткнутися і долати їх з допомогою невеликого проекту, присвяченого сексуальній освіті. Такого штибу проектам часто чинить спротив не лише церква, але й дирекції шкіл, батьки учнів. А надто в регіонах:

«Наш проект називався «Естетичне життя молоді». У ньому брали участь репродуктологи, гінекологи та психологи. Ми хотіли в старших класах продемонструвати спеціальний кліп. Класні керівники і директор школи не заперечували. Проти висловилися більшість батьків, не бажаючи участі своїх дітей у цьому проекті».

«Наша організація розробила розробила проект «Інформація про репродуктивне здоров'я для дітей». Його ми реалізували в школах окремо для хлопчиків та дівчаток. Директор однієї зі шкіл перешкоджав нашій роботі вкрай безкомпромісно».

Омбудсмен Грузії у звіті називає ранні шлюби «надзвичайно гострою проблемою». На його думку, вони є наслідком недостатньої освіченості та інформування молоді. Одним зі шляхів вирішення проблеми омбудсмен вважає впровадження у шкільний курс відповідних уроків:

«У школах треба забезпечити проведення уроків/семінарів щодо репродуктивного здоров'я і сексуальної освіти за участі відповідних спеціалістів, а також правознавців», — йдеться в рекомендаційній частині звіту.

У звіті омбудсмене йдеться, що в грузинських підлітків багато питань щодо ВІЛ-інфекції, інших венеричних захворювань, контрацепції, менструації. Інформаційний вакуум для підлітків не надолужується навіть у грузинському сегменті інтернету

Попри суспільне несприйняття, ідею введення нової дисципліни в шкільний курс усе ще не поховали. У новий навчальний план на 2018-2024 роки, затверджений міністерством, включили дисципліну «Я і суспільство».

Гугулі Маградзе каже, що «парламентський комітет з питань освіти, науки та культури прогресивний сам по собі й підтримує ініціативу». Вона вважає, що саме школа повинна взяти на себе вантаж сексуальної освіти, а не батьки, «яким би не завадило оновити власні знання на цю тему».

«Школі доведеться пройти по лезу ножа. Можливо, [сексуальну освіту] не варто викладати як окремий предмет, а інтегрувати в інші дисципліни, — каже Маградзе. — Якщо все ж ухвалять рішення викладати його як окремий предмет, то й учителів треба відповідно підготувати. Цим педагогам діти повинні довіряти, ці педагоги повинні зуміти встановити з дітьми хорошу комунікацію, так, щоб на делікатні теми вести бесіди відверто й відкрито. Це доволі серйозна проблема».

Навіть найменші натяки на затвердження сексуальної освіти обов'язковим предметом у школах викликають у грузинському суспільстві багато суперечок (на фото — силуети людей у променях кольорової ілюмінації музичного водограю в парку у центрі Тбілісі, Грузія, 11 липня 2013 року) Фото: EPA/ZURAB KURTSIKIDZE

Інформаційний вакуум

«Ми, дівчата, в інтернеті шукаємо інформацію, що цікавить нас. Як хлопці чинять, не знаю», — каже 14-річна Анна (ім'я змінено, прізвище і назва школи, де вона навчається, в матеріалі не наводяться за проханням її матері).

«Раніше, пам'ятаю, мої однокласники зацікавилися менструацією і питали в нас, дівчат, що це таке, як часто відбувається. Дехто знав, зазвичай, це хлопці, які мали сестер», — каже Ніно.

У звіті омбудсмене йдеться, що в грузинських підлітків багато питань щодо ВІЛ-інфекції, інших венеричних захворювань, контрацепції, менструації. Інформаційний вакуум для підлітків не надолужується навіть у грузинському сегменті інтернету. Грузинськомовного джерела — надійного, компетентного, такого, що може дати відповідь щодо сексуальної освіти, на кшталт британського Brook.org.uk, просто немає. Якщо грузинський підліток шукає інформацію грузинською мовою, перекладеної і достовірної йому не знайти.

Міріам Чачія — мати 14-річної дівчини, а отже цілком у курсі учбового процесу. За її словами, в Грузії все ще не відмінили табу на слово «секс».

«Використовувати це слово і дорослі соромляться. А проте підліткам необхідні знання щодо цієї теми, і навчання, на мою думку, має починатися у 6-7 класах, — вважає Міріам. — Дитина повинна знати, що секс — це не лише засіб розмноження, але й важлива складова фізичного й емоційного контакту з партнером».