Шукачі притулку чи рейдери. Чому переселенців виселяють з гуртожитку?

У столичному гуртожитку на вулиці Кустанайській, 6 живуть 28 родин переселенців зі сходу України. Через борги їх можуть виселити. Дехто не сплачував за житло весь 2015 рік. Громадське.Схід спробувало з’ясувати, чому люди відмовляються платити.

Гуртожиток на Кустанайській, 6 належить Міністерству юстицій України, точніше — Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Мін’юсту. Як розказали нашим журналістам у самому центрі, переселенців тут прийняли за вказівкою КМДА та Мінсоцполітики. Ще у 2014 році Мін’юст отримав листи з проханням тимчасово (на 7 — 10 днів) поселити декілька родин у гуртожитку.

Тоді родин було 44. По закінченні терміну переселенцям запропонували залишитись, але на платній умові. Платити просили за ліжко-місце. Двомісний номер коштував 2800 грн. на місяць, тримісний трохи дорожче — 3500 грн. Переселенці погодилися і залишились. Але, як кажуть самі, через чотири місяці почалися проблеми з опаленням та гарячою водою. Попри заборону, використовували електричні обігрівачі, якось перезимували.

Після ухвалення закону (24 грудня 2015 року) «Про тимчасово переміщених осіб» мешканці просили у адміністраторів гуртожитку перерахувати суму оплати за житло – щоб сплачувати тільки за комунальні послуги, як передбачено у законі (ст. 11. п. 6. — надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам житлового приміщення або соціального житла, придатного для проживання, за умови оплати зазначеними особами відповідно до законодавства вартості житлово-комунальних послуг).

Власники будівлі не погодились, мовляв, коли заселялися, закон ще не був ухвалений. Люди прожили тут уже півроку. Оскільки гуртожиток — не комунальна власність, то й сплачувати лише комунальні послуги неможливо, лише повністю за ліжко-місце, бо за ці гроші треба утримувати будівлю. Тоді незгодні переселенці просто припинили платити.

18 січня 2016 в гуртожитку на Кустанайській, 6 вимкнули світло. Знову ж таки через борги. Через тиждень, на прохання Мін’юсту, Київенерго повернуло електроенергію. Але будь-якої миті її можуть знову вимкнути.

Тепер частина переселенців з гуртожитку об’єдналися в групу активістів, які вимагають від Мін’юсту брати за проживання лише вартість комунальних послуг. Готові навіть судитися. Кажуть, борги у гуртожитку були ще до поселення туди родин зі східної України, і саме за їхній рахунок Мін’юст намагається погасити заборгованість. І взагалі, «гуртожиток ніде не зареєстрований, тому невідомо куди йдуть сплачені кошти.

«Коли ми почили розбиратися, кому належить цей гуртожиток, з’ясувалося, що цей об’єкт не значиться в реєстрі права власності» — розповідає у студії Громадське.Схід юрист Наталія Целовальніченко, яка опікується мешканцями цього гуртожитку.

Проте Мін’юст надає документи, згідно яких гуртожиток на Кустанайській, 6 все ж таки перебуває на балансі Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Міністерства юстиції.

Ті ж переселенці, які весь цей час слухняно платили за ліжко-місце, обурені постійними проблемами з опаленням, водопостачанням, відсутністю світла, сміттєпроводом, який не працює. Показують на камеру журналістам квитанції про сплату та скаржаться на постійний холод вже другу зиму поспіль. Вимагають належних умов життя, а заодно і звітності – куди йдуть гроші, які вони платять щомісячно.

«Це не оренда, я повинен сплатити за проживання. У мене немає договору на оренду, я просив з жовтня 2014 року укласти договір, згідно з яким я повинен платити за проживання. Я не орендую цю кімнату.» — своє бачення ситуації розповідає у студії Громадське.Схід переселенець Сергій Стулов, який мешкає на Кустанайскій, 6.

У Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Мін’юсту інша позиція. Кажуть, до поселення цих сімей у гуртожитку боргів не було. Наклепом називають звинувачення у бажанні загасити старі борги грішми переселенців. Вираховувати з добової оплати за ліжко-місце не хочуть, бо за ці гроші, мусять «утримувати будівлю».

Тим часом, за інформацією Мін’юсту, заборгованість деяких мешканців гуртожитку коливається від 10 до 50 тис. грн. Окремі переселенці навіть не мають довідок переміщених осіб, або не погодилися надати їх адміністрації будинку. Загалом збитки закладу, які спричинили переселенці, за даними Мін’юсту, становлять понад 400 тис. грн.

В міністерстві навіть озвучують версію про план «рейдерського захоплення будівлі» переселенцями, щоб згодом приватизувати помешкання.

«В мене є цікавий документ, який написали до Мельничука – Голосіївської райадміністрації, до Київської міської адміністрації, підписане Ковальовим С.М., який начебто знайшов цілий майновий комплекс за адресою Кустанайська, 6 і просить його визнати його одноосібно власником, хоче охороняти» — пояснює позицію Мінюсту Сергій Пєтков, заступник директора Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Мін’юсту.

Таку ж версію озвучив нам Микола Волинко – переселенець, який певний час проживав у гуртожитку на Кустанайській, але виїхав і тепер винаймає житло самостійно. Каже, Стулов пропонував йому і іншим мешканцям гуртожитку певний план:

«Коли він з’явився восени 2014 року, то почав ходити кімнатами і пропонувати захопити цю будівлю. Відмовитися сплачувати, заберемо цю будівлю, будемо жити в шоколаді. Багато переселенців відмовилися його слухати… Як обіцяє Стулов, заберемо цю будівлю, приведемо інвестора, інвестор відремонтує, будемо жити».

Щоб владнати цей конфлікт чиновники провели спеціальну нараду з представниками Мінсоцполітики, після якої запропонували переселенцям, які скаржились на умови, альтернативне житло, щоправда не в Києві. Серед переліку міст — Івано-Франківськ, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Кривий Ріг та інші. Але ті, хто знайшов у Києві роботу та більш-менш влаштував всій побут, не згодні з такою пропозицією.

Слід зазначити, що гуртожитком на Кустанайській, 6 користуються не лише співробітники Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Мін’юсту та переселенці. Номери та ліжко-місця можуть отримати всі охочі. Тільки ціни будуть вищими, ніж для переселенців.

Конфлікт Мін'юсту з переселенцями тепер вирішуватиме суд.