Генеральна прокуратура зранку, 15 вересня, проводить масштабні обшуки в житлових приміщеннях та офісах харківського мера Геннадія Кернеса та його давнього приятеля – народного депутата Михайла Добкіна.

Відділ розслідувань Громадського розібрався, в яких саме оборудках прокурори підозрюють харківських очільників.

Хочете кілька гектарів землі в затишному районі Харкова абсолютно безкоштовно, причому швидко і без паперової тагянини?

Майстер-клас з отримання «жирних» ділянок вам можуть провести харківські посадовці. Їм нічого не шкода для своїх земляків.

Та є одне але. Ви маєте бути депутатом або дитиною державних службовців.

Найкраще ж бути колишнім міським головою Харкова, нардепом-опоблоківцем Михайлом Добкіним.

Восени 2015-го журналісти показали українцям його розкішний маєток.

Екс-кандидат у Президенти від Партії регіонів, напевно, є справжнім поціновувачем української природи, бо своє скромне родинне кубельце вирішив звити у Харківському лісопарку, або як його ще називають, «природній перлині Харкова».

В мережі можна знайти чимало пропозицій про продаж тутешніх ділянок. Їхня вартість вимірюється мільйонами гривень.

Утім, земля, на якій стоїть будиночок скандально відомого політика, у 2008-му році відійшла пов’язаним з харківською владою людям задарма. А незабаром – вже у 2009-му – Добкін побудував тут маєток.

Саме сюди прийшли сьогодні слідчі ГПУ з обшуками. Вони підозрюють Геннадія Кернеса та Михайла Добкіна в масштабних крадіжках землі. Ім’я цьому явищу – «кооперативна схема».

Маєток Михайла Добкіна в Харківському лісопарку. Фото pravda.com.ua

Оборудка настільки проста, що кмітливості тих, хто у ній задіяний, можна лише позаздрити.

Згідно з Житловим кодексом УРСР, який з радянський часів ще жодного разу не оновлювався, так звані житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) мають право безкоштовно отримувати землю для зведення будинків.

За нормами, кількість членів у таких об’єднаннях має дорівнювати кількості квартир у запланованій новобудові (але не менше 5 осіб), людям має бути менше 30 років і всі вони повинні обов’язково стояти в черзі на отримання житла.

Здавалося б, усе чесно: земля – надто дорогий товар, щоб неконтрольовано роздавати його направо й наліво.

Тому і розподіляти територію треба з розумом і лише поміж тих, хто цього справді потребує. Але підгнило щось у Датськім королівстві, а точніше – у міськраді Харкова.

Тут гектари територіальної громади ділили  простішим способом: підприємці створюють обслуговуючий кооператив, у назву вносять абревіатуру «ЖБК» і спокійно стають власниками земельних ділянок вартістю в сотні тисяч доларів.

«​Фактично це – приватні «лавочки», приватні структури, які до ЖБК не мають жодного стосунку. Це розпочалося під час роботи Добкіна на посаді міського голови, продовжується при Кернесі. Зараз практично весь лісопарк так роздерибанили. На початок 2016-го, за нашими підрахунками, землі таким чином роздали як 4 % території Харкова. Ми ще порівнювали: за площею це як 3 площі князівства Монако»,  розповідає заступник голови правління Харківського антикорупційного центру Ігор Черняк.

Три площі князівства Монако, в даному випадку — це більше 800 гектарів харківської землі. Саме в стільки оцінюють роздані за «кооперативною» схемою площі члени Харківського антикорупційного центру. Нардеп Добкін – далеко не єдиний, але найвідоміший її учасник.

Його будинок стоїть на землях, що належать «Житлово-будівельному кооперативу «Тріумф».

У грудні 2008-го міська рада виділила цьому об’єднанню понад 1,5 га. Кооператив «Тріумф» записаний на матір нардепа Добкіна – Аллу Миколаївну.

Цікаво, вона молодша за 30 років, як того від членів кооперативу вимагає законодавство?

Телефонуємо за номером, вказаним як контактний телефон «Тріумфу»:

- Тут давно немає кооперативу, років 5 вже, це аудиторська компанія. Раніше ми надавали «Тріумфу» послуги.

Ще один кооперативник – Андрій Шаптала, комерційний директор парку ім. Горького у Харкові. Чоловік зазначений як співзасновник обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Бархани» разом з Олександром Коровкіним та Олександром Тімієм.

