Столітні евкаліпти та фламінго. Як дендропарк став символом абсолютної влади грузинського олігарха

Колишній прем'єр-міністр Грузії, лідер владної партії та мільярдер Бідзіна Іванішвілі побудував величезний дендрологічний парк на березі Чорного моря в Західній Грузії.

Територія відкрита для відвідувачів, вхід до парку безкоштовний. Гігантські дерева, екзотичні птахи й тварини справляють на відвідувачів особливе враження. І навіть найбільш гнівні критики Іванішвілі не відгукуються погано про це унікальне місце, хоча є і ті, хто називає проєкт примхою олігарха.

Сам він вважає це даром Грузії та грузинам. За його словами, створювався дендропарк на його гроші. Але все не так просто, як здається.

За рожевими фламінго і бамбуковими алеями ховається важлива проблема: процес будівництва вчергове показав, що в Грузії живе людина, якій не може відмовити жодна структура в країні, а держресурс нерідко служить його особистим інтересам. До того ж свій дар громадянам Іванішвілі презентував саме незадовго до чергових парламентських виборів, активну участь у яких бере і його партія влади «Грузинська мрія».

Птахів та видовищ

Дендрологічний парк Шекветілі розташувався на площі 60 га на узбережжі Чорного моря. Він прийняв перших гостей 15 липня 2020 року. Охоронець говорить нам, що в день відкриття і протягом усього літа біля входу збиралися величезні черги. Попри складну ситуацію з епідемією коронавірусу в Грузії, зрештою тут, у парку, багато людей — пари, сім'ї, іноземні туристи, підлітки.

Біля великого зеленого озера зібрані птахи унікальних видів із різних континентів: фламінго, гуси, качки, лебеді. Вони хлюпаються у воді та гріються на сонечку. Над озером розтягнута величезна сітка — аби не полетіли.

Дорога від озера веде на довгу тінисту бамбукову алею, звідки відкривається прекрасний краєвид. Саме там розташоване головне видовище — те, заради чого приїжджають сюди більшість відвідувачів із різних куточків Грузії — виставка гігантських дерев.

Поліцейський кортеж для столітнього дерева

У 2016 році, коли медіа вперше повідомили, що по Чорному морю пливе дерево, багато хто цьому не повірив. Спочатку дерево, що плаває, стало предметом жартів у Facebook. Потім виявилося, що дерево транспортують для нового проєкту Бідзіни Іванішвілі.

Протягом чотирьох років найвпливовіша і найбагатша людина країни нерідко особисто їздила в села регіонів Гурія і Самегрело, щоб вибрати дерево, яке потім переносили в його резиденцію. Там будувався дендрологічний парк.

Потім почастішали незадоволені й дратівливі повідомлення людей, яким ці дедалі частіші перевезення завдавали незручностей. Наприклад, мешканці застрягали на кілька годин в заторі, тому що дорогою везли гігантське дерево і рух перекривали.

У 2017 році заради транспортування евкаліпта з міста Кобулеті в Шекветілі демонтували коло на площі в центрі Кобулеті, побудоване незадовго до цього. Пізніше його відновили, але сам факт тоді здивував людей.

У березні 2019 року гігантське дерево, викопане для парку Іванішвілі, застрягло на дорозі в Кобулеті. Рух на дорозі зупинився на кілька годин, а село залишилося на добу без електрики.

Щоразу, коли дерева мали перетнути залізничні колії, над ними демонтували електродроти.

У селі Квіріке вирубали вітрозахисну смугу тільки для того, щоб перевезти ще одне дерево для Іванішвілі. Таких фактів, що потрапили в центр уваги медіа, безліч.

Екологи зазначали, що переміщення навіть одного дерева завдавало шкоди десяткам інших дерев і ґрунту. Утім інформації про те, що якісь дерева могли бути перевезені із заповідних зон, немає.

Як тоді заявляли неурядові організації, цей процес був непрозорим з юридичної точки зору — проводилися сумнівні тендери, розмиті дозвільні процедури. При цьому весь державний апарат і бюджетні ресурси виявилися залученими в процес транспортування дерев.

Політичні оглядачі також стверджували, що беззастережне виконання бажань тіньового правителя завдавало шкоди державі та її інститутам.

«Я нічого не маю проти парку, але процес його створення був дивним. Здавалося, що Іванішвілі використовував своє перебування у владі [він займав пост прем'єр-міністра з 2012 по 2013 рік, потім пішов у відставку й досі зберігає вирішальний вплив на уряд], коли перекривалися дороги або зупинялася залізниця, щоб перевезти дерева. Той факт, що він має владу, значно полегшив йому цей процес», — говорить політолог Гіа Нодіа.

Поступово люди звикли до новин, що чергове дерево для олігарха супроводжує поліцейський кортеж, і до процесу залучена вся державна машина. А провладні медіа розгорнули потужну інформаційну кампанію про те, наскільки важливий дендрологічний парк для Грузії.

«Корисна примха»

Кошти на створення парку були виділені з фонду олігарха «Карту». Але точну суму своїх інвестицій він досі так і не назвав.

Колекція дерев-гігантів, які звозили з усієї західної Грузії, налічує до 200 екземплярів: там є кипарис, магнолія, кедр, дуб, клен тощо. У це штучно створене середовище також поселили 57 видів екзотичних тварин і птахів із п'яти континентів світу. Багато з них — представники рідкісних видів, які охороняються.

Більшість відвідувачів захоплюються красою парку.

«Нам тут дуже подобається. То й що, якщо ці дерева були вирвані з коренем з інших місць? Адже ніхто зараз не зможе їх звідси забрати. Це було створено для людей, щоб ми могли дивитися, до того ж безкоштовно», — говорить Ніно з Батумі, яка приїхала сюди з чоловіком.

У 2017 році героїнею репортажу JAMnews, присвяченого створенню парку, стала Валентина Слободенюк. Тоді Іванішвілі забрав з її двору в прибережному селищі Ціхісдзірі два гігантських дерева — гінкго та вічнозелену секвою. За її словами, Іванішвілі тоді сам приїхав до неї додому. Пізніше їй дали компенсацію, як каже сама Валентина, «за збиток» для ґрунту.

Через три роки в теплий жовтневий день ми разом з Валентиною вирушаємо в парк.

«Ви знаєте, він дотримав обіцянку, — мої дерева і тут стоять поряд одне з одним», - каже Валентина.

Її дерева стоять серед каштанів, і якби не залізні троси, якими вони кріпляться до землі, можна було подумати, що вони тут простояли все життя.

З гучномовця Валентину двічі попереджають, що не можна наближатися до дерев. Але коли вона розповідає охоронцеві свою історію, він робить виняток і дозволяє їй обійняти дерево.

«Як я їх відпустила? Сказала собі, що тепер мої дівчатка будуть в кращому місці, в кращих умовах, їх побачить більше людей. Я залишила вдома два саджанці гінкго, і вони знову виростуть. Я не зможу вже цього побачити, але мої онуки побачать. Посадити секвою, на жаль, не вдалося, але я буду часто приходити сюди та дивитися на неї», — каже Валентина.

У книзі «Кому належить Грузія», виданій за підтримки Фонду «Відкрите суспільство — Грузія», є коментар і щодо цього парку:

«Обставини купівлі й переміщення дерев приховані не тільки від населення, а й від структур, які зазвичай відповідальні за це. Часто, коли йдеться про майно Бідзіни Іванішвілі або про його рішення, важко зрозуміти, від кого слід вимагати прозорості».

Сам Іванішвілі відкидає звинувачення критиків.

«Моя пристрасть до дерев, може, й примха, але від неї тільки виграє країна і народ», — заявив він в інтерв'ю громадському телеканалу.

За його словами, він витрачає чимало особистих коштів на проєкт, який зрештою дістанеться «Грузії і суспільству». За словами людей, близьких до експрем'єра, сам Іванішвілі більшість часу проводить в Шекветілі. Його приморську резиденцію і дендрологічний парк розділяє лише паркан.

Вибори і парк, або Кому належить Грузія?

Величезний дендрологічний парк відкрився всього за кілька місяців до парламентських виборів 31 жовтня і став головним туристичним хітом літа в умовах пандемії та закритих кордонів. Протягом усього літа сюди з'їжджалися на автобусах працівники бюджетних організацій.

«Директор сказав нам, що ми повинні орендувати автобус і їхати на екскурсію в дендрологічний парк в Шекветілі. Так йому доручив глава району», — розповіла JAMnews вчителька однієї зі шкіл в регіоні Самегрело.

Від результатів виборів залежить, хто керуватиме країною наступні чотири роки. Якщо партія олігарха «Грузинська мрія» формуватиме уряд, вона стане єдиною політичною силою, якій вдалося залишитися при владі на третій термін.

«Найімовірніше, відкриття парку планувалося саме перед виборами. Йому [Іванішвілі] властиво робити «подарунки» народу перед виборами. Наприклад, іподром [йдеться про територію колишнього іподрому, раніше приватизовану Іванішвілі та передану Тбілісі 5 жовтня], а також новий Кутаїський університет [відкрився 21 жовтня — Іванішвілі пообіцяв особисто інвестувати в нього 1 мільярд євро]», — говорить політолог Гія Нодіа.

Парк став ще одним підтвердженням того, що країною править людина з тіні, яка може заради свого проєкту зробити те, що не під силу нікому в країні. Наприклад, зупинити залізницю або залишити без електрики кілька сіл.

«Можливо, цей процес став для багатьох грузинів найбільш помітним проявом влади Бідзіни Іванішвілі», — говорить Ніко Нергадзе, автор книги «Кому належить Грузія» і оглядач «Радіо Свобода».

«У самому парку немає нічого поганого — люди будуть приходити, відпочивати, гуляти. Але заради цього мобілізували всі ресурси держави, зокрема медіаресурси, які не були скупими на похвалу на адресу Іванішвілі і його планів, — говорить Давид Зурабішвілі, політик, який був союзником Іванішвілі на виборах 2012 року і членом його коаліції. — Навіть без цих дерев зрозуміло, що наша держава сьогодні побудована навколо однієї людини, її бажань... і в принципі держава саме для цього їй і потрібна, щоб задовольняти будь-яке бажання».

За підтримки «Медиасети»

автори: Марадіа Цаава, Елене Асатіані, JAMnews