ENRU

«Але є одне але»: що означає заява Путіна про миротворців на Донбасі

406fe6aaaf8284efa
Найпопулярнішою ідеєю впродовж останнього року стосовно міжнародної збройної місії на Донбасі є «блакитні шоломи» ООН Фото: United Nations Peacekeeping Follow/MONUSCO/Sylvain Liechti
Президент Росії Володимир Путін доручив російському Міністерству закордонних справ унести на розгляд Радбезу ООН проект резолюції щодо миротворців на Донбасі. Умовою місії Путін називає перебування миротворців виключно на лінії зіткнення. Що означає ця умова — у матеріалі Громадського.

Саме Росія блокує будь-яку міжнародну збройну місію на Донбасі — заявляв буквально два тижні тому Вадим Пристайко, перший заступник міністра закордонних справ та представник України при НАТО. Справді, Україна вже мала кілька ідей щодо миротворчих місій. Спочатку йшлося про спеціальну поліцейську місію зі зброєю Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Ця ідея видавалася членам ОБСЄ малореалістичною — донині ОБСЄ не мала подібних місій. Обговорювали також поліцейську місію ЄС, але найпопулярнішою ідеєю впродовж останнього року є «блакитні шоломи» або ж миротворча місія ООН. Щоби впровадити таку місію, необхідно рішення Ради безпеки ООН. Там право вето має Росія, яка веде з Україною війну на Донбасі. Тож ця ідея теж здавалася малореалістичною.

Утім, сьогодні, відповідаючи на запитання російських журналістів після саміту БРІКС (саміт країн Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південно-Африканської республіки), які спитали, як Путін ставиться до “спроб президента Порошенка протащити рішення щодо миротворчої місії через Генасамблею”, той несподівано погодився на «блакитні шоломи».

«Уважаю, що це пішло б на користь вирішенню проблеми на південному сході України. Але, звісно, ідеться лише про забезпечення безпеки співробітників ОБСЄ. По-перше. По-друге, сили повинні розміщуватися на лінії розмежування, а не на жодних інших територіях. По-третє, вирішувати питання потрібно не раніше, як після розведення сторін і відводу важкого озброєння. І це не може бути вирішено без прямого контакту з представниками самопроголошених «ДНР» та «ЛНР». Якщо це все зробити, то це піде на користь вирішення проблеми на південному сході України. Уважатимемо, що це доручення міністерству закордонних справ — увести відповідну резолюцію в Раду безпеки (ООН — ред.)».

Росія, яка має право ветувати рішення Ради безпеки ООН, завжди була проти будь-яких миротворчих місій на Донбасі, але на після саміту БРІКС Путін несподівано погодився на «блакитні шоломи» Фото: UNMINUSTAH/Logan Abassi

Президент Порошенко справді планував винести питання миротворчої місії ООН на засідання Генасамблеї ООН, яка відбудеться вже 12 вересня. Під час телефонних перемовин лідерів нормандського формату, іще в липні Порошенко наголосив на важливості введення миротворчої місії ООН на Донбас. Утім, куди саме мають зайти миротворці, не уточнював.

Представниця президента України з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко відреагувала на ініціативу Путіна однією з перших. Позиція України: миротворці мають стати на державному кордоні з Росією, а не на лінії зіткнення.

«Це не український кордон, тому не може бути й мови про миротворців виключно вздовж лінії зіткнення. Кремлівські сценарії й спроба підміни понять, спотворення самої ідеї миротворців не пройдуть. Миротворці мають бути введені на всю окуповану росіянами територію, аби моніторити безпекову ситуацію і демілітаризацію, іхній мандат має закінчуватися на україно-російському кордоні».  

Позиція Путіна, що він нібито не проти — позірна. Адже є дві речі, які вказують на те, що справді досягати компромісу для вирішення конфлікту на Донбасі Росія не планує. І головне тут навіть не пропозиція російського президента щодо розміщення миротворців на лінії зіткнення, хоча цим, як зауважило українське МЗС, глава РФ хоче показати, ніби в Україні триває громадянська війна, і миротворці мають стати між українськими територіями. Іншою умовою було озвучено і те, що місія стане можливою лише після розведення важкого озброєння, а це, мовляв, не може відбутися без прямого контакту з так званими “ДНР” та “ЛНР”. На перемовини із самопроголошеними республіками напряму українська влада не піде.

Відвести сторони від лінії зіткнення, а також важке озброєння на Донбасі намагаються понад два роки. Роблять це за участі ОБСЄ і спільного координаційного центру з припинення вогню, до якого входять українські і російські військові. Але важке озброєння постійно повертається на передову, це фіксують спостерігачі СММ ОБСЄ. Останнє показове відведення військ було ще у 2015-му році.

Відвести сторони від лінії зіткнення, а також важке озброєння на Донбасі намагаються більше двох років Фото: EPA/SERGEY VAGANOV

Також у найбільш гарячих точках фронту — Станиці Луганській, Кримському, Трьохізбенці, Світлодарській дузі, Промзоні Авдіївки, Мар’їнці, Красногорівці, Широкіному — стрілянина майже не припиняється саме тому, що сторони стоять надто близько одна від одної. План, згідно якого українська армія відступила хоча б на метр, наразі не видається реалістичним.

Дипломатичні джерела Громадського в адміністрації президента зазначають, що заява Путіна чітко показує партнерам за нормандським форматом, а також США, що домовитися з цією людиною неможливо.

Ангела Меркель іще у травні на зустрічі з російським президентом у Сочі казала, що не бачить альтернативи спостережній місії ОБСЄ, яка нині моніторить ситуацію на Донбасі. Відповідно не бачить сенсу і в збройній місії ООН.  Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель, у свою чергу, привітав ініціативу Путіна і зазначив, що це може стати нагодою для переговорів про припинення вогню на Донбасі.

В американських дипломатичних джерелах, які безпосередньо беруть участь у врегулюванні конфлікту на Донбасі, ідею “блактиких шоломів” також не вважали реалістичною.