Тука: Якщо в Луганську не хочуть голодувати - welcome to Ukraine

Очільник Луганської військово-цивільної обладміністрації Георгій Тука у студії hromadske.tv розповів Насті Станко про стан справ в області: рівень сепаратизму, контрабанду, діяльність правоохоронних органів та торгівлю з "ЛНР".

Як змінилося ваше враження, за ті 2,5 місяці, що ви на посаді? Ви з початку прийшли з одними ідеями до мешканців Луганщини, а тепер?

По-перше, я прийшов, не маючи жодного досвіду в роботі на таких посадах, і взагалі на роботі державного службовця . Я завжди ненавидів бюрократію як таку, зараз в мене ставлення до процедур бюрократичних ще більш загострилось, та водночас з’явилось більше знань. Як відомо, знання формують думку, тому дуже багато процесів, які зараз відбуваються безпосередньо в Луганщині, в країні, моє ставлення до них трішки змінилось, не радикально.

Наприклад?

Наприклад, я на час свого призначення був відвертим прихильником повної торгівельної блокади. Зараз я розумію, що це не можливо, навіть при всіх бажаннях, і тому не треба, вибачте, ляпати язиком пустопорожньо, а треба, перш ніж щось казати, знати предмет розмови.

Ви кажете “я був прихильником блокади , тепер ні”, як ви це бачите? Треба відкрити дорогу для товарів?

Ні, ні, справа не в тому. По-перше, коли ми вживаємо термін поширений – контрабанда, треба розуміти, що це не є юридично коректно, бо просто так в суспільстві вже укорінилось. Назвемо контрабандою порушення порядку, перетину лінії розмежування, який визначений постановою Кабінету міністрів і розпорядженням антитерористичного центру. Я супротивник того, аби порушувати цей порядок. Як був супротивником, так і зараз залишаюсь супротивником цього явища. До того ж, супротивником досить категоричним.

Георгію, але ви напевне  в курсі, що люди порушують порядок постійно, порушують місцеві мешканці. Люди, які йдуть в обхід, в Росію, в брід через річку, і з Росії в Луганськ, тому що це в них короткий шлях , 30 кілометрів. При цьому їх же не можна назвати злочинцями, контрабандистами, чи ще кимось, бо вони просто йдуть до своєї бабці, мами і так далі?

Стоп, вони таким самим чином можуть ходити з Берегова [Закарпатської області] на угорську територію до своєї бабці, дружини… Але треба, тим не менш, проходити прикордонний контроль, пред’являти паспорт, перепустку.

У Луганській області таких можливостей не мають, там закриті всі пункти пропуску

Не мають. Тому ці люди є порушники. Куди б він не йшов, і з яким би наміром. Він порушник, але зараз не про це мова. Про те, що я вже багато разів казав за останній час. Наприклад, якщо взяти енергозабезпечення Луганської області - на 92% зараз область забезпечена завдяки діяльності Луганської ТЕЦ, яка розташована в місті Щастя. Ця ТЕЦ - вона працює на антрацитовому вугіллі, яке на 100 % видобувається на окупованій території . Добре, ми всі такі патріоти і геть козаки, давайте заблокуємо, давайте! Але при цьому вся Луганська область залишиться без світла, без опалення і без водопостачання . Зробили. Витримали. Добре це? Кому це потрібно? В той же час ті шахти, які видобувають це вугілля, вони потребують, постійно від нас ліс, який використовується в забоях, вони потребують запасні частини для своїх агрегатів . Не будемо давати, заблокуємо ліс? І що? Залишимось без води, світла, опалення?

Як у вас так змінилась риторика? Ви ж в студії [у серпні 2015-го] відповідали на це саме питання, і казали "ні, от і все"?

Знання змінюють світогляд, для мене це абсолютно нормальне явище. Лише залізобетонний стовп завжди такий, як його зробив конструктор. А в той же самий час, наприклад, Попаснянська станція водозабезпечення практично на 90% подає воду на окуповану територію. Тобто таких пуповин є чимало. І їх розірвати неможливо. Їх не можна розірвати, не завдавши шкоди собі. Ще одна проблема: усе живлення Луганської області зараз відбувається завдяки потужності однєї-єдиної лінії електропередач. Яка поранена, латана-перелатана, але ще працює. Решта ліній – зруйновані. Всі розуміють, що обидві сторони зацікавлені в тому, щоб зварити хоча б одну, а краще дві-три лінії живлення, бо будь-яка аварія, і взимку нам всім може стати дуже-дуже сутужно. І зараз вже практично досягнуто домовленість з обох боків, що обидві сторони дозволять процес розмінування тих мінних полів, які свого часу встановлювали обидві сторони.

Це ви домовляєтесь?

Я особисто в цьому жодної участі не приймаю.

То це контактні групи.

Це контактні групи, і фахівці з енергетики - з обох боків.

Пане Георгію, ви так саме говорили в цій студії, що ви є противником проведення виборів у Луганській області. Тоді ви говорили, що дуже багато сепаратистів залишилися , але вибори таки відбудуться. У Сіверодонецьку, де ваша адміністрація, знаходиться, скажімо так.

Це буде відбуватись згідно чинного законодавства і вимог Центральної виборчої комісії.

Як ви зможете забезпечити порядок і безпеку там? І ми розуміємо, що переселенці в цьому році не зможуть голосувати, але наприклад в Сіверодонецьку їх багато, і мені здається, якщо я не помиляюсь, десь 30 % вони становлять.

Зараз приблизно 20%. 20% - це велика частина, і це люди, які б теж могли делегувати владі якісь свої проблеми , щоб їх вирішити, бо 20% - це серйозно. Я згоден, але в мене своя точка зору. Мова йде, по-перше, про місцеві вибори, якщо б мова йшла про загальнодержавні вибори, я б сказав, що переселенці мають точно такі самі права обирати, які і мешканці того ж самого Сєвєродонецька. Але щодо місцевих виборів, я не вважаю за доцільне, наприклад, коли люди будуть обирати міських голів, або селищних голів. Це мають все ж таки робити місцеві мешканці, а не люди, які тимчасово знаходяться на цих чи інших територіях.

У чому проблема, в цілому світі так, немає прописки, і якщо ти показуєш, приміром, чек із супермаркету, у який ти ходиш постійно, тобі дають можливість голосувати в цьому районі, і просто є державний реєстр, в якому тебе викреслюють з Донецька, чи з Луганська?

Тільки у нас діє така система обліку. Позавчора я їхав у потязі, до речі, була аварія на Щастинській ТЕЦ, і у мене було бажання вискочити з вагона і повертатися назад, бо світло було відсутнє з 4-ї до 9-ї години у всій області. То я тільки собі уявив, що це грудень, і, вибачте за вислів, всім нам там хана. Щодо виборів, я не готовий, як киянин, і не можу погодитись з тим, що маю право надати обирати мою київську владу мешканцям інших місць.

Пане Георгію, не хочу в таку риторику вступати, але я з Івано-Франківська і 8 років живу в Києві постійно, як трудовий мігрант знаходжусь, не як внутрішній переселенець, але обираю владу Франківська, де взагалі довго не живу, та в мене там прописка. Та я не можу обирати владу київську, хочу я тут живу, працюю, користуюсь громадським транспортом і так далі, і нас таких багато.

Я цього не розумію, людина яка так багато часу мешкає в Києві, вона повинна обирати київську владу, а людина, яка приїхала на півроку, рік , то вона …

А який термін є прийнятним? Тому що це все ж таки трохи інакше, це внутрішній переселенець, і його війна змусила виїхати, так?

Це дискусійні питання, це ж переселенці, переміщені особи, наприклад, з того самого Луганська, які переселились в Київ на постійне місце проживання, то будь ласка, голосуйте, ніхто їм жодного слова не скаже. До того ж, скажімо, не досить приємна інформація - мої соціальні служби перевірили у день моєї поїздки до Києва 23 000 переселенців , і з них не виявили на місці поселення біля 11 000. Що мається на увазі? Люди, і місце їх знаходження ніхто не знає. Люди зареєструвались як тимчасово переміщені особи, а фактично їх там немає.

