Від Борхеса до NOVA OPERA: Світова культура у пошуках Вавилону

Вавилонія — стародавня держава, що існувала майже два тисячоліття та зникла в 539 р. до н.е. Назва походила від головного міста імперії — Вавилона (від аккадського «Баб-Ілу» — брама неба). Це місто уже десятки століть оточують різні казки, легенди та міфи. Історія про «вежу, що мала сягнути неба», вавилонський зіккурат, з’явилася вперше в Книзі Буття і відгукується в працях філософів та митців вже майже 4 тисячоліття поспіль.

«І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі».

Книга Буття

Ми просіяли сучасну культуру, аби віднайти сьогоденний Вавилон. Адже подейкують, що він нікуди не подівся з думок та дій людства.

Оперний Вавилон

Опера-цирк «BABYLON»

До теми Вавилону звернулися українські творці авангардних опер. Музично-театральна формація NOVA OPERA вже не вперше працює з біблійними темами — попередня їхня опера-реквієм «IYOV» також заснована на текстах зі Старого Завіту. Кілька місяців тому колектив написав оперу-цирк «BABYLON». Творці стверджують, що хаос, яким завершується легенда, притаманний сучасному суспільству з усіма його апокаліптичними передчуттями, війнами та мегаполісами. Його композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко передають музикою, багатою на вокальні техніки та інструментарій.

Режисер опери-цирку «BABYLON» Влад Троїцький доповнив музичне дійство цирковим шоу, живими ляльками та віджеїнгом.

Концертна прем’єра опери-цирку «BABYLON» відбудеться 24 березня в Палаці культури та мистецтв КПІ.

«В опері-цирку ми хотіли збагатити нашу темброву палітру. Це свого роду естетичний Вавилон, де поєднується рок, trip-hop, сучасна опера та елементи класичної»

Роман Григорів, композитор формації NOVA OPERА

Тригодинна опера-містерія «Вавилон»

Образ Вавилону в сучасній опері звучить не вперше. Опера-містерія Йорґа Відманна також зветься «Вавилон» і триває цілих три години. Її німецький композитор написав разом із сучасним філософом Петером Слотердайком. Пишучи лібретто, Петер взяв за основу шумеро-аккадський міф про богиню Інанне та її коханого Думузі.

Цей міф у опері наклався на кілька ключових моментів зі Старого завіту — потоп та падіння Вавилону. Відманн і Слотердайк показують зіткнення стародавніх цивілізацій та проводять паралелі з сучасністю. До того ж Відманн, як і його українські колеги з NOVA OPERA, каже, що Вавилон — це типовий сучасний мегаполіс.

Літературний Вавилон

Пошуки Вавилону Борхеса

Тематикою Вавилону та глибиною його образу цікавився Хорхе Луїс Борхес, в постмодерному оповіданні письменника, що порівнює Всесвіт з Бібліотекою. Свою бібліотеку Борхес порівняв із Вавилонської вежею через безкінечність цих образів.

Герой оповідання шукає серед безкінечної кількості букв, текстів та сторінок своєрідну книгу книг, відкривши яку він пізнає божественне буття.

«На деякій полиці в деякому шестикутнику (вважали люди) стоїть книга, яка становила суть і короткий зміст усіх інших: якийсь бібліотекар прочитав її і став схожим на Бога».

«Вавилонська бібліотека», Хорх Луїс Борхес

Аргентинський постмодерніст із його тягою до символіки та образності частенько згадує Вавилон (твори «Царівна Вавилонська», «Лотерея у Вавилоні») і доводить, що вежа впала лише в легенді, але не в наших головах.

Загадки богині Іштар Пєлєвіна

Найвідомішу історію краху цивілізації не зміг пропустити і письменник-постмодерніст Віктор Пєлєвін. У його романі «Generation “П”» Вавилоном себе називає сам головний герой, соромлячись свого справжнього імені Вавилен (яке походить від «Василь Аксьонов» та «Володимир Ілліч Ленін»).

Вавилон Татарський працює в рекламі. Розробляючи чергову маркетингову стратегію, він знаходить халдейську легенду про богиню Іштар, яка має свої три загадки і вже кілька тисячоліть шукає собі чоловіка, який їх розгадає. Цим загадкам автор і присвятив кілька розділів роману та наркотичні марення головного героя. Пробуючи все нові наркотичні речовини, міняючи трьох роботодавців та підвищуючи свій рівень маркетолога, Татарський ніби проходить три випробування богині Іштар і тому стає її земним чоловіком. Точніше не він, а його оцифрована копія. Як так сталося — читайте в «Generation “П”».

Пєлєвін створює сучасне тло для розгортання давньої шумерської легенди. Використовуючи імена вавилонських небожителів та істот, він переплітає їх зі світом 3D графіки, психотропних речовин та сучасних рекламних культів. Цим самим яскраво доводить, що вавилонська цивілізація була предвісником сучасності.

КіноВавилон

«Метрополіс» Фріца Ланґа​

Німий фільм «Метрополіс» німецького режисера Фріца Ланґа майже з точністю, але з певною метафоричністю, передає сюжет легенди про Вавилон. Футуристичне місто, що живе на двох рівнях — вищому та нижчому, нагадує той самий розподіл між богами та звичайними смертними, що жили в стародавньому світі. Потоп, до якого приводить бажання порушити цей розподіл, руйнує місто. Але кіноісторія завершується примиренням, на відміну від біблійної.

Що цікаво, для зйомок у фільмі було залучено близько 30 тисяч людей, а 11 тисяч із них для участі в масовій сцені з Вавилонською Вежею погодилися поголити голови.

«Вавилон ХХ» Івана Миколайчука

Однією з появ Вавилону в українському кіно став фільм Івана Миколайчука, знятий кіностудією Довженка у 1979 році. Стрічку «Вавилон ХХ» було створено за мотивами роману Василя Земляка «Лебедина зграя» про перші кроки колективізації в українському селі. Сам режисер назвав свій фільм «народно-романтичною небилицею», як можна описати і саму легенду про шумерську цивілізацію.

«Вавилон» Алехандро Гонсалеса Іньярріту

Також образ міфічної вежі з’явився у фільмі мексиканця Алехандро Гонсалеса Іньярріту «Вавилон» (англ. «Babel»). Це третя частина його трилогії про смерть, до якої ввійшли також фільми «Сука-любов» і «21 грам». У «Вавилоні» біблійна легенда втілюється через поєднання історій із різних куточків світу, де люди спілкуються різними мовами, але їх пов’язує низка трагічних подій. Накладаючись одна на одну, вони вибудовуються у високу, приречену на падіння, вежу.

«Вавилон» був відзначений «Золотим глобусом» як найкращий фільм 2006-го, «Оскаром» за найкращу музику, а Каннський кінофестиваль назвав Іньярріту найкращим режисером.

Вавилонський речитатив

В сучасній українській музиці цей образ теж зачепив кількох виконавців. ТНМК, наприклад, назвав свій альбом «Пожежі міста Вавилон». Музиканти кажуть, що надихнулися на цю назву фільмом Миколайчука «Вавилон ХХ», який ми згадували раніше.

Тим часом Андрій Хливнюк згадує Вавилон у своїй любовно-пісенній ліриці:

«Ну давай! Не мовчи! Ну! Дзвони! Дзвони! Дзвони!

Особистий Вавилон

Now you're alone…»

Пісня «Наодинці»