Що важливо пам'ятати на День батька?

Діти запам'ятають не те, що ми зробили для них, поки були на роботі, а то, що ми зробили разом з ними.

Одна з небезпек для нас як батьків — віра в те, що матеріальне забезпечення сім'ї та є головним проявом любові. Раз ми платимо за всіма рахунками, дітям є де жити й в що одягнутися — і все це завдяки мені, батькові й чоловікові, — то де ж ваша вдячність і повага?

Але батько відповідає не тільки за матеріальне забезпечення. У нього є ще принаймні дві важливі місії.

По-перше, він пояснює дітям сенс життя. Не на словах, а своєю поведінкою. Звичками, мімікою, стилем життя. Звичайно ж, це стосується обох батьків, але нам, чоловікам, часто властиво забувати про свою батьківську роль. Адже ми не плекаємо дитинчат і інстинкт самця і воїна у нас часто може затьмарити батьківські почуття.

Якщо у батька є мета в житті, якщо він прагне її досягти, то діти, які зазвичай хочуть бути схожими на батьків, теж стануть цілеспрямованими. Якщо батько п'є, то у дітей вище ризик стати алкоголіками не через гени, а через приклад. Тому, повторюся, батько показує дітям сенс життя.

Найкраще про це сказав відомий італійський педагог і батько чотирьох дітей Франко Нембріні:«Секрет виховання, мені здається, полягає в наступному: діти дивляться на тебе. Коли вони грають, вони не просто грають; що б вони не робили, насправді краєчком ока вони завжди дивляться на тебе. І якщо вони бачать в тобі радість і силу перед обличчям реальності, то це єдиний засіб у твоєму розпорядженні для їх виховання».

По-друге, ми даємо їм емоційну стабільність. Їх впевненість в собі залежить від вашої доступності. Чи завжди до вас можна прийти за порадою і підтримкою? Чи завжди можна розраховувати на вас у хвилини, коли дітям тривожно, страшно або просто самотньо? Наше вміння розуміти, приймати, прощати, надихати куди важливіше нового планшета або здоровенної коробки Lego. Один з найголовніших самообманів всіх батьків — це бажання працювати більше, щоб краще забезпечувати родину. Все, що ми даруємо нашим дітям, — слабка заміна нас самих. Так, подарунки важливі й потрібні. І сім'ю потрібно забезпечувати й саме від батьків залежить в яких умовах живуть діти, де вони можуть відпочивати, у що одягатися. Але врешті-решт діти запам'ятають не те, що ми зробили для них, поки були на роботі, а то, що ми зробили разом з ними.

Багато батьків просто відкуповуються від дітей подарунками. Кажуть, що часу немає на ігри, зате я багато заробляю і можу собі дозволити купити дитині дорогу іграшку. Але тут криється ще одна небезпека — діти ростуть в упевненості, що вони мають повне право на всі дари незалежно від того, які зусилля вони роблять і роблять взагалі. Уявити світ у вигляді безкоштовного супермаркету — ведмежа послуга.

Не дозволяйте вашій роботі позбавити вас контакту з дітьми. Так, можна не отримати премію, істотне підвищення або упустити якийсь вигідний контракт. Але якщо для всього цього потрібно приділяти час, на яке мають право ваші діти, тоді навіщо всі кар'єрні досягнення? Один з найвідоміших у світі бізнес-консультантів Іцхак Адізес згадує з цього приводу приголомшливу історію: «В одного мого клієнта в Туреччині виникли серйозні розбіжності з єдиним сином. Батько був у відчаї: він старів і не знав, кому залишити компанію. Тоді я запитав його: скільки маєте дітей? Він напружився, адже він дуже набожний мусульманин, а тут я його питаю, чи немає у нього якихось позашлюбних дітей. У мене тільки один син, відповів він. Я кажу: неправда, у вас двоє дітей. Друга дитина — це ваша компанія. Ви присвятили їй більше часу, ніж своєму біологічному синові. І тепер ви найбільше боїтеся, щоб одна ваша дитина не вбила іншу. У відповідь він заплакав. Тому що я зачепив його хворе місце».