Що це означає, що вони приїжджають і просто отримують пенсії, зарплати, і повертаються назад?

У мене немає поки що висновків, поки це лише статистичні дані, треба дослідити, що це за люди, звідки вони взялись? Де вони перебувають? До того ж, треба розуміти, що отакі ці, вибачте за вислів,  блукаючі циганські табори - це чудовий шлях до махінацій на виборах. Чудернацький шлях!

Я не розумію, як?

Наприклад, 2 округи, 2 населених пункти. В одному є, наприклад, 100% мер, який пройде за будь-які відсотки. Поруч 50 на 50, перекинули людей з одного населеного пункту в інший і отримали результат.

Люди реєструються за якийсь час до виборів

Це в тому то й справа,що в законодавстві про вибори…

Ви розумієте, як фінансово складно виїхати з Луганська? Самі розумієте, уявіть, скільки це коштуватиме тому, хто влаштує такі каруселі?

На нашій території вони можуть у день голосування виїхати у сусідній район. Тобто ті, хто живе не звільненій території, можуть їхати з одного району в інший. Це не йдеться про тих, хто з Луганська їде для того, щоб голосувати. Я не думаю, що це варто робити - з Луганська безпосередньо їхати кудись там.

Гаразд, поговоримо про міцеве населення. Ви говорили, про те, що дуже багато було сепаратистів в органах місцевої влади на момент, коли ви туди прийшли. Щось було зроблено за цей час? Вам вдалось почистити ті ряди, порушити кримінальні справи проти деяких людей, ми знаємо, що порушені є справи проти тих, які "референдуми" проводили, так?

Вже процес пішов, я б сказав так, це так як казав Горбачов, але на моє переконання, надто мало, аби я вже міг казати спокійно про те, що вибори можна проводити. Декілька прикладів: Новоайдарський район, колишній голова районної ради, який відбув 10-місячний термін санаторного лікування в спецзакладах Служби безпеки України та отримав виправдальний вирок суду. З’явившись наступного дня, в районі провів зібрання місцевого активу, на якому розповів хто в районі хазяїн.

Хто ця людина? Ім’я, прізвище в нього є?

Прізвище Бабенко. “Хто тут хазяїн, ВЦА - це все порожнеча, СБУ - це все дитячі забавки, повернуться наші все буде нормально”. Потім, після певної роботи з депутатами Новоайдарською райрадою було прийнято рішення про визнання Росії агресором. Ранком ця персона викликає до себе редактора районної газети, і каже: “Рішення ми прийняли, та ти ж розумієш, що друкувати його зовсім не потрібно?” І як мені про це стало відомо, в мене, вибачте, нервова система розшатана, я на машину і туди. Його врятувало лише те, що в той самий час він був в прокуратурі в іншому районі. За моїм наполегливим проханням прокуратура подала апеляцію на вирок суду. Апеляція буда задоволена і повернута на повторний розгляд.

Що з ним зараз?

Чекаємо вирок суду повторного.

Він знаходиться під арештом?

Ні, на волі. На волі, чекає рішення суду. Я роблю те що можу, в мене дуже багато запитань, якщо б не сказати...

Так хто не працює, пане Георгію? Прокуратура?

Ніхто.

Що і слідчі не працюють?

Ніхто.

Пане Георгію, а голова обласної міліції в Луганську, ви з ним в добрих стосунках?

Така сама бездіяльність як і у решти правоохоронців . Місто Лисичанськ. 69 справ передано до суду. 69, а яка кількість засуджених? Як ви думаєте? Нуль.

Серйозно?

Та я не жартую! Тільки місто Лисичанськ, 69 справ в судах розглянуто.

Але ті 69 справ стосуються сепаратизму?

Так, так. Проти територіальної цілісності країни. В суди передано 69 справ, жодних засуджувальних вироків. Жодного! Або умовне покарання, або звільнення від покарання взагалі. Я питав у прокурора: “Друже мій, а скільки ви подали апеляцій на такі рішення?”, як ви думаєте, що мені відповіли, яка цифра? Нуль. Чому? Бо я кажу, вони не працюють!

Можливо через те, що підозрюваних у сепаратизмі обмінюють?

Ні, ні.

А про що йдеться? Це саботаж, це сепаратисти у владі?

Я не можу зрозуміти генеральної лінії партії, як казали свого часу, але на моє от таке нелогічне запитання відповідь була така: "не було політичної волі". Я не розумів, у кого її не було.

А в кого має бути політична воля?

От і в мене таке запитання. Що то така за прокуратура, що це за Служба безпеки? Що це за Міністерство внутрішніх справ, яке маючи матеріали, чекає на чиюсь політичну волю.

Ми знаємо, що [керівник Луганського облуправління МВС] пан Науменко сьогодні вже звільняється зі своєї посади, я так розумію, що вся обласна міліція перереєстровується. Ви вважаєте, що там повинні бути інші керівники міліції і прокуратури, що всі вони показали свою неспроможність? Коли буде працювати там поліція? І які функції вона там буде виконувати, тому що ми розуміємо, що це трошки інші функції поліції, як-от, наприклад, у Києві?

Ні, ті самі функції, вони підписані законодавством. Зрозуміло, але, це близько лінії фронту, трохи інакша ситуація з безпекою… Так, звісно. Ми вже про це розмовляли і з [головою МВС] Арсеном Аваковим декілька разів, та головні відмінності, наприклад, щодо автомобілів. Звісна річ, ті автомобілі, які використовуються в Києві і в тих умовах, вони будуть неприйнятними для використання протягом одного тижня. Тобто треба більш якісь потужні автомобілі. Щодо персоналу, звісна річ, на жаль, така кількість жінок, як в Києві або в Харкові, або в Дніпрі, там вона не прийнятна, там мають бути чоловіки. Бо там умови відрізняються.

Чим?

Рівнем безпеки. Там набагато нижчий, ніж тут в Києві. Дуже багато навколо озброєних людей, військових, служби правопорядку, Нацгвардії, тому ризики більші.

Пане Георгію, я от спілкуюсь з людьми, які живуть на лінії фронту, які з цим всім стикаються, і навіть місцева якась влада каже, важко розібратися, хто насправді керує. І виходить, що не керує ніхто. Це умовно – десь є мер, десь є комендант? Але людей начебто вибирали, але зараз так і не зрозуміло, той киває на коменданта, той киває на якусь іншу місцеву владу, і якийсь такий виходить хаос. Як в цьому всьому буде поліція, наприклад, чи поліції взагалі не буде, там де працює тільки комендатура?

Там поліції не буде. Там, де лінії розмежування.

Тобто Сіверодонецьк, Лисичанськ, умовно Рубіжне, все? А Старобільськ, Сватове? І скільки поліцейських?

Знаєте, вчора вночі у Авакова ми сиділи, на цю тему розмовляли, але точної цифри я не скажу, бо я просто не пам’ятаю, щоб не брехати. Але так - це поки що Сівродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне.

З 27-го жовтня? Почнеться набір?

Набір, так, ось наприкінці жовтня, та там же почнеться спочатку процес набору, це перше, а потім навчання, тобто до початку функціонала, Арсен [Аваков] сказав, що місяця три-чотири пройде.

Тобто, це вже наступного року? Ми спілкувались з В’ячеславом Аброськіним, він начальник Донецької обласної міліції, і він каже що в Донецькій області, на його думку, ситуація криміногенна є кращою, ніж була раніше до війни в Донецькій області, на тій території, яку він контролює. Ви не можете так сказати про Луганську область, що ситуація гірша, ніж по всій країні в цілому?

Перш ніж казати, треба мати статистичні дані, а їх не вивчав, тому я не можу сказати. Вам видається безпечним, приміром, таке місто як Сіверодонецьк? Я думаю так, що там де, підвищена концентрація людей зі зброєю, там завжди рівень злочинності буде вищий. Перш за все, завдяки, скажімо так необережному поводженню зі зброєю,  зловживанню алкогольними напоями, після яких відбувається неправильне користування зброєю – ось такі випадки.

