У День пам’яті жертв Бабиного Яру 29 вересня в урочищі відкриють аудіоінсталяцію, якою озвучать територію заповідника. Це, на думку авторів, сприятиме обізнаності відвідувачів про події часів німецької окупації Києва у 1941 році.

Про це повідомили у пресслужбі Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Частина аудіоінсталяції буде розташована Дорогою Скорботи (від вулиці Юрія Іллєнка до пам’ятника «Менора») та на площі біля пам’ятника.

В основі аудіоінсталяції — багатоканальна система, за допомогою якої відвідувачі зможуть почути імена загиблих у Бабиному Яру, фрагменти з мемуарів, свідчень, історичних документів, юдейські та християнські релігійні тексти, відомі музичні твори, а також композиції видатних сучасних українських та світових композиторів та виконавців.

«Використання великої кількості незалежних джерел звуку створює такий аудіоефект, коли самі джерела звуку тануть у відчутті слухача. Замість них з’являються об'єкти у просторі, це дозволяє створювати глибші образи та посилювати емоційне враження», — пояснив звукорежисер, автор ідеї та концепції аудіоінсталяції Максим Демиденко.

Для роботи над створенням аудіоконтенту було запрошено українського композитора та режисера Сергія Круценко.

Під час Другої світової війни гітлерівські війська розстрілювали в урочищі Бабин Яр мирне населення, переважно євреїв. 29 вересня 1941 року окупаційна адміністрація наказала всьому єврейському населенню прийти в Бабин Яр, де до наступного дня розстріляли 33 тисячі людей. За різними оцінками, у Бабиному Яру вбили від 70 до 200 тисяч людей.

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» існує з 2016 року, коли право на оренду землі в урочищі отримав благодійний фонд, який фінансують російські олігархи українського походження Михайло Фрідман і Герман Хан.

У вересні 2019 року провели архітектурний конкурс під егідою ЮНЕСКО, де перемогло австрійське бюро Querkraft Architekten — саме за їхнім проєктом у Києві мали збудувати меморіальний комплекс.

Архітектори запропонували прокласти підземну стежку, яка веде до центру з темним і світлим залами. За словами організаторів, так вони хочуть показати шлях жертв Бабиного Яру та «повного занурення суспільства в пітьму насильства».

Пізніше восени 2019 року з’явилася посада художнього керівника, яку обійняв Ілля Хржановський — російський режисер, автор фільму «Дау».

У квітні 2020 року видання «Історична правда» поширила презентацію концепції майбутнього музею, над якою працювала команда Хржановського. У тексті, окрім іншого, йшлося про психологічні експерименти, які можуть бути використані під час створення проєкту в Бабиному Яру. Зокрема йшлося про суперечливий Стенфордський експеримент, де добровольці грали роль в'язнів і тюремників.

Наприкінці квітня низка медійників та діячів культури оприлюднили заяву, в якій закликали звільнити російського режисера Іллю Хржановського з посади художнього керівника Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» та поновити діяльність Громадської ради Меморіалу як незалежного органу координації з громадськістю. У заяві вони вказали на непрозорість управлінських рішень та відсутність підзвітності інституції громадськості.

У листі йшлося про те, що методи Хржановського «не мають нічого спільного з вшануванням пам’яті жертв Голокосту» і прагнуть «симулювати» моральні вибори минулих трагедій, а не запобігати їхньому виникненню.

Поділитись: