Швейцарія є державою з найбільшою кількістю російських шпигунів у Європі — розвідка країни

Про це йдеться у звіті Федеральної розвідувальної служби (NDB).

У розвідці це пояснюють частково тим, що в Швейцарії базуються багато міжнародних організацій.

Із приблизно 220 людей, які акредитовані як дипломатичні або технічно-адміністративні працівники в дипломатичних і консульських представництвах у Женеві та Берні, принаймні третина, ймовірно, все ще працює в російських спецслужбах, зазначається у звіті.

Розвідка додає, що має на меті запобігти передачі до росії товарів, які вона може використати для військової діяльності.

Оскільки росія використовує для закупівель компанії в Євразійському економічному союзі, Туреччині та Індії, діяльність моніторингу планують поширити на ці регіони.

Вважається, що Китай також має десятки шпигунів у своїх дипломатичних представництвах у Швейцарії, однак, за оцінками, їхня кількість усе одно менша за російських.

Про що ще йдеться у звіті?

Швейцарська розвідка зазначає, що російсько-українська війна прискорює тенденцію повернення до біполярного світу в майбутньому: Європейський Союз залишається стратегічно залежним від США. Китай утверджується як полюс серед держав, які протистоять Заходу, роль росії в китайсько-російських відносинах невпинно слабшає.

Повернення Дональда Трампа до Білого дому або обрання іншого кандидата-ізоляціоніста може знову призвести до невизначеності щодо майбутнього Європи.

Китай і росія хочуть змінити статус-кво наявних інститутів, правил і норм. Такі регіональні держави, як Туреччина, Індія та Саудівська Аравія, прагнуть розширити сферу своїх впливів. В Індійсько-Тихоокеанському регіоні Японія визначає Китай як «найбільший стратегічний виклик у своїй історії». В Африці загострюється боротьба за вплив між західними державами та росією і Китаєм.

Тайвань і надалі залишатиметься центром геостратегічної напруженості між Китаєм і США. Дуже малоймовірно, що Китай почне збройний конфлікт із Тайванем у 2023 році, вважають у NDB.

Терористична загроза у Швейцарії походить насамперед від руху джихадистів, зокрема від симпатиків «Ісламської держави» та людей, натхненних пропагандою джихаду.

Водночас із 2020 року терористична загроза в Європі стає дедалі більш розсіяною, оскільки все більше походить від людей, які діють автономно та не мають прямих зв’язків із «Ісламською державою» чи «Аль-Каїдою».

Ліві екстремісти в основному переймаються антифашизмом і курдським питанням. Очікується, що пряме насильство проти представників правих кіл або проти персоналу сил безпеки з боку лівих екстремістів також зросте.