ENRU

Що таке репрофайлінг і до чого тут зростання цін

Кабінет міністрів України фактично відмовився розділити відповідальність за потенційне зростання споживчих цін. 

Це виходить із рішення уряду про «відмову від репрофайлінгу облігацій внутрішньої державної позики у власності Національного банку України».

За цією складною назвою ховається конфлікт інтересів Мінфіну та НБУ.

Що це означає?

Коли Мінфіну не вистачає грошей на поточні витрати (наприклад, на підвищення зарплат бюджетникам або на ремонт доріг), він випускає облігації і продає Нацбанку.

Це майже те саме, що надрукувати гроші, але обережніше. Нацбанк надає ці кошти в борг, який рано чи пізно його доведеться погашати. Зазвичай, коли приходить час, Мінфін випускає нові облігації і за рахунок цього погашає старі.

Варто зазначити, що в Мінфіна і НБУ різні завдання, і якщо завдання першого — виконати бюджет, то другий «забезпечує стабільність грошової одиниці». 

Може видатися, що стабільність грошової одиниці виражається в незмінності курсу національної валюти. Але сам Нацбанк стверджує, що стабільність — у помірній інфляції: за одну й ту саму суму в гривнях можна «стабільно» придбати певний обсяг товарів та послуг.

Задля виконання бюджету (чи передвиборних обіцянок) Кабінет міністрів може ухвалювати рішення, які впливають на інфляцію.

Приміром, різко підвищуючи соціальні стандарти, податки на виробництво або тарифи на комунальні послуги. Тоді громадяни починають більше витрачати і ціни ростуть. А це, своєю чергою, заважає Нацбанку виконувати основну функцію — стримувати інфляцію.

До чого тут облігації?

Щоб знизити витрати бюджету, Кабмін звернувся до Національного банку, який є найбільшим тримачем державного боргу, за реструктуризацією. 

У кінці травня схвалено узгоджений з НБУ репрофайлінг (перегляд умов) приналежних йому ОВДП обсягом 377,9 мільярдів гривень.

Нові умови передбачали реструктуризацію боргу до 2047 року і рівномірне погашення приблизно по 13 мільярдів гривень на рік — це могло помітно полегшити борговий тягар.

Для того, щоб зацікавити уряд у стримуванні споживчих цін, Нацбанк запропонував прив’язати до зростання ставку за цими облігаціями. Вона повинна була розраховуватися в залежності від інфляції за останні 12 місяців плюс 1,5 процентних пункти.

Тобто в разі зростання цін на 10% протягом року, кредит від НБУ обійшовся б урядові в 11,5%. У разі дефляції ставка становила б усього 1,5% річних.

На сьогодні середньозважена ставка за облігаціями, що знаходяться в НБУ, становить 12,85% річних, а цільовий показник інфляції становить 9,1%, 6% і 5% на кінець 2017, 2018 і 2019 років відповідно.

Але Кабмін поставив умову — переглядати ставку в разі занадто швидкої інфляції, що зруйнувало весь план НБУ. 

«Мінфін і НБУ не досягли узгодженого рішення. Ми розраховували на цей ресурс, але, на жаль, його не отримали. Рішення (про скасування рішення про репрофайлінг від 24 травня 2017 року) ухвалене», — сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання.

Відтак уряд буде змушений або погасити борги, або продовжити перемовини з НБУ.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram