Справа на 62 мільйони: що закидають посадовцям Держспецзв'язку і до чого тут Мінцифри

Минулого тижня Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України потрапила в гучний корупційний скандал — щойно звільненого очільника Юрія Щиголя та інших посадовців запідозрили у привласненні 62 мільйонів гривень. Увага до справи не згасає: ексглаву спочатку затримали, потім випустили з-під варти, а далі звʼязок зі Щиголем стали закидати Міністерству цифрової трансформації.

Чим займається Держспецзв'язку, у чому суть корупційної справи і чи має до неї стосунок Мінцифри — читайте у матеріалі hromadske.

Чим узагалі займається Держспецзв'язку? 

Держслужба спеціального зв'язку та захисту інформації зʼявилась у 2006 році на базі ліквідованого Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України. Раніше про цей орган говорили небагато, офіційно Держспецзв'язку працює в секторі оборони та безпеки, серед основних обовʼязків — кіберзахист держави.

З жовтня 2021 року орган вирішили реформувати, оскільки вважали його корумпованим і неефективним. Серед тих, хто критикував Держспецзв'язку, був глава Мінцифри Михайло Федоров.

«У чому проблема, крім божевільної історично сформованої корупції?! Вони (Держспецзв'язку — ред.) дико кошмарять проєкти, які змінюють країну. Прихід Держспецзв'язку в будь-який орган влади закінчується приписом зупинити роботу систем. Усі вимоги побудовано на нормативці 90-х», — заявляв Федоров у 2019 році.

До 2025 року Держспецзв'язку мали осучаснити, прибрати «невластиві функції» та долучити до системи цифрової трансформації України.

Після повномасштабного вторгнення Держспецзв'язку разом із Мінцифри у межах проєкту «Армія дронів» почала закуповувати безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби для війська.

Окрім того, у квітні 2023-го уряд доручив Держспецзв'язку розробити та вести Реєстр об’єктів критичної інфраструктури.

Тодішній керівник Служби Юрій Щиголь пояснював у інтервʼю Forbes, що інформація з Реєстру на період воєнного стану буде в обмеженому доступі. Водночас ті компанії, які потраплять до нього, отримають бронювання від мобілізації для робітників та полегшений доступ до коштів на відновлення чи захист обʼєктів.

Корупція не зникла 

20 листопада 2023 року НАБУ та САП повідомили, що Юрій Щиголь, його заступник Віктор Жора та інші службовці підозрюються у заволодінні державними коштами на понад 62 мільйони гривень.

За даними слідства, упродовж 2020-2022 років власник приватної групи компаній Роман Коваль у змові з керівництвом Держспецзв’язку розробив схему заволодіння бюджетними грошима, які виділили на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. Що цікаво, компанії Коваля протягом останніх семи років перемагали в тендерах від держави загальною сумою понад 1,63 мільярда гривень.

Як розповіли в НАБУ, у 2020 році Коваль вирішив установити контроль над закупівлями у структурі, тому через свої зв’язки в держорганах посприяв призначенню на посаду заступника голови Держспецзв'язку «лояльної особи». Цією людиною став Жора, який раніше був засновником і керівником однієї з підконтрольних Ковалю компаній.

Уже наступного року учасники схеми провели засекречену закупівлю софту для держпідприємства Держспецзв'язку «Українські спеціальні системи» за завищеною ціною. Завдяки грифу «таємно» переможцем торгів стала компанія, яку обрали ще за пів року до їхнього проведення.

Так, підозрюваним вдалося вивести 23,6 мільйона гривень. А після повномасштабного вторгнення посадовці та Коваль через іншу підконтрольну компанію реалізували майже ідентичну схему.

За два роки Держспецзв’язку виділила на ці закупівлі понад 285 мільйонів гривень, тоді як реальна вартість становила 223 мільйони гривень. Різницю цих коштів у понад 62 мільйони гривень учасники схеми переказали на рахунки закордонних компаній, зокрема, гроші надійшли до Угорщини.

Наразі підозри отримали шестеро людей. Окрім Щиголя, Жори та Коваля — гендиректор і співробітник держпідприємства, якому закуповували софт, а також підлеглий Коваля. Їхні дії кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Зазначимо, що про звільнення Щиголя і Жори з їхніх посад стало відомо за пів години до оголошення підозри, а у постановах Кабінету Міністрів вказується, що обидва пішли за власним бажанням.

«Нульова толерантність до корупції»: як у Службі відреагували на звинувачення 

У Держспецзв’язку заперечили звинувачення у корупції, натомість запевнили: «Усі закупівлі Служби від 2020 року проводили з дотриманням чинного законодавства». 

Окрім того, там закликали «утриматися від звинувачень» щодо службовців, залучених «до організації захисту критичної інформаційної інфраструктури», до завершення розслідування та розгляду справи в суді.

У Службі запевнили, що правоохоронці отримали всі необхідні дані, і якщо НАБУ буде потрібна додаткова інформація, то її нададуть.

Порука, криптогаманець та вихід із СІЗО: історія про запобіжний захід  

Уже за два дні після оголошення підозри, 22 листопада, Вищий антикорупційний суд узяв Щиголя під варту з альтернативою внесення 25 мільйонів гривень застави.

Прокурор просив 50 мільйонів гривень застави. І розповів на суді, що у Щиголя знайшли 1,2 мільйона доларів та 6,9 біткоїна (еквівалент 270 тисяч доларів) на криптогаманці. Окрім того, під час обшуків у нього виявили 72 тисячі доларів і 82 тисячі євро готівкою, писав «Центр протидії корупції».

Попри це депутати від «Слуги Народу» Михайло Крячко та Олександр Федієнко захотіли взяти Щиголя на поруки. Перший є очільником комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, другий — його заступником.

Зрештою ВАКС постановив, що екскерівник Держспецзв’язку пробуде у СІЗО майже два місяці — до 21 січня 2024 року. А втім, уже через день після обрання «запобіжки» він вийшов під заставу.

Також під варту взяли Романа Коваля з альтернативою внесення 50 мільйонів гривень застави (йому слідчі відвели роль організатора схеми) та Віктора Жору з альтернативою в 10 мільйонів гривень. Водночас керівникові держпідприємства призначили тільки заставу — 30 мільйонів гривень.

Мінцифри причетне до корупції? 

Після викриття керівництва Держспецзв'язку колишній заступник міністра оборони України з цифрової трансформації та засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега звинуватив Міністерство цифрової трансформації у причетності до діяльності Держспецзв’язку, а точніше — до корупції.

Він заявив, що «в багатьох питаннях» Держспецзв’язку стала «гаманцем і руками Мінцифри». Дейнега стверджує, що їх повʼязує «практично весь бюджет на дрони» і «статус монополіста в питаннях міжнародної кібердопомоги».

За словами колишнього службовця, крім очільника Мінцифри Михайла Федорова Держспецзв'язку нібито повʼязана з СБУ, а в парламенті серед тих, хто лобіює інтереси органу — «слуга» Федієнко, що вирішив узяти Щиголя на поруки.

Ексзаступник міністра оборони закликав перезапустити Держспецзв'язку, передати питання безпілотників Мінстратегпрому та Міноборони, а також провести «глибокий, публічний і прискіпливий» аудит закупівель для «Армії дронів». Він також анонсував серію матеріалів, присвячених боротьбі з Держспецзв'язку та Мінцифри «за право цифровізувати Збройні сили України».

Ми звернулися по коментар, однак Дейнега відмовився коментувати цю ситуацію hromadske.

Тим часом керівник ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін зазначив, що в матеріалах корупційної справи на 62 мільйони гривень міністр Федоров не фігурує.

Реакція Мінцифри

У Мінцифри досі не прокоментували звинувачення з боку Дейнеги.

Раніше Федоров заявляв, що його міністерство в межах «Армії дронів» системно співпрацює з головними антикорупційними органами країни — САП та НАБУ. Він запевнив, що для цього запровадили онлайн-моніторинг закупівель БпЛА. Крім того, кожен безпілотник нібито проходить офіційну експертизу ціни.

Водночас видання «Наші гроші» отримало від Мінцифри дані про закупівлі безпілотників та порівняло ціни з ринковими. Журналісти зʼясували, що ціни на дрони DJI Mavic та DJI Matriceне перевищували ринкових. Водночас квадрокоптери AUTEL EVO Max 4T коштували дорожче — із травня по вересень ціна купівлі була від 485 до 498 тисяч гривень за одиницю. Ринкова вартість — 252 тисячі гривень, проте за укладеними угодами Держспецзвʼязку вдалося домовитися про зниження ціни лише на чверть. Уже подальші, листопадові контракти укладали за ринковою ціною.

А от у літньому звіті Держспецзвʼязку була розписана вартість дронів за штуку без назви БпЛА, тобто чи купили за ринковою ціною — оцінити неможливо.

Цього тижня Мінцифри почало викладати звіти про закупівлі дронів з розписаною комплектацією, з’ясували «Наші гроші». Водночас закупівельна процедура Держспецзвʼязку досі має такий вигляд: замовник звертається до учасників ринку і просить вказати свою ціну за один дрон, переможця обирають у закритому режимі. Журналісти натомість пропонують запровадити електронний аукціон, завдяки якому можна буде знизити ціну.