ENRU
Крок відчаю Канади: чи розійшлися її шляхи зі США?
9 червня, 2017
Fb43575240a803363
Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд Фото: Ryan Rayburn/IMF Photo

Канада не понад усе. Вона залишається вірною своїм західним союзникам та міжнародним інституціям у час, коли адміністрація Дональда Трампа оголосила політику «Америка понад усе».

Канада й далі вірить у вільну торгівлю, зокрема посилюватиме Світову організацію торгівлі. Ту саму, яку американський президент Дональд Трамп назвав «катастрофою».

У зовнішній політиці північної сусідки США є місце для НАТО, кліматичних угод, зобов’язань перед Україною. А от чи є в ній місце для такої ж тісної дружби зі Сполученими Штатами, як раніше?

Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд 6 червня виступила в канадському парламенті з промовою щодо курсу та пріоритетів своєї країни на міжнародній арені.

Трамп як підтекст

У ній вона не згадала Трампа жодного разу. Втім, її  виступ був сповнений ремарок, натяків і прямих посилань на нинішню президентську адміністрацію США, з якою, як можна зробтити висновок із усього сказаного Фріланд, Канаді не по дорозі.

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо зустрічався з Трампом у травні цього року двічі: на засіданні НАТО в Брюсселі та «Великої сімки» на Сицилії. Вони поспілкувалися – і ось невдовзі по тому міністр закордонних справ Канади формулює свою зовнішню політику. До цього голова канадського уряду дотримувався позиції, що з Трампом потрібно порозумітися, навчитися домовлятися однією мовою.

Чи травневі зустрічі не вплинули на його думку так, що він втратив віру в можливість цього й вирішив називати речі своїми іменами?

«Той факт, що наш друг та союзник ставить під сумнів цінність свого глобального лідерства, спонукає всіх нас зосередитися на визначенні свого чіткого та суверенного курсу», — заявила Фріланд з парламентської трибуни.   

«Стосунки між країнами, які здавалися незмінними протягом 70 років, зараз під питанням. Від Європи до Азії і нашого дому – Північної Америки – давні домовленості, які гарантували безпеку та процвітання кількох поколінь, нині зазнають випробувань», — наголосила міністр.  

Вона висловила розчарування тим, що федеральний уряд США вирішив вийти з Паризької кліматичної угоди.

Зрештою, міністр, яку вважають другою в державі людиною за впливом на політику після прем’єра Трюдо, заявила про готовність Канади взяти на себе відповідальність за збереження нинішнього світового порядку.

«Можна легко уявити собі канадця, який каже – ми почуваємося в безпеці на своєму континенті, у нас багато справ удома, тож давайте звернемо увагу на внутрішні проблеми. Давайте скажемо «Канада передусім». Але це буде неправильно… Уникати відповідальності не варіант. Натомість ми маємо ретельно проаналізувати, що відбувається, і знайти спосіб рухатися вперед», — наголосила вона.

Міністр бачить роль Канади у «відстоюванні прав людини вдома й у світі», у «посиленні світового порядку, який забезпечив процвітання цієї країни».

Фріланд запевнила, що Канада підтримуватиме багатосторонні формати, які забезпечують можливості для міжнародних дискусій на найвищому рівні, як-от: «Велика сімка», «Велика двадцятка», НАТО, СОТ, ООН.

«Наріжним каменем нашої багатополярної політики є відданість Трансатлантичному альянсу. Наш зв’язок надійно зафіксований у торговельній угоді з ЄС та у домовленості про розквартирування військових сил Канади в Латвії, яке відбудеться цього літа. Це є чітким сигналом, що НАТО та 5 стаття його Статуту є пріоритетами канадської політики безпеки», — вона озвучила відданість принципам колективної безпеки НАТО. Це те, чого союзники чекали від Дональда Трампа на засіданні альянсу 25 травня, але марно. Він про це не сказав ані слова.

Міністр пообіцяла, що Канада відтепер більше інвестуватиме у свої збройні сили.

Після зустрічей у Європі прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо (праворуч) змінив свою думку про те, що з Трампом можна порозумітися чи навчитися домовлятися однією мовою Фото: EPA/SHAWN THEW

Україна – важлива тема 

Христя Фріланд має українське походження. Її мати Галина Хом’як була українкою. У Канаді вона стала адвокатом і політиком, балотувалася у 1988 році на виборах від Нової демократичної партії. Батько Дональд Фріланд теж був адвокатом та членом Ліберальної партії Канади. Саме від цієї політичної сили Христя Фріланд балотувалася до парламенту у 2013-му в окрузі Торонто-Центр. Тоді вона здобула перемогу.

Її політичній кар’єрі передувала успішна журналістська – у виданні The Financial Times та в медіакомпанії Thomson Reuters.  

У своїй промові Христя Фріланд згадала окремо про Україну.  

«Однією з підвалин глобального порядку після Другої світової війни була недоторканність кордонів. Тепер цей принцип під загрозою. Саме тому демократичний світ об’єднався на підтримку України. Незаконне захоплення української території Росією – це перший з часу закінчення Другої світової війни випадок анексії території однієї європейської держави іншою. Це те, що ми не можемо прийняти чи ігнорувати».

«Україна – це важлива тема для Христі Фріланд. Канада відіграє в Україні велику роль. І це буде, напевно, продовжуватися», — зауважує Майкл Боцюрків, канадський журналіст українського походження.  

Сміливий крок і «крок відчаю»

Михайло Винницький, викладач НаУКМА та УКУ, жив і працював у Канаді. Він визнає, що Христя Фріланд зробила, справді, сміливий крок:

«Товарообіг між Канадою і США сягає щодня двох мільярдів доларів. На сьогодні Христя сказала, що Оттаві просто потрібно мати власну зовнішню політику. Канада після Другої світової війни пишалася тим, що має статус середньої потуги. Вона сказала про те, що її країна має повернути цей статус, коли при владі в США перебуває адміністрація Трампа. З нею ціннісно Канаді не по дорозі».

У США скептично ставляться до амбіцій Канади перейняти на себе співвідповідальність за нинішній стан справ.

«Канада вирішила відігравати більшу роль у захисті ліберального світового порядку за рахунок збільшення витрат на оборону, підтримки НАТО. Фріланд говорила про дотримання торговельних угод. Але населення Канади в десять разів менше за американське. Вона не є настільки великою військовою потугою. Не зовсім зрозуміло, як саме Канада збирається замінити собою США. Але не думаю, що саме це Фріланд хотіла сказати. Здається, це справді був крик відчаю», — пояснює Громадському журналіст, дослідник Foreign Policy Initiative Джеймс Кірчік.

Отже, вперше за останніх 50 років Канада готова піти незалежним від США шляхом у своїй зовнішній політиці.