Сліди війни. Що відбувається з пошкодженими обʼєктами культури на Київщині

росія в Україні ледве не щодня руйнує обʼєкти української культурної спадщини. Станом на 20 липня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 270 таких об’єктів від початку повномасштабної війни. Серед них 116 релігійних споруд, 27 музеїв, 95 будівель, які становлять історичний і художній інтерес, 19 пам’ятників, 12 бібліотек та один архів.

Але через кілька днів після публікації цього звіту 19 російських ракет, запущених по Одеській області, пошкодили, за даними місцевої ОДА, 25 історичних будівель у центрі Одеси, зокрема Спасо-Преображенський собор. Нагадаємо, в січні 2023 року історичний центр Одеси внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Найбільше за час війни постраждали обʼєкти культури у Донецькій та Харківській областях (78 та 55 споруд відповідно). Далі — Київська область, де загалом налічується 38 таких обʼєктів. Причому споруди, внесені до цього списку, мають надзвичайно різний ступінь пошкодження — від майже цілком спаленого Іванківського історико-краєзнавчого музею, в якому зберігалися картини Марії Примаченко, до ледь зачепленої обстрілом Публічної бібліотеки в Макарові.

Активні бойові дії закінчилися на Київщині понад рік тому, а отже, є можливість принаймні частково відновити пошкоджені споруди. Наскільки це можливо в умовах війни? Спробуємо зʼясувати на прикладі пʼяти будівель, розташованих в Ірпінському та Бучанському районах Київської області, які належать до списку ЮНЕСКО.

Центральний будинок культури, Ірпінь

Один із символів міста, хоча це й памʼятка радянської архітектури. Відкритий 1954 року, будинок мав глядацьку залу на 484 місця, а також приміщення для хореографічного, вокального і театрального класів.

Обстріли 14-17 березня 2022 року сильно пошкодили фасади, вікна, двері, перекриття та інтер’єри памʼятки, майже повністю зруйнувавши одне крило будівлі. Однак її можна відновити. Міністерство культури визначило орієнтовну суму, потрібну для цього, — майже 205 млн гривень — і оголосило збір коштів на спеціальному сайті. Існує кілька проєктів відновлення та модернізації памʼятки. А втім, коли розпочнуться будівельні роботи — невідомо. Ймовірно, лише після завершення війни.

Будинок культури в Ірпені часто відвідують іноземні делегації, які знайомляться з наслідками війни у регіоні. Це популярна локація для антивоєнних мистецьких заходів та фільмування музичних кліпів відомих виконавців. Зокрема, тут знімали кліпи на пісню «Стефанія» Kalush Orchestra і спільну роботу Еда Ширана та гурту «Антитіла».

Свято-Троїцька церква, Ірпінь

Цей невеликий храм будували 6 років, регулярні богослужіння тут проводилися з 1915-го. Наприкінці 30-х років після указу Сталіна про припинення релігійної діяльності усіх церков куполи Свято-Троїцької церкви демонтували, дзвони перетопили, зруйнувавши іконостас і розписи. Саму будівлю передали китайцям під артіль, яка випускала іграшки. Реставрували храм тільки у 80-ті роки: встановили дзвіницю і купол та облагородили навколишню територію.

Будівля Свято-Троїцької церкви була пошкоджена після двох обстрілів — спершу 11 або 12 березня 2022 року, за словами місцевих, у дворі сусіднього будинку впала міна, розбивши вікна і залишивши багато дрібних слідів від уламків на південній стіні будівлі, а 27 березня біля парку з протилежного боку від церкви впав снаряд, спричинивши численні дрібні руйнування і тріщини у стіні. Майже всі завдані пошкодження адміністрація церкви уже відремонтувала власними силами.

Церква святих пророка Іллі та апостола Андрія Первозваного, Гостомель

Усі, хто їздить із Києва до Гостомеля, завжди проїжджають повз цю невеличку церковцю, збудовану 1997 року, котра більше нагадувала житловий будинок. Проте згадають вони радше не будівлю, а надзвичайно красиву двометрову скульптуру Андрія Первозваного перед нею.

Обстріли 10 березня 2022 року практично повністю зруйнували будівлю церкви, а також спотворили обличчя і фігуру апостола Андрія. Майже півтора року по тому скульптуру відновили й пофарбували, будівлю церкви знесли, однак богослужіння все одно здійснюють у приміщенні поруч — також постраждалому і взагалі не схожому на релігійний осередок, якби не купол.

Публічна бібліотека, Макарів

У невеликій білій хатині в центрі Макарова складно впізнати один із важливих місцевих осередків культури та ще й памʼятку архітектури початку XX ст. Тут розташована публічна бібліотека, але основні її відвідувачі — діти, і осередок працює дуже активно, судячи з їхньої сторінки у Facebook.

Те, що будівля потребує ремонту, можна помітити, якщо підійти близько до входу. Частину фасаду, вікно та покрівлю пошкодили 22 березня 2022 року. Попри те, що руйнування незначні, первісний вигляд досі не відновили.

Жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Услишательниці», село Фасова

Історія монастиря у селі Фасова Бучанського району починається 1748 року, коли тут збудували Свято-Миколаївський храм. За наступні понад два століття цю церкву неодноразово перебудовували, поки не закрили 1960 року, переобладнавши після смерті останнього місцевого священника під комору для зберігання льону. 1985 року будівлю остаточно знищили. У 1997-му під місцевий храм переобладнали колишнє приміщення початкової школи.

Дивне для мирського вуха слово «Услишательниця» — назва місцевої чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. У жовтні 2015 року на базі парафії заснували жіночий монастир, який іменували на честь цієї ікони, а за рік на території монастиря добудували новий великий храм.

Через обстріли 28 березня 2022 року сталася пожежа, від якої суттєво постраждали дзвіниця і келії з трапезною жіночого монастиря, а також вікна монастирського храму. Протягом наступного року зруйновані будівлі відновили власними силами, але новозбудовані частини легко візуально відрізнити від тих, які вціліли під час війни.

Матеріал підготовлений у межах спільного проєкту ЮНЕСКО та Інституту масової інформації, метою якого є документування та висвітлення збитків, завданих культурним об’єктам в Україні.