Китай та ще 14 азійсько-тихоокеанських держав підписали найбільшу у світі угоду про зону вільної торгівлі. Вона охоплює 2,2 мільярда людей та третину світового економічного виробництва.

Про це повідомляє японська газета Nikkei Asia.

Угоду підписали 15 листопада під час онлайн-саміту країн Південно-Східної Азії (Asean) після восьми років переговорів між країнами-учасницями.

До угоди «Регіональне всебічне економічне партнерство» (RCEP) доєдналися: Китай, В'єтнам, Сінгапур, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, М'янма, Бруней, Лаос, Камбоджа, Японія, Австралія, Південна Корея та Нова Зеландія.

Країни домовилися про зниження тарифів і встановлення загальних для усіх учасників угоди правил торгівлі. Домовленості стосуються торгівлі, послуг, інвестицій, електронної комерції, телекомунікації та авторських прав.

Для Китаю і Японії це перший договір про вільну торгівлю, який їх пов'язує.

Чому це важливо?

Країни-учасниці угоди сподіваються, що вона допоможе прискорити зростання економіки після коронакризи.

Старший науковий співробітник сінгапурського аналітичного центру ISEAS-Yusof Ishak Institute Кессі Лі зазначає, що хоч і відновлення економік багатьох країн буде повільним, угода є важливою віхою в історії регіону і надасть підписантам більші інвестиційні можливості.

«Вона надасть цим країнам хороші можливості для взаємного підсилення економічного відновлення в майбутньому», — каже експерт.

Крім того, цей пакт є великим успіхом для Пекіна, який перебуває у торговельній війні зі США.

До кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, країни RCEP становили 29 відсотків від світового обсягу торгівлі — трохи менше, ніж ЄС, який складав 33 відсотки. Тепер експерти очікують, що частка спільноти RCEP збільшиться.

«RCEP змінить економічну та стратегічну карту Індо-Тихоокеанського регіону», — каже Джеффрі Вілсон з Австралійського інституту стратегічної політики, передає DW.

Історія угоди

ЇЇ підписанню передував 31 раунд переговорів та 18 зустрічей міністрів. Терміни її укладення зривалися шість разів. Згодом її доля залежала від Індії, керівництво якої виступало проти низки пунктів угоди. Утім, наприкінці 2019 року Індія відмовилась від переговорів і шлях до угоди був відкритий.

Поділитись: