УКРАЇНА

Стокгольм — Київ: як міста перетворюються на анімацію

УКРАЇНА/Стокгольм — Київ: як міста перетворюються на анімацію
Зберегти
Вигляд
Режисер Маґнус Леннескоґ виріс у Стокгольмі, мешкає в Лондоні, а до Києва прибув на фестиваль короткометражного кіно KISFF’2016. В Україні він презентував анімаційний фільм «Стокгольм 6». А ще гуляв Києвом, малював дещо з побаченого і розповідав про анімацію та музику.

Як прийшов до анімації

Для мене було б надто великим потрясінням одразу піти в чисту творчість. Тож я почав вивчати веб-дизайн. Через веб-дизайн і створення домашньої сторінки для свого гурту я потроху перейшов у графічний дизайн. Після цього взявся за рухому картинку. І скажу дуже просто: анімація значно краща, ніж створення фільмів наживо. В ній не треба працювати з людьми, не треба змушувати когось щось робити. У тебе є повний контроль над твоїм всесвітом. І це мені дуже сподобалося в анімації.

Режисер Маґнус Леннескоґ  

Звідки взявся сюжет для «Стокгольм 6»

В основі фільму — мій досвід роботи поштарем у Стокгольмі впродовж останніх десяти років. Щоліта, кожного Різдва, кожних великодніх канікул я працював там, щоб оплачувати навчання. Один із районів у Стокгольмі називається Васастан, і поштове відділення там має назву Стокгольм 6.

Коли працюєш поштарем, то весь час ходиш містом і помічаєш ті його частини, яких зазвичай не видно. І в тебе є багато часу просто, щоб думати. Думаєш про те, хто живе тут, чим вони займаються, як місцевість змінюється з часом. Тож для мене це простір, повний фантазій і мрій. І я подумав, що варто зробити щось, аби передати це відчуття, цю атмосферу, яку я відчув там. Це була основа. А потім фільм перетворився на щось фантастичніше, схоже на сон. Але я все ж думаю, що там є атмосфера Васастану і Стокгольму загалом.

Кадр з анімаційного фільму «Стокгольм 6». Режисер Маґнус Леннескоґ  

Про музику до фільмів

Я сам створив музику для свого фільму. Моєю великою мрією ще в юності було стати рок-зіркою. З часом я усвідомив, що це, мабуть, не станеться. Хоча подивимося, може потім (сміється — ред.). Але це досі моє важливе хобі і я ставлюся до нього серйозно. Тож я спробував поєднати це з тим, що роблю. І не просто поєднати: в цьому якраз перевага того, щоб мати контроль над історією. Коли я роблю фільм, я можу контролювати музику так, щоб вона підходила під монтаж і все решта. Це дуже важливо. Музика також сама веде історію, показану в фільмі. Наприклад, коли я почав створювати музику до «Стокгольм 6», вона змусила мене думати: «Окей, тут мені потрібно, щоб люди танцювали». Просто тому, що цього вимагала музика.

Кадр з анімаційного фільму «Стокгольм 6». Режисер Маґнус Леннескоґ  

Про рекламу, класику і витівки Don & Magnus

Це почалося, коли ми з Тезо (він же Дон — ред.) вчилися разом в Центральному коледжі мистецтва та дизайну імені Святого Мартіна в Лондоні. Ми почали працювати разом і нас дуже надихало те, що зараз стало великим трендом в мистецтві. Це використання самого себе в якості суб’єкта. Нас дуже надихали Гілберт і Джордж, а з більш недавніх — італійський митець Франческо Веццолі. Він створив багато робіт, використовуючи в них себе. А ще, мабуть, ми обоє досить нарцисичні, тому вирішили, що буде весело зробити щось із самими собою. І тоді почали робити музику та музичні відео до неї.

Я не так багато вивчав класичне мистецтво. Але ось як воно потрапило саме в цей проект. Я читав книгу, яка дала назву самій пісні — «Способи бачити» Джона Берджера, англійського автора. Він також робив телевізійне шоу на BBC в 60-х, здається. І йдеться в книзі про те, як мова класичного мистецтва перейшла в рекламу. Наприклад, те, як у класичному мистецтві зображені жінки — так, щоб сподобатися чоловічому погляду. Те саме відбувається і в рекламній індустрії. Я подумав, що це дуже цікаво. І для мене в той час це було своєрідним відкриттям. Але і я, і Тезо любимо класичний живопис.

Про улюблений період в історії

Мені особливо подобається те, що відбувалося безпосередньо перед приходом модернізму. Тобто те, що було в кінці 19 століття і на початку 20-го. Це також пов’язано із моїм фільмом. Поштове відділення Стокгольм 6 розміщене у Васастані, частині міста, яку збудували між 1890 і 1910. Там жили відомі письменники, такі як Август Стріндберґ. Не знаю, чи він відомий тут, але його знають за кордоном за його модерністські п’єси. Тому мене дуже цікавить той період, про що б не йшлося — картини, літературу чи щось іще.

Маґнус Леннескоґ гуляє Києвом і робить ескізи того, що привертає його увагу

Про фестиваль короткого метру KISFF’2016

Особисто для мене це натхнення. Я хотів приїхати сюди і бути здивованим іншими фільмами. Вчора я дивився фільм «Хотару», про який ніколи раніше не чув. І він став для мене справжньою несподіванкою. Тож чудово бачити нові роботи, до яких би я не додумався.

Маґнус Леннескоґ на кінопоказі фестивалю KISFF

Про упередження щодо короткометражного кіно

З анімацією фільми схильні ставати більш фантастичними. Бо це питання грошей. Якщо хочеш зробити щось фантастичне і при цьому знімати вживу, то мусиш витратити багато. Ну, не мусиш, але це легше, якщо в тебе є багато грошей на створення фільму. Тому на фестивалях короткого метру помітно, що живі фільми більш стримані, часто документальні або есеїстичні. Бо це технічно легше зробити. А я, мабуть, більше цікавлюся фантастичним і дивним.

Короткометражне кіно — зовсім інший тип медіа, де можна робити те, чого не зробиш у повнометражному фільмі. Наприклад, я не певен, чи зміг би зробити стрічку на дві години зі своєї ідеї так, щоб вона була досить цікавою і тримала увагу.

Фестиваль короткометражного кіно KISFF`2016 відбувався в Києві з 20 до 24 квітня. Цього року в його рамках вперше пройшов український конкурс. Крім цього, під час фестивалю відбувалися освітні події Short Film Shool та Short Doctoring.

Організатори KISFF вже підготували нову подію для любителів кіно — четвертий Dance Film Festival. Він пройде 20-21 травня і, на додачу до кінопоказів, включатиме живі виступи танцювальних колективів.

Пов`язані новини