Тіло коня, а шия жирафи. Вчені знайшли перших двох жираф із карликовістю

a — жирафа звичайного зросту, b — жирафа Гімлі з Уганди, c — жирафа Найджел із Намібії
a — жирафа звичайного зросту, b — жирафа Гімлі з Уганди, c — жирафа Найджел із НамібіїBMC Research Notes

Науковці у 2015 та 2017 роках помітили в Уганді та Намібії двох незвичних жираф. Вони були невеликого зросту — 2,5—2,74 метра, хоча зазвичай жирафи досягають 5 метрів.

Дослідження опублікували у журналі BMC Research Notes.

Першу невелику нубійську жирафу помітили у 2015 році у національному парку в Уганді. Вона була невеликого зросту — приблизно 2,74 метра.

Шия жирафа, якій дали прізвисько Гімлі, була довгою, а от ноги — ні. Науковці кажуть, що складається враження, наче голову і шию жирафи прикріпили до тіла коня.

Через три роки науковці помітили ще одну незвично маленьку жирафу в Намібії, яку назвали Найджел. Вона була заввишки 2,5 метри. Вчені вважають, що тварини мають такий розмір через карликовість.

Дослідники зробили багато знімків Гімлі та Найджела, щоб детально виміряти довжину кожної частини їх тіла. У карликових жирафів значно коротші ноги та менші п'ясткові кістки (утворюють частину передніх стоп) ніж у зрілих ссавців. Ймовірно, зріст Гімлі та Найджела ускладнює їхнє життя. Так, через короткі ноги їм важче тікати від хижаків, а також спарюватися, але загалом їхній зріст не зменшує шанси на виживання.

Востаннє Найджела бачили в липні 2020 року, а от Гімлі — аж у березні 2017 року. Дослідники сподіваються, що обидва живі та їх можна буде знову побачити.

У чому причина карликовості?

Карликовість можуть спричинити випадкові мутації в організмі, зазвичай у тварин у неволі вона виникає через відсутність генетичного різноманіття. Вчені поки не знають, чи саме це є причиною карликовості Гімлі та Найджела.

Водночас відомо, що популяція нубійських жираф зазнала скорочення наприкінці 80-х. Наразі залишилося приблизно 1500 особин. Вчені планують додаткові дослідження того, чи дійсно вимирання нубійських жираф вплинуло на Гімлі.