Їх пов’язують з нинішнім очільником Харкова Геннадієм Кернесом – прізвище Коровкіна є серед засновників ТОВ «Фірма Діана», частка якого, за інформацією ЗМІ, раніше належала сину Кернеса Данилу Привалову.

Можливо, саме завдяки таким знайомствам кооператив «ЖБК «Бархани» отримав від міськради декілька земельних ділянок загальною площею майже 70 га.

Деякі з них розташовані поблизу Журавлівського водосховища у Гідропарку – елітному районі Харкова.

Шматок дорогої землі, який відійшов пов’язаним з Геннадієм Керенсом людям.

Не викликав запитань у чиновників і ще один обслуговуючий кооператив – «Житлово-будівельний кооператив «Трієс», якому за тією ж схемою відійшло майже 2 гектари землі.

У «Трієса» цікаві засновники – Юрій Нікельберг, Олег Шульга та Олександр Стаматін.

Останній – син В’ячеслава Стаматіна, генерального директора харківського метрополітену, та Марини Стаматіної – заступниці Геннадія Кернеса з питань правового забезпечення.

Подружжя Стаматіних – впливові в Харкові люди теж отримали великий шматок землі

Ділянка, яку виділили «Трієсу» за адресою Білгородське шосе, 2 раніше надали квартирно-експлуатаційній частині (КЕЧ) Харківського району для розміщення навчальних корпусів вищого військового командно-інженерного училища ім. Крилова.

У єдиному державному реєстрі судових рішень вказано, що ця територія відносилась до категорії земель оборони, і КЕЧ не давала згоди на припинення права постійного користування даною ділянкою.

Є серед кооперативників і чинні політики. Так, наприклад, депутат облради Харкова від партії «Наш край» Олександр Гусаров є співзасновником обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Печеніги», якому міськрада Харкова у 2010-му виділила майже 2 га землі.

Можливо, таку назву об’єднання отримало через те, що колишній регіонал Гусаров з 2010-го по 2014-й був головою Печенізької РДА.

Нині ж він в Харківській міськраді також є головою постійної комісії з питань забезпечення прав людини, свободи слова та інформації, а ще – членом постійної комісії з правових питань, регуляторної політики, боротьби з корупцією та злочинністю.

Депутат Харківської облради Олександр Гусаров (праворуч) любить харківську землю і московські розваги

Ми зателефонували одній із засновників ОК «ЖБК «Печеніги». Ольга Швецова повідомила: з документами в них все добре, тому говорити про якесь незаконне виділення землі немає сенсу.

- У нас будівельний кооператив, - каже жінка.

- Житлово-будівельний чи обслуговуючий?

- Ну, обслуговуючий житлово-будівельний. Ми отримали землю, ми податок платимо, в нас вже 150 разів все перевіряли.

- А ви будуєтесь тепер?

- Ну от як ви думаєте… Я вас ніколи не бачила, хіба можна такі питання обговорювати? Це неконструктивний діалог.

- В нас є інформація, що «Печеніги» були засновані людиною з облради.

- Це все нісенітниці. Яка облрада, про що ви.

- Тобто, ніякого депутата немає у співзасновниках?

- Взагалі нічого у нас немає.

Неконструктивний діалог з неконструктивними відповідями.

Чи стали б члени кооперативу тримати у секреті інформацію про зведення свого будинку, якщо все насправді відповідає букві закону, як у тому нас запевнила пані Ольга?

Може, вона про нього взагалі не знає нічого? Так само, як і про депутата з облради.

Згадані кооперативи – лише верхівка айсбергу. Таких «контор» у Харкові десятки.

Деякі отримали чималі безкоштовні ділянки буквально за кілька тижнів після свого створення, що вже викликає чимало питань.

«Слідство.Інфо» надіслало офіційний запит до харківської міськради.
 

Ми попросили чиновників пояснити, на яких підставах влада міста виділяла землі саме обслуговуючим, а не житлово-будівельним кооперативам.

Та, мабуть, поставлені питання виявились незручними для посадовців, тому наш запит з незрозумілих причин перекваліфікували на звичайне звернення громадян.

А це дає міськраді право тягнути з відповіддю цілий місяць.

До речі, за інформацією Харківського антикорупційного центру, суддя, що розглядає позови активістів до одного з обслуговуючих кооперативів, отримала у подарунок від кінцевого власника цього кооперативу квартиру.

Утім, це вже інша історія…

ЮЛІЯ БРИК, «Слідство.Інфо»

Поділитись: