Спадок Кернеса. Як Аваков взяв під контроль владу Харкова

«Король помер. Хай живе король!» — цей вислів часів французьких монархів намагаються адаптувати до українських реалій. А саме до Харкова.

10 років на чолі міста перебував Геннадій Кернес. Він збудував систему керування з «єдиноначалієм», яку можна назвати автократичною. Вона не передбачала появи поруч із Кернесом будь-якого політичного лідера. Тож після смерті Кернеса постало питання: кому дістанеться спадок?

Нині скидається на те, що головним претендентом намагається стати заступник Кернеса Ігор Терехов. Своїми діями та заявами він підкреслює, що є нібито послідовником померлого мера. Проте реальність каже, що найбільший зиск зі змін у політичних розкладах Харкова отримав Арсен Аваков. 10 років тому саме у нього Кернес правдами й неправдами виграв вибори. І поки мер ще перебував на лікуванні в Німеччині, міністр внутрішніх справ уже перекроював владні розклади у місті.

Коли будуть нові вибори?

За наявності політичної волі харків’яни могли б обрати нового мера вже у березні 2021-го. Для цього міськрада мала б офіційно встановити факт смерті попереднього міського голови та протягом 15 діб звернутися до Верховної Ради. Після чого парламент протягом 90 днів має призначити нові вибори.

Проте цього не буде. Джерела hromadske у Верховній Раді кажуть, що призначати вибори на березень не планують. Інша можлива за законом дата — жовтень 2021-го. Проте не факт, що й тоді вибори призначать.

Україна вже бачила приклади, коли міста протягом кількох років залишалися з виконувачами обов’язків міського голови на чолі. Зокрема, це пам’ятають жителі Києва, Луцька, Миколаєва. Схожим шляхом можуть піти і в Харкові. Усе через те, що там склався політичний консенсус щодо розподілу повноважень у міськраді та облраді. І почався цей процес ще за живого Кернеса.

«Вибори відбулися без Геннадія»

Коли мер Харкова Геннадій Кернес підхопив коронавірус, з’явилась ідея замінити його кандидатуру на місцевих виборах через те, що він не зможе брати активну участь у виборчій кампанії. За інформацією джерел hromadske, у вересні провели вимірювання рейтингів заступника Кернеса Ігоря Терехова. Вони показали, що той не має переконливих шансів на перемогу. Тож Кернеса таки зареєстрували кандидатом.

Водночас одразу після транспортування Кернеса до німецької клініки «Шаріте» відбулися важливі зміни. Зокрема, у вже погодженому списку кандидатів від «Блоку Кернеса ”Успішний Харків”». Ті, хто залишилися «на господарстві», обнулили попередні домовленості. І не лише з кандидатами зі «списку Кернеса».

«Президент домовлявся з Кернесом, коли той був ще у Харкові. Але чуваки обнулилися, сказали: “Так, домовленість була, але Кернеса нема і не відомо, коли він буде. Тому домовляймося вже так, як є”», — розповів hromadske представник президентської команди.

Згодом аналіз Харківського антикорупційного центру показав, що у списку «Блоку Кернеса» з’явилися люди Ігоря Котвіцького. Це колишній нардеп «Народного фронту» та давній бізнес-партнер Арсена Авакова.

«Терехов завів до списку, до першої десятки людей Котвіцького-Авакова. Через зміни списку були конфлікти. Кернес хотів оновити команду. І пообіцяв молодим людям там місця. А коли Кернес захворів, Терехов поставив усіх старих», — пояснює hromadske депутат міськради Харкова Дмитро Булах.

Тут варто нагадати, що Терехов був заступником Авакова, коли останній очолював Харківську обласну держадміністрацію. Потім Терехов перейшов до Кернеса, став заступником мера. Це стало причиною конфлікту між двома харків’янами. Проте зв’язки залишилися.

«Терехов має спільний бізнес з Котвіцьким — кіоски «Кисет» з тютюновими виробами. Їх сотні по всьому місту», — каже Булах.

Самим лише списком справа не обмежилася. Після виборів було досягнуто домовленості про співпрацю фракцій «Блоку Кернеса» та «Слуги народу» у міськраді й облраді. У межах цієї домовленості посада секретаря міськради відійшла Терехову як представнику «Блоку Кернеса», натомість головою облради став представник «Слуги народу».

«Я цього приховувати не буду. Є певні домовленості. І це нормально, коли домовляються про більшість. Можливо, зараз воно ситуативне. Далі ми побачимо, як учасники процесу будуть виконувати свої зобов’язання. У нас (партії «Слуга народу» та «Блоку Кернеса» — ред.) поки що однакове бачення подальшого руху», — заявив депутат міськради Харкова Олексій Кучер в ефірі телеканалу «Simon».

Насправді харківська домовленість погоджувалася у Києві. Про це hromadske розповіли одразу кілька джерел. І сторонами домовленості були Офіс президента (відповідальний — заступник керівника ОП Кирило Тимошенко), Арсен Аваков (та його бізнес-партнер Котвіцький) і оточення Кернеса (Ігор Терехов та бізнесмен Павло Фукс). Ключову роль у цьому відігравав Аваков.

«Щодо Харкова була умова: облраду очолить людина, яку запропонували вони (люди Авакова — ред.) — Товмасян. У наших партійців була інша кандидатура», — повідомив hromadske обізнаний щодо домовленостей представник «Слуги народу».

Коли саме було досягнуто згоди, hromadske невідомо. Але журналісти проєкту розслідувань «Схеми» зафіксували у листопаді візити Котвіцького та Фукса до Авакова. Фукс був присутній на сесії міськради 9 грудня, коли обрали секретаря Терехова. А на сесію облради 11 грудня особисто приїхали Терехов та Котвіцький.

Зрештою і в міськраді, і в облраді основою більшості стали «Слуга народу» та «Блок Кернеса».

«Вибори відбулися без Геннадія. І вся влада сформована без нього», — підсумував 18 грудня колишній друг Кернеса Михайло Добкін в ефірі телеканалу «НАШ».

«Аваков отримав під контроль обласну і міську владу не через вибори, а через домовленості. Отримати через вибори він її не може. Офіс президента отримав облраду, відсутність конфлікту між нею та обласною держадміністрацією», — розповів hromadske Дмитро Булах.

Домовленості під загрозою

Проте такий розклад подобався геть не всім. Незадоволені Тереховим є й у команді Кернеса, а в «Слузі» домовленості взагалі призвели до розколу.

Фракція президентської партії пропонувала на посаду облради Тетяну Єгорову-Луценко. Вона була першим номером у виборчому списку.

«Більш “вагомі” люди, які мають можливість і вплив, а також київське партійне керівництво, фігуру Луценко не пропустили. Я знав про ці домовленості. Після вказівок, які надійшли з Києва, проголосували за Артура Товмасяна», — заявив Олексій Кучер в ефірі телеканалу «Simon».

У цьому ж ефірі колишній керівник обладміністрації та кандидат від «слуг» на посаду мера Харкова розповів про розкол у партії. Попри домовленості, у міськраді 5 з 9 «слуг» не проголосували за обрання Терехова секретарем, а в облраді 6 з 11 були проти Товмасяна. І це ставить під загрозу всю конструкцію домовленостей.

Союз «Слуги народу» та «Блоку Кернеса» у міськраді має 63 зі 120 мандатів, в облраді — 43 з 84. Як видно, без «розкольників» втрачається більшість. Це означає необхідність ширших домовленостей з іншими фракціями й нові конфігурації.

«Я вірю в домовленість двох сторін, але в домовленість чотирьох-п’яти сторін, тим паче в українських реаліях, не вірю. За скільки тижнів (не місяців!) хтось когось кине? Ситуативно — може бути, але не на довгу перспективу», — прогнозує Булах.

Хто підписав документи?

Проте основні сторони мають не лише угоду щодо розподілу посад. Ці домовленості цементує спосіб, в який ці посади були отримані.

Виникають питання до законності процедур у міськраді. А саме — до документів, які подавали як ніби підписані Кернесом.

Найважливіші з них два: заява Кернеса про реєстрацію його міським головою та подання ним Терехова на призначення секретарем міськради. Обидва документи надійшли в електронному вигляді.

Депутат міськради від «Опозиційної платформи — За життя» Анатолій Родзинський розповідає hromadske про сумніви щодо того, що ці документи підписав сам Кернес. Справжність першого з них Родзинський намагався оскаржити у суді.

«Йшлося про оскарження реєстрації Кернеса міським головою на підставі його заяви, яка надійшла до ТВК електронною поштою нібито з його цифровим підписом. Ми виявили, що це не особистий підпис Кернеса, а підпис Харківської міської ради», — розповідає Родзинський.

Проте суд відкинув ці аргументи. До правоохоронних органів Родзинський вирішив не звертатися.

«Ну напишемо ми звернення, це розслідуватиме поліція. І що? Вони вийдуть самі на себе? Ні», — пояснює він у розмові з hromadske.

Також Родзинський розповідає про порушення законодавства під час обрання секретаря міськради. Для цього запровадили посаду тимчасового голови на сесії, хоча за законом мала би бути президія з кількох депутатів.

«Якби президія була не їхня, то вона могла відмовитися ставити на голосування кандидатуру Терехова з огляду на сумнівність подання від Кернеса», — пояснює Родзинський.

У перспективу розслідування можливих фактів порушення за нинішніх обставин у Харкові не вірить жоден зі співрозмовників hromadske.

«Оскарження можуть лише затягнути визначення дати виборів міського голови. Призвести до зміни конструкції, що склалася у Харкові — навряд чи», — вважає ексдепутат Верховної Ради від «Опозиційного блоку» Євген Мураєв.

Водночас він також висловлює сумнів щодо тривалості політичної конструкції, яка нині склалася у місті.

«За Харків однозначно буде боротьба. І ми її скоро побачимо», — каже ексдепутат у розмові з hromadske.

Хто боротиметься за посаду мера?