Глядачі запитують, чи покараний мер Сіверодонецька [Валентин] Казаков? Наскільки я знаю, він йде знову в мери?

Так, він знову іде в мери.

А чи є у вас до нього якісь претензії? Бо є випадки, коли людина насправді підтримувала десь сепаратистів, на початку, коли вони були в місті, а тепер стала інакшою.

Розумієте, я держслужбовець, як би я емоційно не ставився до будь-кого, підкреслюю – будь-кого, хто бігав з георгіївською стрічкою, я міг собі дозволити називати людину злочинцем, 2,5 місяці тому Слова “ватнікі” я і зараз використовую, бо це не аналог сепаратистів, я давав вже своє роз’яснення. Це люди, в яких у головах – вата. Таких, на жаль, 75%. Яким, вибачте, байдуже вся ця війна, всі ці території, і всі ці проблеми…

З Казаковим у вас нормальні відносини?

Нормальні, робочі. А щодо його дій, відбувалось слідство, під егідою СБУ, слідчі прийняли рішення – та я не знаю, чи був суд, мені здається, не було, але слідчі виявили, що в його діях ознак, закликів — підкреслюю, закликів - до сепаратизму не було. Така сама ситуація з головою Старобільської адміністрації. Але ж місто тоді не було фактично захопле, туди приїжджали, виїжджали, та поїхали назад.

Ви у реально складній позиції: з одного боку від вас вимагають якихось результатів. З іншого боку, ви є чиновником, а не прокуратурою, не слідством і не судом, і не можете за це все відповідати. І з третього боку, не можна там людей судити за якісь слова, які там може не до кінця ..

Слова різними бувають!

Так, по різному сказаними, з різними контекстами. Як з цим всім бути далі? Є багато нарікань на вас від місцевих жителів, що ви там говорите про вчителів , що, мовляв, серед них багато сепаратистів. Натомість вчителі кажуть – у нас нема циркуля, в нас немає карти України, в нас немає прапорця України, для уроку географії, а нам розказують, що ми сепаратисти. Я була в школах Луганської області, там тоді школа на час бойових дій не працювала, я побачила, що в бібліотеках немає жодної книжки, молодшої за 1991 року. Так як можна з іншого боку вимагати щось, якщо нічого не дано?

Ну вибачте, як вам сказати …

І кажуть, що за 24 роки Незалежності до них жодного разу, жодна людина з чиновників не приїхала.

Це мене не дивує. До мене, наприклад, теж за 51 рік жоден чиновник ніколи не приїхав, проте мій син пішов добровольцем воювати, не запитуючи, хто, що йому давав

Я все розумію.

Є Батьківщина.

Є різні люди.

Є, тому я і кажу: є “ватнікі”, а є громадяни України.

Але як, якщо ти вчитель і в тебе зарплата, там скільки, 2 000 грн, чи 3 000, то як купити нову книжку з літератури?

Справа в рівні зарплати? Дайте мені 5 000, я буду думати, чи любити вашу Україну, а дайте 10 000, і я буду щирим українцем?

Ви так не маніпулюйте, мені здається, якщо вчителька любить Україну, але вона не може купити книгу сучасного українського автора на урок літератури, тому що у неї просто не вистачає грошей.

До чого ті книжки?

Бо книжки - це теж розвиток, а потім ми говоримо, що вони всі сепаратисти.

А хто їй заплатив гроші і вона почала в школі агітувати за проведення референдуму? До чого тут книжки?

Я говорю про те що, люди живуть, в певних реаліях, і в цей час їм ніхто не говорить, що є інші реалії, вони не мають інших книг, не читають іншу літературу, до них ніхто не приїжджає і не пояснює їм інше, а потім їм говорять, що вони сепаратисти.

Не потім, а наслідок їхніх дій.

Просто ви, оця ваша фраза, що деякі учителі сепаратисти – то це ви знаєте певну кількість вчителів, але не називаєте цифру, які закликали підтримувати ЛНР. Скільки таких людей?

