Три «джиґіти» Єреванського протесту

Це три історії чоловіків, які впливають на ту чи іншу частину «Електричного» протесту. Але не лише на нього. Усі троє мають чималий послужний список протестів попередніх років.

Один із них — національний герой Карабахської війни, другий — неповнолітній, третій — юрист. Двоє були засуджені, хтось покинув заради протесту роботу, інший — кар'єру футболіста. Один з них не хоче революції, інші двоє хочуть. І лише один вважає, що під час такої революції можна використати зброю длч самозахисту.

Усі троє переконані, що у їхній країні не вистачає свобод.

Громадське у Єревані поспілкувалося з трьома видатними фігурами протестного руху Вірменії. Їхні інтерв'ю дають зрозуміння суті вірменської політики, історію вірменського протестного руху, його радикальні і помірковані організації.

Після спілкування з багатьма журналістами, політологами, правозахисниками, провладними та опозиційними депутатами в столиці та інших містах у авторів цього матеріалу також залишилося стійке враження, що на Вірменію чекають зміни. Вони можуть бути дуже різними.

У наших героїв ми також запитали про їхню улюблену музику, оскільки «Електричний» протест на перший погляд нам видався територією, де головним заняттям є співи і танці чоловіків.

ІСТОРІЯ 1: Двигун «Електричного» Єревану

Я просто хочу, щоб наша країна була хорошою, я не хочу революції, я хочу нормально і спокійно жити

Вагінак Шушанян юрист, його останньою роботою була – адміністратор в готелі. Він кинув роботу, аби бути на Баграмяна. Свою ініціативу «Ні грабунку» він почав ще торік, коли піднімали на 10 відсотків тарифи. Тоді і його і його соратників теж розганяла поліція, як і тепер. Саме його ініціатива розпочала "Електричний" протест цього року. Є прихильником мирного способу, шукає інших варіантів тиску на владу, аби досягти своєї мети. В неділю 28 червня закликав протестувальників піти з проспекту Баграмяна назад на площу Свободи, звідки і починався протест. Мотивував своє рішення тим, що не зміг взяти відповідальність за побиття поліцією людей. В цей день поліція обіцяла розігнати «Електричний» Єреван. Протестувальники за Шушаняном не пішли, його самого називали дівчинкою і слабаком, пізніше сам Шушанян повернувся на Баграмяна, але сказав, що тепер він тут як звичайний громадянин.

ІСТОРІЯ 2: Син свого батька свого діда

Я тут, щоб вкотре піти проти нашої влади. І я теж стою тут за вищі цінності: свобода, рівність, братерство, патріотизм

Шаген Арутюнян - школяр. Попри юний вік він уже має умовний термін ув'язнення за хуліганство. В 2014 він з батьком протестував проти влади і закликав до революції. Тоді вони мали із собою за засоби протесту не лише гасла, а й палиці та світло-шумові гранати. Шаген запевняє, що лише для самозахисту. Їх затримала поліція і за хуліганство: тоді Шант Арутюнян отримав 6 років ув'язнення, його син Шаген – 4 роки умовно (тоді йому було 14 років). Шаген мріяв стати футболістом і займався футболом 10 років. Але через постійні судові процеси з мрією довелось розпрощатись. 13 червня тим не менше він вибіг на футбольне поле під час матчу Вірменія – Португалія. В його руках був плакат «Свободу Шанту Арутюняну і всім політв'язням Вірменії».

ІСТОРІЧ 3: Від національного героя до «провокатора»

Владу можна змінити лише шляхом громадської непокори. Якщо поліція застосує зброю, то в цілях самозахисту ми теж використаємо зброю

Жирайр Сефілян вважається у Вірменії радикальним опозиціонером. Серед поліцейських, влади та частини суспільства вважається провокатором. Його рух «Предпарламент» жодного разу не йшов на вибори і вважає, що вибори у Вірменії – це фікція. Єдиним способом зміни на думку Сефіляна і його оточення є революція, в якій громадяни можуть використовувати зброю, якщо влада використала її проти громадян  першою. (У березні 2008 поліція розстріляла 10 учасників протесту. Вони виступали проти результатів президентських виборів, на яких на перший термін обрали Сержа Саргсяна – теперішнього президента).

Сефілян є національним героєм «Нагірно-Карабахської республіки» і героєм війни. Двічі сидів в тюрмі. Перший раз в 2006. Його засудили на півтора року за заклики до повалення режиму і незаконне носіння зброї. Сефілян каже, що закликів ніяких не робив, а із зброї мав лише подарований міністром оборони іменний пістолет. Він відсидів від дзвінка до дзвінка. А коли вийшов, то виграв справу проти Вірменії у Європейському суді з прав людини за незаконне затримання. Вдруге Сефіляна заарештували в квітні 2015 за місяць до відзначень 100-річчя геноциду вірмен, на цей захід приїхало багато іноземних політиків, серед яких Владімір Путін. Коли Сефіляна заарештовували, у нього в домі під час обшуку знайшли соду, шампури для шашликів та дерев'яні палиці – це все зарахували до зброї, за допомогою якої Сефілян наче збирався влаштувати переворот. Після закінчення державних заходів опозиціонера і соратників відпустили з тюрми.

Рух «Предпарламент», який він очолює готується до революції. Про це його учасники заявляють відкрито. Дають собі на все час до кінця цього року.