Спостереження за Кремлем: як російська пропаганда зображує європейських лідерів

Що російська пропаганда говорить про європейських лідерів? Кого вона вважає своїм другом, кого – своїм опонентом? Кому надається більша увага, а кому – менша?

Дослідження на цю тему нещодавно опублікував чеський аналітичний центр "Європейські цінності". Воно стало результатом моніторингу російських ЗМІ, який центр проводив з 2014-го до 2016-го року в рамках своєї програми "Спостереження за Кремлем" (KremlinWatch).

Про деталі дослідження Громадському розповідає Якуб Янда, заступник директора цього центру.

Якубе, якими є головні результати вашого дослідження?

Головні результати полягають у тому, що російська пропаганда маніпулює інформацією про певних європейських лідерів, аби показати їх так, як подобається Кремлю. Ми говоримо саме про пропаганду, адже в Росії не так багато справжніх медіа, бо є чимало тих, ким напряму керує Кремль.

Ангелу Меркель, канцлера Німеччини, російська пропаганда зображує як опонента Владіміра Путіна. Але є інші політики, наприклад лідери центральноєвропейських країн, скажімо президент Чехії Мілош Земан, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, чи прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці, яких зображають як більш дружніх до Кремля.

І тут російська пропаганда перебільшує їхній вплив. Бо, порівнюючи з розмірами їхніх країн, можна сказати, що увага до них явно завищена: вони присутні в російські пропаганді значно більше, ніж багато хто з інших лідерів європейських країн, які не такі дружні до Кремля.

Коли ви говорите про те, що деякі європейські лідери отримують непропорційно менше уваги російської пропаганди, а інші – непропорційно більше уваги, як ви оцінюєте причини такого дисбалансу?

Ми знаємо, що в Росії дуже складно мати незалежні медіа. Тому більшість медіа-матеріалів так чи інакше визначаються, скеровуються чи "надихаються" Кремлем. Можливо, в такий спосіб Кремль хоче провести чіткий поділ між тими європейськими лідерами, які є його опонентами, і тими, кого він зображує як більш дружніх до себе, як потенційних союзників Путіна в Європі. У такий спосіб Кремль намагається намалювати для російської аудиторії картину, за якою весь світ, принаймні Захід, намагається знищити Росію, але російський лідер, мовляв, такий великий, що навіть у такій ситуації у нього є друзі.

І саме тому, наприклад, російські медіа приділяють таку увагу президенту Чехії Мілошу Земану.  Щоразу, коли він робить щось чи каже щось, що спрямоване проти західних союзників Чехії, наприклад, проти США, Німеччини чи ЄС узагалі, російські медіа і російська пропаганда несподівано активно висвітлює його слова. Іншими словами, Кремль використовує цих осіб з цілком чітким наміром, зокрема для пропаганди в самій Росії.

Мілош Земан, президент Чехії (у центрі). Фото hrad.cz

Чи означає це, що російська пропаганда чітко розділяє європейських лідерів, називаючи одних друзями Кремля, а інших зображуючи ворогами? І якщо так, то яких політиків вона вважає ворогами?

Зазвичай поняття "вороги" російськими ЗМІ не використовується. Але ви можете чітко побачити, як російські медіа до них ставляться, - бо висвітлення цих політиків відбувається з дуже негативною тональністю. У нас, у програми "Спостереження за Кремлем" (Kremlin Watch) та компанії Semantic Visions, є дані за останні три роки. І тут тенденція полягає в тому, що російські ЗМІ вважають канцлера Німеччини Ангелу Меркель тим лідером, який визначає політику санкцій, які ЄС наклав на Росію. І, звісно, багато російськомовних медіа зображають Європу як континент, наповнений біженцями, немов напередодні якогось Армаґґедону. І Ангелу Меркель у цьому звинувачують.

Натомість інші лідери зображуються в іншому контексті. Наприклад, італійський прем'єр Маттео Ренці чи чеський президент Земан зображуються як люди, які намагаються захистити свої суверенні нації, захистити їхню незалежність від тиску ЄС чи США. Деякі з цих лідерів, наприклад, той самий чеський президент Земан, самі про це кажуть.

Іншими словами, є лідери, яких російська пропаганда зображує як своєрідних "рабів США", які тільки виконують те, що їм наказує Америка. До цих лідерів російська пропаганда відносить канцлера Німеччини Ангелу Меркель. Натомість є ті, кого зображують більш дружніми до Владіміра Путіна. І цих лідерів зображують як незалежних чи суверенних.

Чи ви помітили якісь особливі міфи навколо лідерів тих чи інших країн ЄС? І якщо так, то які з цих міфів російська пропаганда виносить на публіку і розкручує?

Так, їх десятки. Якщо дивитися Перший канал російського телебачення чи RT, то ви почуєте багато історій про те, як європейські лідери мають якісь таємні плани, і ці плани спрямовані проти європейського народу. У такий спосіб ці російські канали намагаються розсварити між собою європейських лідерів, на кшталт Ангели Меркель, та їхні народи.

Російська пропаганда намагається створити відчуття, що ворогом і супротивником є Сполучені Штати Америки. Але, продовжує вона, деякі європейські лідери набагато більш дружні до Росії, і вони просто стали заручниками американської політики. І деякі європейські нації, мовляв, також є більш дружніми до Росії, тож вони не мають ставати жертвами американського лідерства чи американської диктатури.

Якою є увага російських ЗМІ до лідерів інституції Євросоюзу? Чи відіграють вони велику роль у російській пропаганді?

У нашому дослідженні ми намагалися показати, як російська пропаганда зображує кожного з тих європейських лідерів, яких ми досліджуємо. Наприклад, ви можете побачити дані про Расмусена чи Столтенберга, колишнього та нинішнього керівників НАТО, і їх зображують передусім у зв'язку з темою НАТО. Натомість Юнкера, президента Європейської Комісії, зображують передусім у зв'язку з українською кризою та міграцією. Але, наприклад, пані Моґеріні, керівницю Європейської служби зовнішньої діяльності, зображують у зв'язку з такими темами як санкції чи українська криза – але аж ніяк не з темою міграції.

Це, звісно, має сенс, тому що ці люди цими питаннями і займаються. Але, з іншого боку, помітно, що у темі санкцій найбільша уваги приділяється саме канцлеру Німеччини Ангелі Меркель. І в російських медіа ставиться наголос на тому, що за накладенням санкцій на Росію стоїть саме Меркель. Саме з цим пов'язана негативна тональність, з якою вона висвітлюється. І іншим лідерам, на кшталт Юнкера чи Моґеріні, не приділяється така сама увага у питанні санкцій, ніж Ангелі Меркель.