31 липня 2016 року помер абхазький письменник Фазіль Іскандер. Доля у нього видалась неоднозначною — відмінник та медаліст, взірець радянської системи, чийого батька депортували з СРСР, ще коли синові було 8 років. Фазіль успішно закінчив літературний інститут у Москві, працював журналістом та редактором, після чого зайнявся письменництвом.

Незвичний стиль Іскандера та завуальована критика партійних порядків не припала до душі партійному керівництву. У результаті його роман-епопею «Сандро з Чегема» порізали цензурні ножиці, а потім і взагалі заборонили до друку. Заборона на публікацію тривала недовго, але письменник встиг написати й повість для підпільного альманаху «Метрополь», де друкувалися автори, піддані цензурі.

Фазіль Іскандер був не лише поетом та прозаїком, а й талановитим сценаристом. Результатом стали 9 фільмів, до яких він написав історію. Ми ж згадаємо три найбільш знакові твори автора.

«Сузір'я Козлотура»

«Сузір'я Козлотура» стало твором, що зробив Іскандера знаменитим. Що цікаво, твір зовсім не відповідав лінії партії (що зазвичай було необхідно для вдалого дебюту). Письменник висміяв потуги «реформування» сільського господарства те легковажність радянського суспільства, що легко піддається маніпуляції. У творі було використано цікавий прийом: головний герой, приховавши знання абхазької мови, бачить ситуацію з двох сторін. Російською колгоспники розповідають те, що вимагає партія, а абхазькою виказують справжнє ставлення до виведення дивної породи «козлотурів».

Я почувствовал, что между созвездием Козлотура и турбазой есть какое-то таинственное созвучие, как бы опасная связь.

— Интересно, почему вы вспомнили турбазу? — спросил я у парня, кажется, строже, чем надо. Парень молчал. Я посмотрел на девушку. Она зябко закуталась в шерстяную кофту, накинутую на плечи, словно от меня исходил космический холод. Я посмотрел на небо: морда козлотура, очерченная светящимися точками, покачивалась, то приближаясь, то удаляясь. Большой глаз время от времени подмигивал. Я понимал, что подмигивание что-то означает, но никак не мог догадаться, что именно.

— Козлотуризм — лучший отдых, — сказал я.

— Можно мы пойдем? – тихо сказала девушка.

— Идите, — ответил я спокойно, но все-таки давая знать, что я в них разочарован.

Уривок з книги «Сузір'я Козлотура»

«Сандро з Чегема»

Найвідоміша робота Іскандера, яка найбільше постраждала від цензури. Сам автор називав «Сандро з Чегема» шахрайським романом, хоча радше це був цикл новел (яких зрештою зібралося 32). Вони розповідають про життя звичайного хлопця Сандро Чегемського, його рідні та жителів села Чегем. Вибір населеного пункту не був випадковим — Іскандер у дитинстві провів чимало часу в селищі й саме тоді, за його словами, у нього з'явилося бажання написати щось про «поезію народного життя».

На час першого видання, у 1979 році, цензура суттєво урізала «Сандро», випустивши журнальну версію. Повне видання з'явилося у США в 1981 році, а в СРСР лише в 1989. Іскандер доповнював цикл новелами впродовж усього життя — події у них відбуваються від царських часів і аж до епохи Брєжнєва.

Надо полагать, что это были папки с делами врагов народа, и не вполне исключено, что сам господь бог, слетая из-под купола, где он был запечатлен, рылся в них по ночам, чтобы разобраться в их грехах. И не разобравшись, надо полагать (иначе он принял бы какие-то меры), осторожно взлетал и снова вмазывался, вплющивался в потолок, чтоб и его самого невозможно было как-нибудь зацепить и сдернуть на землю, а там уж привлечь по какой-нибудь подходящей статье.

Уривок з книги «Сандро з Чегема»

«Кролики та удави»

Сатирична повість-притча про життя кроликів та удавів. Іскандер запакував у обгортку казки дослідження розвитку суспільства. Тут і кролики, які готові жертвувати собою заради відносної стабільності, і удави, які через спокій не бажають розвиватися. Центральною темою «казки» стала ідеалізація минулого, адже раніше начебто завжди було краще. Особливо, якщо непомітно забути увесь негатив. Твір був уперше виданий у США у 1982 році, а до СРСР дійшов у епоху перебудови — у 1987 році.

Не надо злоупотреблять словом «победа»... Я бы заменил его словом «преодоление». В слове «победа» мне слышится торжествующий топот дураков.

Цитата з книги «Кролики та удави»

Поділитись: