Словенія хоче витягти максимум з гри, нам не можна розслаблятись — Тимощук

Сьогодні збірна України з футболу проведе вирішальну битву за право участі у фінальній частині Євро-2016 на полях Франції.

У місті Марибор підопічні Михайла Фоменка зустрінуться із національною командою Словенії у рамках матчу-відповіді плей-офф Чемпіонату Європи. У суботу, 14 листопада, у рідних стінах українці здобули комфортну перемогу 2:0, то ж до сьогоднішнього матчу вони підходять у гарному настрої.

У рамках спортивної студії на hromadske.tv багаторічний капітан збірної Анатолій Тимощук безпосередньо перед матчем Словенія-Україна ексклюзивно розповів про перші кроки у національній команді, проаналізував зустрічі із словенцями, описав життя у Казахстані та поговорив про російську агресію.

Матч зі Словенію 1999 року пригадуєш?

Пригадую, але більше пригадую проти Росії матч, бо ми були на стадіоні, а вже плей-офф фрагментально тільки пам'ятаю. Цей нещасний гол, який не дав можливості нашій команді поїхати на чемпіонат.

Всі згадують цей гол. Ващук казав, що це було золоте покоління збірної і потенціал, який був у твій команді, він би ще розкрився, якби команда вийшла на Євро-2000.

Ну мабудь і так, але зараз говорити «якби», ніхто не знає. Було 5 плей-оффів і в п'ятьох не вийшли, це, мабудь, якась наша карма. Але як говорять, якісь історії ламаються і приходить їм кінець, пишеться нова історія. Тому, сподіваюсь, зможемо ці традиції поламати.

А чи здивувала тебе Словенія у Львові? Адже ту Словенію зразка '99 року, і цю тренує один і той самий тренер?

Я думаю, Словенія не чекала такої підтримки. По-перше, від наших вболівальників, по-друге, все таки була хороша гра. Особисто я, як гравець, дивлячись на ті помилки, які були у збірної Словенії, все таки очікував від цієї команди більшого, але не треба забувати, що є другий поєдинок і вони зробили його так як і ми, на своєму щасливому стадіоні. І хочуть максимум витягти з цієї гри, тому нам ні в чкому разі не можна розслабитись.

Хотів поцікавитись в тебе, як тобі живеться в Казахстані? Важко пристосуватись до їхнього життя?

Ну, мабудь, вже всі звикли, в ті команди, які я приходжу, команда завжди стає чемпіоном. Але на цей, мабудь, мало часу, все таки три місяці було для того, щоб добитись такого результату. Я думаю, другий місяць також не погано, тим паче, якщо взяти в цілому, то в єврокубках дійшли до останнього раунду, четвертого плей-оффу - це вперше в історії Кайрату таке досягнення.

Негативний досвід - теж досвід. Без великих поразок не буває великих перемог, тому, я сподіваюсь, всі перемоги в нашій команді ще попереду.

Як в Казахстані ставляться до ситуації в Україні?

Вони знаходяться в єдиному митному союзі з Росією. Є у них якісь свої моменти, своє бачення ситуації, але я можу сказати, більше якось нейтрально ставляться. Намагаються якось на цьому не зупиняти свою увагу.

А в Росії як було?

Ну в Росії було.. в кожного своя правда, скажімо так. Інформацію до людей доносять новини, телебачення, газети, тому у нас одне телебачення показує одну правду, у них - іншу правду. Люди живуть тим, що вони бачать, я думаю, мало хто може об'єктивно оцінити ситуацію. Багато людей, з якими я продовжую спілкуватись, також живуть в Росії, вони підтримують нашу країну.