Я скажу в відсотках, мабуть, якщо брати вище керівництво шкільних закладів, то може відсотків 65, на тій території, яка була окупована. Я практично переконаний, що на решті території їх приблизно така сама кількість, просто в них не було можливості «проявити себе». Коли директор школи, або завуч приймав безпосередню участь в організації цього так званого референдуму, активну участь, закликаючи батьків, вчителів до участі в " референдумі". Є там випадки, коли власноруч малювали агітаційний матеріал, то до чого тут, наявність українських книжок в бібліотеці?

Тому що це все виховання. Виховання, культура тощо.

Погодьтеся, що навіть серед тих хлопців, які вже загинули, чимало людей, освіта яких бажала б кращого. Є різні, тому я кажу, що є сепаратисти, а є громадяни України.

Та не можна ж людину вважати сепаратистом, якщо вона не пішла воювати?

Заклики до проведення "референдуму", мета якого було змінення територіального устрою України.

У вас є якась ідея бачення того, наприклад, як в школах, не тільки шкіл стосується, як ви говорите – але це є початок…

4 директори звільнено з шкіл.

Що це такі за школи? Це близько вони до лініії фронту, далеко?

Так, близько. Звільнені.

Так, які в вас далі ідеї, крім звільнення?

Змінювати їх на проукраїнських людей.

Ви говорили про те, що приїдуть випускники університетів західної України.

Так, є така пропозиція.

Тільки західної України?

Та ні, будь-якої. Там і серед місцевого населення чимало проукраїнських людей. А є колишній голова коледжу, який свою підлеглу тягав за волосся лише тільки за те, що донька цієї жінки поїхала в Київ на Євромайдан. От така істота має право очолювати навчальний заклад? Ні, і ніхто мене жодним чином не переконає , що він може виховувати надалі людей, дітей наших.

Гаразд, є проблема шкіл, є проблема з порядком, з безпекою. Я хотіла запитати ще про таку ключову річ, для вас дуже особисту насправді, про розстріл цієї мобільної групи, де був Ендрю. Людина, яку ви знали, волонтер, з яким ви товаришували, ви дуже були емоційні в якийсь певний час, а потім заспокоїлись, і знову ж таки ви змінили риторику , спочатку звинувачували 92-гу бригаду.

Я не заспокоївся. Я ще досі не заспокоївся і не заспокоюсь. До мене звернулись певні силові структури задля того, аби допомогти їм в досягненні певного результату, я маю: перше – перестати коментувати хід слідства, друге – іноді видавати таку інформацію, яка може допомагати проведенню слідства.

Вас просив …?

Я не буду коментувати.

Я мушу нагадати нашим глядачам, що Георгій Тука спочатку звинувачував, 92-у бригаду, яка стоїть у місті Щастя, у тому, що вони винні в цьому обстрілі. Пізніше він говорив, що це швидше диверсійно-розвідувальні групи, і говорив, що коментувати не буде. Та я знаю, що ви пройшли на детекторі брехні, і також пан Науменко, голова міліції пройшов, і ваш заступник Клименко, але ви теж не будете коментувати результати?

Я не можу цього робити.

Для вас це принципова річ? Якщо вона буде до кінця не розслідувана, ви звільнитесь з посади?

Я скажу так, спочатку, в мене була така позиція, це перш за все був такий емоційний сплеск , по-друге, це був своєрідний ультиматум правоохоронним органам. І він спрацював, я досі переконаний, що якби я не зробив такої публічної голосної заяви, то, можливо, ми б вже задовольнялись певною версією, і вже всі б заспокоїлись і забули. Саме мій виступ не дав це зробити, більше я поки що не можу нічого коментувати.

Тобто ви вважаєте, що без якоїсь публічної заяви справи взагалі не сунуться в прокуратурі?

Можливо, коли-небудь, хтось розповість, скільки було здійснено, скажімо так, дружніх нападів, під час оцієї контрабандної вакханалії, то повірте мені, суспільство буде шокованим. Про це мовчать.

Але ви самі якось були волонтером, а зараз говорите, що повна торговельна блокада не можлива. Вам не видається, що якось було зроблено все це не зовсім правильно - ці мобільні групи, ця боротьба з контрабандою, ці “блукаючі танки"?

Ця справа не доведена до кінця. Дуже багато було запитань до роботи цих мобільних груп.

Про кого, і які саме? Наприклад, пан Слободян, помічник голови Держприкордонної служби України, говорив, що якось було спалено справді фуру , вантажівку з собачим кормом. Цим “блукаючим танком”. У мене виникає питання, це теж, їжа, якою "не будемо годувати терористів"?

Вибачте, варто відкрити перелік товарів, перевіз яких дозволений, і подивитись, є там собачий корм, чи нема. Я собі зразу уявляю собак у притулках луганських... Так, бідні собачки, хтось знайшов цілу фуру цього корму, купу грошей , щоб їх бідних нагодувати … бідні собачки.

А сири, теж?

Бідні сири.

В мене така аналогія з санкціями Росії, де спалюють пармезан. У Луганську теж є люди, які голодують.

Welcome to Ukraine.

To LNR?

Ні, якщо вони хочуть не голодувати - Welcome to Ukraine.

Але ви говорите , що певна блокада торговельна не можлива, то як?

Повна неможлива.

Ви говорили в нашій студії, що розглядаєте можливість відкриття пропускного пункту в Луганські області, але є питання розмінування доріг. Чи зараз це реально?

Ми ведемо підготовчі роботи вже у Станиці Луганській, аби відкрити там піший перехід.

Через цей пішохідний перехід люди ходять і так, хоча це незаконно зараз

Там стоять просто касири, які “обілєчують” людей.

То ж це порушення

Що я можу зробити? Так, це порушення. Я маю без зброї піти і заарештувати вояків з автоматами? З БТРми, чи як? Ви самі знаєте ситуацію не гірш за мене.

Але ви відповідальний.

Так, ми ведемо роботу, будівництво повноцінного КПВВ.

Це буде означати, що там відбудують міст, чи ні, тому що там лише частина моста придатна лише для пішого переходу, решта зруйнована?

Ні. Тільки піший перехід.

Це означатиме, що машині можна тільки під’їхати до цього переходу, а відтак доведеться йти пішки, а там вже умовно буде якийсь транспорт?

З іншого боку - прикордонники, фіскальні служби, МВС, з використанням комп’ютерних технологій. Коли може запрацювати такий піший перехід? Стан готовності за моїм дорученням має бути до 10-го числа.

10 жовтня?

Так, але ж відкриття і стан готовності - це різні речі. Бо протилежна сторона не виконує деяких домовленостей щодо відкриття цього пішого переходу. Доки вони їх не виконають – я його не відкрию.

Перемовини ведете теж не ви?

Теж не я.

Теж контактні групи?

Звичайно.

А чи не здається вам, що є люди, яким вигідно, щоб не біло цього пішого переходу, щоб люди ходили в обхід, щоб були ці “обілечування”, бо на цьому дійсно заробляють гроші….

Так, я це допускаю . Дуже багато людей зацікавлені в цьому бізнесі, дуже, починаючи від рядового …

Я просто знаю , що ви намагалися побороти контрабанду і це було завдання президента, але мені здається, що контрабанди менше не стало.

Її набагато стало менше. Не треба пересмикувати. Це факт, який заперечувати …

А якщо у нас є інформація , що везуть наркотики через Сіверський Донець.

Я сподіваюсь ,що я знайду ті канали, якщо ви мені допоможете. Я буду абсолютно вдячний, бо я цю інформацію маю вже від 4-х до 6-и місяців, але “знаю” і “чула” – це різні речі.

На закінчення: мобільна група говорила про те, що затримували багато контрабанди, є якісь цифри? Скільки було затримано? Чи є якісь документи? Протоколи? Акти?

Звісна річ, так.

Тому що 92-га бригада говорила тоді, що жодного. І ніяких даних ніхто не надавав. Назвіть цифри, будь ласка.

Цифри лише по Донецькій області.

А чому по Луганській немає?

Я їх просто не маю… Порівняно с Донецьком це абсолютно не серйозні дані, бо крупнотоннажних перевезень зараз нема.

hromadske.tv