Щонайменше 38 російських дипломатів у Північній Європі останніми роками працювали шпигунами під прикриттям — ЗМІ

Про це йдеться в новій частині спільного розслідування суспільних мовників Данії (DR), Швеції (SVT), Норвегії (NRK) та Фінляндії (Yle). Також журналісти співпрацювали з російським центром «Досьє».

Згідно з даними спецслужб Скандинавських країн, близько третини персоналу російських посольств є співробітниками розвідки. Вони захищені Віденською конвенцією, тож мають дипломатичний імунітет.

Експерти з розвідки розповіли, що зазвичай шпигунів призначають на посади, які не мають чітких дипломатичних обов'язків, що дає свободу для розвідки. Дуже рідко головні дипломати посольств бувають працівниками розвідки.

Шведські журналісти ідентифікували 21 російського агента під прикриттям. За даними SVT, 13 із них досі працюють у Швеції. Вони належать до Федеральної служби безпеки росії, Служби зовнішньої розвідки росії та Головного розвідувального управління росії.

У Фінляндії з'ясували імена трьох розвідників, які працювали під прикриттям у країні. Один із них — Дмитро Оторочкін — після роботи в посольстві у Гельсінкі перейшов працювати до посольства в Копенгагені. З Данії його депортували навесні 2022 року.

У Данії журналісти ідентифікували 9 російських розвідників, які прикривалися дипломатичним статусом. Під час перебування в Данії вони відвідували конференції, зустрічалися з провідними політиками, дослідниками та бізнесменами країни, а також вербували джерела.

Керівник контррозвідки Данії Андерс Генріксен зазначив, що російських розвідників відправляють шпигувати, зокрема, за військовою інфраструктурою, навчаннями НАТО, оборонними можливостями та технологіями. Усе це — підготовка до потенційного великого конфлікту з НАТО.

У Норвегії журналісти з'ясували, що російський консул поселення Баренцбург на архіпелазі Шпіцберген може мати зв'язки з російською воєнною розвідкою. Керівниця контррозвідки Служби поліції Норвегії Інгер Хаугланд не коментувала викриття журналістів, але заявила, що росія прагне добре розуміти ситуацію в регіоні.

Підполковник Хоген Карлсен, старший викладач штабної школи Норвезької академії оборони вважає, що росіян може цікавити архіпелаг, оскільки на ньому можна встановити ракетні комплекси великої дальності, радіолокаційні станції тощо.

Посольства росії в Данії, Швеції, Норвегії та Фінляндії не відповіли на запити про коментарі.

Нинішні матеріали є другою частиною великого розслідування суспільних мовників Скандинавських країн. 19 квітня вони опублікували першу частину, у якій ішлося про те, що в росії є військова програма, у межах якої визначають вітряні електростанції, газопроводи, кабелі зв'язку тощо у водах навколо Данії, Швеції Норвегії та Фінляндії для того, щоб підготувати диверсії. Для розвідки москва використовує свої кораблі з вимкненими системами автоматичної ідентифікації.