ENRU

Сутінки президента: з чим Порошенко підійшов до старту виборчої кампанії

9e846102dd0c8fd5c
Петро Порошенко фактично вже розпочав президентську кампанію, але коло людей, на підтримку яких він може розраховувати, обмежене (на фото — президент України Петро Порошенко в синьому світлі проектору під час промови в Раді Європи у Страсбурзі, Франція, 11 жовтня 2017 року) Фото: EPA-EFE/PATRICK SEEGER
На початку 1999 року президента Леоніда Кучму підтримувало 6% громадян. Лідером із 13% була Наталя Вітренко. За дев’ять місяців з результатом 36% голосів Кучма виграв перший тур виборів, Вітренко ж фінішувала четвертою. У другому турі Кучма переміг комуніста Петра Симоненка і переобрався на посаду.

Та була й інша історія. Трохи менш ніж за рік до виборів президента-2010 рейтинг Віктора Ющенка складав 0,8%. Це його не злякало, він балотувався і з результатом 5% посів 5 місце. Президентом тоді став Віктор Янукович.

Петро Порошенко може повторити одну із цих історій. За вісім місяців до виборів його рейтинг коливається в проміжку 5-8%. Лідерка симпатій виборців — Юлія Тимошенко, згідно із соцопитуваннями вона набирає 10-13% голосів. Порошенко пропустив уперед ще і Юрія Бойка з «Опозиційного блоку», Анатолія Гриценка з «Громадянської позиції», а в деяких дослідженнях навіть шоумена Володимира Зеленського.

Порошенко ще не оголосив, чи піде на вибори. Але президентська кампанія вже фактично розпочалася — її активна фаза стартує восени. Про те, з чим Порошенко підійшов до її початку та чи має він шанси переобратися — в матеріалі Громадського.

Правила

Чинний президент не має повноважень Кучми, щоб виграти вибори завдяки адмінресурсу. Водночас депутатська більшість у Верховній Раді дозволяє розраховувати на значно більші ресурси, ніж були у Віктора Ющенка.

Для цього президентові потрібна допомога партнерів по коаліції з «Народного фронту». І вони готові, але мають певні вимоги.

Лідер «НФ» Арсеній Яценюк і ще один впливовий «фронтовик» — міністр внутрішніх справ Арсен Аваков іще торік висунули президенту умови, на яких погодяться допомагати. Усе, що треба — змінити дещо в Конституції та ще більше обмежити повноваження голови держави.

Передусім позбавити президента впливу на виконавчу владу — Національний банк та інші державні регулятори, Генеральну прокуратуру й Міністерство оборони. Водночас голова держави залишиться Верховним головнокомандувачем. «Давайте почнемо предметну дискусію», — запропонував Яценюк.

Президент повідомив Яценюку своє бачення редакції Основного закону на одному з останніх засідань «Стратегічної ради». Двоє співрозмовників Громадського в керівництві Адміністрації президента та фракції БПП кажуть: Порошенко не згодний піти на обмеження президентських повноважень.

Єдине, чим він готовий поступитися, — ліквідувати обласні та районні державні адміністрації й запровадити інститут префектів. Вони призначатимуться президентом за поданням Кабміну, і здійснюватимуть нагляд за дотриманням законодавства. Норму передбачили в проекті змін до Конституції, які парламент у першому читанні ухвалив ще у 2015 році.

«Крім того, президент згодний з деякими пропозиціями Яценюка, які стосуються Верховної Ради. Наприклад, скоротити кількість депутатів з 450-ти до 300», — сказав Громадському один із заступників голови фракції БПП. «Фронтовики» на такий компроміс не пристали.

Арсеній Яценюк висунув президенту умови, на яких «Народний фронт» погодиться допомагати, — обмеження повноважень голови держави. Порошенко на такі умови не погодився (на фото — президент України Петро Порошенко (ліворуч) та лідер партії «НФ» Арсеній Яценюк під час Київського безпекового форуму, 6 квітня 2017 року) Фото: Андрій Кравченко/POOL/УНІАН

Усе це вже позначилося на підготовці Порошенка до виборів. «Народний фронт» відмовився допомогти президенту оновити склад Центральної виборчої комісії. На початку року він подав до парламенту список з 14 кандидатів на 13 вакантних посад у ЦВК. Однак «фронтовики» не погодилися з тим, що Рада має визначити зайвого. Тож питання оновлення ЦВК перенесли на осінь.

Найпевніше тоді ж розпочнеться публічна фаза дебатів довкола Конституції. Окрім Яценюка та Авакова, перерозподіл повноважень між різними гілками влади підтримує і спікер ВР Андрій Парубій. «Конституційну реформу необхідно проводити і вважаю, що одного разу ми зможемо вийти на спільний консенсус», — сказав Парубій на прес-конференції про підсумки роботи сесії парламенту.

Петро Порошенко анонсував, що направить до парламенту свій проект змін Конституції, які мають закріпити курс України на вступ до ЄС та НАТО. Але Яценюк та Аваков не збираються відмовлятися від власного бачення нової редакції Конституції. І в них уже з’явилися ситуативні союзники. За обмеження влади президента виступає «Опозиційний блок». Переписати Конституцію хоче і Юлія Тимошенко.

5 липня парламент показав, що здатен ухвалювати закони без президентської фракції БПП. «Народний фронт» та всі опозиційні фракції змогли зібрати 240 голосів та ухвалили досить нейтральний закон щодо правил публікації рішень парламенту.

Але 240 голосів достатньо і для того, щоб ухвалити зміни до Конституції в першому читанні. Щоправда, для того, аби вони набули чинності, депутатам знадобиться 300 голосів.

Окрім лідера «НФ» Яценюка, за перерозподіл повноважень між різними гілками влади виступають й інші «фронтовики» — спікер Ради Андрій Парубій і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (на фото Аваков (ліворуч) і Парубій під час урочистостей з нагоди другої річниці створення батальйонів патрульної служби поліції особливого призначення, Київ, 15 квітня 2016 року) Фото: Сергій Нужненко/УНІАН

Команда

Закінчення президентського терміну Петро Порошенко зустрічає з тією ж проблемою, що й початок каденції — коло людей, на підтримку яких він може розраховувати, обмежене. Досі не зрозуміло, хто очолить його виборчий штаб. Останні півроку в кулуарах парламенту говорять, що переобранням Порошенко займатиметься секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов.

Та поки що президент не зміг його вмовити. У лютому Турчинов в інтерв'ю Громадському запевнив, що не братиме участі в президентських перегонах — ні як кандидат, ні як голова штабу.

5 липня секретар РНБО підтвердив, що не змінив думки. Турчинов, як і його соратники з «Народного фронту», зберігає дистанцію з президентом.

Утім, у команді Порошенка стверджують — перемогти він зможе і без допомоги «Народного фронту».

«Голоси в президента на його електоральному полі можуть відібрати Юрій Луценко, Володимир Гройсман і Віталій Кличко. Тож головне, щоб вони не вирішили балотуватися на посаду голови держави», — пояснює співрозмовник Громадського в керівництві Адміністрації президента. Гройсман і Луценко вже повідомили, що не братимуть участі у виборах. Міський голова Києва Віталій Кличко наразі такої заяви не зробив.

Не все просто в президента і в стосунках зі своєю командою. У лютому частина оточення Порошенка підштовхувала його погодитися на проведення дострокових парламентських виборів. Президент під час березневої прес-конференції не виключав такий сценарій.

Співрозмовники Громадського в керівництві фракції БПП неофіційно називають ініціаторами цього заступників голови фракції БПП Ігоря Кононенка та Сергія Березенка. Вони нібито запропонували президенту скористатися тим, що більшість депутатів коаліції не горіли бажанням голосувати за закон про «Вищий антикорупційний суд» та розпустити парламент.

Річ у тім, що керівники БПП побоюються, що чергові вибори парламенту пройдуть за новим Виборчим кодексом. Документ ухвалений у першому читанні, остаточну редакцію депутати мають розглянуть цієї осені. Він передбачає перехід від пропорційно-мажоритарної системи виборів до виключно пропорційної системи з «відкритими списками» кандидатів від політичних партій. Керівники БПП вирішили, що це значно зменшить шанси БПП сформувати вагому фракцію в наступному складі парламенту. Адже більше половини з 136 депутатів, що нині входять до складу президентської фракції, пройшли до Ради саме по мажоритарних округах.

Урешті-решт Порошенко ідею не підтримав. Аргументував тим, що навіть за чинною системою партія вибори не виграє. Але ця історія засвідчила: навіть найближче оточення президента передусім намагається убезпечити себе від його можливого програшу на виборах, а вже потім думає, як переобрати його на посаду.

Гройсман і Луценко вже повідомили, що не братимуть участі у виборах, тому не зможуть відібрати голоси в президента на його електоральному полі (на фото зліва направо — президент України Петро Порошенко, генеральний прокурор Юрій Луценко та прем'єр Володимир Гройсман під час урочистостей з нагоди Дня прокуратури в Києві, 30 листопада 2016 року) Фото: Анастасія Сироткіна/POOL/УНІАН

День «Ч»

На останній прес-конференції Петро Порошенко наголосив, що не програв жодної виборчої кампанії. Але чи є дедлайн, до якого Порошенко має повідомити про намір балотуватися в президенти?

«По-перше, він балотуватиметься лише у випадку, якщо буде впевнений у перемозі. По-друге, це залежатиме від повноважень, які матиме голова держави. А оголосити про рішення він може і за два місяці до дати виборів», — каже співрозмовник Громадського в керівництві БПП.