Що треба знати про «антибандерівський закон» у Польщі

У ніч на 1 лютого польський Сенат ухвалив нову редакцію закону про «Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів». Згідно з ним, людей, які говорять про «польські концтабори» чи заперечують «злочини українських націоналістів», можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Закон ще повинен підписати польський президент Анджей Дуда — у нього на це є 21 день.

Такий крок викликав невдоволення в Україні та США, та особливо гостро на нього відреагували в Ізраїлі. Польська ж влада заявляє, що цей закон допоможе уникнути «фальсифікації історії».

Громадське розповідає, як саме працюватиме закон та що він змінить в українсько-польських відносинах.

Що передувало рішенню

Законопроект півтора роки тому представила правопопулістька фракція Kukiz'15, яку очолює рок-музикан Павел Кукіз. У 2016 Сейм проголосував за резолюцію, яка визнала події часів Другої світової війни на Волині геноцидом польського народу. А от проект Kukiz'15 відклали, адже правлячій партії «Право і Справедливість» (ПіС) він видався занадто радикальним.

Однак 20 січня Польщу сколихнуло розслідування телеканалу TVN 24. Журналісти з допомогою прихованої камери зняли, як члени організації «Гордість та сучасність» в оточенні свастики прославляли Адольфа Гітлера та пили за «нашу батьківщину, кохану Польщу».

26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про «заборону пропаганди бандерівської ідеології». Сенат Польщі у ніч на 1 лютого остаточно ухвалив закон про «Інститут національної пам’яті».

Лідер правопопулістької фракції Kukiz'15 Павел Кукіз виступає під час засідання Сейму у Варшаві, Польща, 20 липня 2017 року. Саме Kukiz'15 півтора роки тому представила у парламенті зміни до закону про Інститут національної пам'яті у Польщі Фото: EPA/JACEK TURCZYK

Як працюватиме закон

За законом до кримінальної відповідальності можна буде притягнути тих, хто публічно вживатиме термін “польські концтабори” та визнаватиме співучасть Польщі чи поляків у Голокості. Покаранням може стати стягнення або ув’язнення терміном на три роки.

До відповідальності можуть притягнути й тих, хто перебуває не на території Польщі.

«У конкретному випадку, прокурору необхідно буде розслідувати випадок, коли хтось на публіці [порушить цей закон — ред]. Ці деталі, однак, поки не встановлені. Суд матиме труднощі з визначенням польської нації», — пояснив Громадському експерт аналітичного центру Res Publica Войчех Пшибильський.

Експерт підкреслив, що закон ще повинен підписати президент — а це може статися як завтра, так і через три тижні. У тому що Анджей Дуда накладе на нього вето, Пшибильський сумнівається.

Реакція в Україна та світі

Українське МЗС висловило невдоволення з приводу ухвалення закону, заявивши, що у Польщі історію політизують.

«Прикро, що українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці в Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися», — йдеться у коментарі українського відомства.

«Щодо України, то я не очікував би якихось великих ускладнень. Ми вже вирішували такі випадки, як от з українським законом про освіту. Україна та Польща пройшли крізь це. Тож це не перший і не останній раз, коли історичні питання будуть вирішуватися між нашими країнами без великої кризи», — наголосив Пшибильський.

Хоч останнім часом українсько-польські відносини не надто теплі, не варто драматизувати, запевняє історик Андрій Портнов.

«Люди, які працюють у Польщі з України, досить часто стикаються з проявами дискримінації або словесними чи навіть фізичними образами. З одного боку, не варто драматизувати, називаючи це катастрофою, думати, що тепер у нас ніколи не буде нормальних взаємин. З другого боку, не треба казати, що цього немає. Треба шукати розумну серединну лінію, яка буде казати, що Польща залишається для України стратегічним партнером. А це однозначно так», — розповів він в інтерв’ю Громадському.

Президент Польщі Анджей Дуда (на передньому плані ліворуч) та президент України Петро Порошенко (на передньому плані праворуч) прямують до Меморіала жертв тоталітаризму (у 1940 на місті меморіалу за наказом НКВС СРСР були розстріляні 3809 польських офіцерів і 500 мирних польських громадян), Харків, Україна, 13 грудня 2017 року Фото: EPA-EFE/MYKOLA LAZARENKO/POOL

Ізраїль через ухвалення закону скасував візит голови Бюро національної безпеки у Єрусалим. Також ЗМІ повідомили про намір країни ухвалити рішення про відкликання свого посла з Польщі.

«Без сумніву, лекого виходу з цієї ситуації немає. Адже польська сторона не визнає, що у законі щось не так», — каже Войчех Пшибильський. Однак експерт наголошує, що для вирішення спірних питань була скликана польсько-ізраїльска комісія на чолі з прем’єр-міністрами двох країн.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір закликав відхилити прийнятий Польщею закон про «заборону бандерівської ідеології», адже на його думку він непропорційно обмежує свободу висловлення поглядів.

«Я серйозно стурбований законом, який криміналізує заяви щодо історичних питань. Попри чутливість до історичних подій, свобода висловлення думок має особливе значення для істориків і науковців», — сказав Дезір.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Українці до кінця не усвідомлюють польських страхів», — історик Андрій Портнов