На останніх виборах міського голови Геннадій Кернес отримав понад 60% голосів. На цей електорат може розраховувати його оточення: Ігор Терехов, Олександр Новак (екссекретар міськради й той тимчасовий голова, який зачитав документ нібито за підписом Кернеса), вже згаданий раніше Павло Фукс та родина Кернеса (його син Кирило очолює фракцію в облраді).

Проте ця група не має свого рейтингового представника на виборах мера. Кандидатом від них, таким собі «спадкоємцем», намагається стати Терехов.

«Усі ці ініціативи Терехова з перейменуванням станцій метро, вулиць, проспекту, встановлення пам’ятника — це ж спроба зробити з себе послідовника справи «великого Кернеса». Це спроба технологічно прив’язати Кернеса до себе. «Гепа» помер, а його досі намагаються використати», — каже Булах.

Проте головна проблема Терехова — він не може консолідувати навколо себе всіх тих, хто був із Кернесом. Навіть електорат колишнього мера.

У представників інших сторін домовленостей щодо Харкову (Авакова та Офісу президента) також немає кандидата, який би міг вже зараз претендувати на перемогу. Це теж привід затягувати у парламенті з призначенням виборів мера Харкова.

Проте така позиція може негативно відбитися на місті. Місті, де досі сильними залишаються проросійські настрої.

«Я бачу більші ризики в грі Мураєва і Добкіна на тезі, що нам, харків’янам, не дають обирати свого мера. Ми ж пам’ятаємо, як у Севастополі грали на такому самому твердженні “Нам не дають обрати мера”», — каже Булах.

І Добкіна, і Мураєва вже запитували про можливість участі в майбутніх виборах. Обидва дали схожі відповіді.

«Мине 40 днів, і після цього в Харкові найоптимальніший варіант — прийти до згоди й консолідовано всім запропонувати місту кандидатуру, яка сприйматиметься максимально позитивно», — відповів Добкін.

«Я б про балотування опісля 40 днів взагалі не думав. Поховаймо Кернеса, а потім будемо дивитись. Команда у місті є. З великою кількістю людей я працював, вони всі на своїх місцях, довели свою ефективність. Тому з містом найближчим часом нічого не станеться», — заявив Мураєв у розмові з hromadske у день поховання Кернеса.

У разі балотування і Добкін, і Мураєв претендуватимуть на електорат Кернеса. Проте вони вже мають різні стартові умови.

Мураєв був серед політиків, які провели всю церемонію публічного прощання з Кернесом поруч із його родиною.

Натомість Добкін залишив Оперний театр (де відбувалось прощання) ще до того, як двері відчинили для усіх охочих. Показово, що він вийшов через центральний вхід, де його побачили усі, хто прийшов прощатися з Кернесом.

На виході Добкін потрапив до кола журналістів, і на камери попросив пробачення у Кернеса за те, що не встиг зробити протягом його життя. Давні соратники розсварилися після подій 2014 року.

На відміну від нього, Мураєв вже зараз демонструє, що бере участь у домовленостях разом з представниками «Блоку Кернеса». Зокрема, його дружина Валерія не просто пройшла до облради Харкова за списком «Блоку Кернеса», а й стала заступницею її голови.

Також значну електоральну підтримку у місті має ОПЗЖ. Їхній кандидат Олександр Фельдман посів друге місце на останніх виборах мера з показником 14,32%. Проте не факт, що саме його висуне партія і наступного разу.

Якщо на національному рівні партія поділена на дві частини: Медведчука-Рабіновича та Бойка-Льовочкіна, — то у Харкові осередок зшитий з 4-5 груп впливу. І хто з них зможе пролобіювати свого висуванця — наперед невідомо. На похованні в колі близьких був помічений Юрій Бойко, але це залишилося поза увагою телеканалів Медведчука. Натомість медведчуківець Андрій Лесик спілкувався з медійниками партійного лідера на вході до Оперного театру.

 * * *

Розподіл посад та сфер впливу вкупі з сумнівним способом досягнення цього розподілу найближчим часом триматиме разом харківських представників президента, міністра внутрішніх справ і місцеву еліту, яка залишилася без свого лідера.

Не факт, що вибори відбудуться навіть восени наступного року. Допоки якась зі сторін не матиме рейтингового кандидата (а відповідно — і перспективу перемоги на виборах), вони будуть намагатися тримати статус-кво. Якщо, звісно, не відбудеться «кидок» в інших сферах. Мається на увазі бізнес у Харкові та голосування за важливі речі — зокрема, місцевий бюджет.

З одного боку, це може зіграти місту в плюс: нині велика ймовірність перемоги проросійського кандидата. На цьому полі «грав» і Кернес, але після 2014-го дотримувався домовленостей із центральною владою у Києві.

Проте це ж може зіграти в мінус у перспективі, якщо проросійські сили почнуть «качати» ситуацію саме на основі заборони харків’янам самим обрати собі мера.

Поки ж, принаймні кілька місяців, харків’яни залишаються без виборів. Їм доводиться жити під гаслом «король помер», згадувати Кернеса та дивитися, як триває боротьба за його спадок.