У Києво-Печерській лаврі забарикадувалися невідомі. Яка нині ситуація в заповіднику?

Про це з місця події повідомив журналіст hromadske, який поспілкувався з посадовцями заповідника та прихожанами.

Прессекретарка заповідника Олеся Крамаренко сказала нам, що в деяких корпусах Лаври забарикадувалися люди й туди нікого не пускають. Скільки їх там, у пресслужбі достеменно не знають.

«Ми бачили 7-8 [людей]. Видно, що це паломники їхні [УПЦ московського патріархату], але вони не відрекомендовуються й нічого не кажуть», — зазначила прессекретарка.

Виконувач обов'язків гендиректора заповідника Максим Остапенко зазначив нам, що адміністрація тимчасово вирішила закрити доступ до Нижньої лаври для відвідувачів, аби «прибрати звідти всіх осіб, які не мають стосунку ні до монастиря, ні до заповідника».

«Наразі ми прибираємо з території Нижньої лаври (з цих готельних об'єктів) тих людей, які перебувають там із невідомих причин на невідомих підставах. Вони відмовляються відрекомендовуватись. І саме ці люди часто або створюють провокації проти громади самого монастиря, або свідомо заважають працювати робітникам заповідника», — наголосив Остапенко.

Він пояснив, як стороннім вдалося туди потрапити: каже, що ці об'єкти десятиліттями використовувались як готелі. Частина з них була відремонтована, зокрема, за бюджетні кошти. Ці готелі «приносили комусь надприбутки», і в них часом поселялися «люди, які мають проросійську позицію».

Водночас доступ до території Нижньої лаври залишається відкритим для монахів і працівників з обслуговування. Священник ПЦУ пояснив нам, що священнослужителі мають підтверджувати особу, показуючи документи — без них не пускають.

Представник Нацгвардії сказав нам на місці, що сутичок між парафіянами й силовиками сьогодні, 11 серпня, не спостерігається.

Опечатування будівель

Остапенко розповів нам, що сьогодні під контроль заповідника повністю повернули корпус №68 — це торговельно-виробничий об'єкт, який раніше використовували в нецільовий спосіб. Там на невідомих підставах проживали люди.

Наразі триває процес стосовно ще трьох інших готельних корпусів на території Лаври. Їх будуть звільняти, коли звідти підуть невідомі люди, які не відрекомендовуються, додав Остапенко.

Водночас він підкреслив, що досі є велика кількість корпусів, церков і трапезних, які використовує монастир. До набуття чинності рішення суду ченці продовжать користуватися тими приміщеннями, «ніхто їх витягати, викидати не буде».

«Можливо, частина з них хоче продовжувати службу. Можливо, частина з них піде, тому що вони хочуть продовжувати славити [патріарха РПЦ] кирила. Ми не можемо за монахів сказати. Єдине: принципова позиція в тому, що чернече життя має тривати і монахи мають молитися за Україну, а не російським покидькам», — резюмував Остапенко.

Він підсумував, що з 79 об’єктів на території Лаври вже вдалося опечатати 43. З них 11 уже повністю повернули під контроль заповідника. Усі інші об'єкти досі займають ченці УПЦ МП, і «питання щодо них буде розв'язане після того, як рішення суду вступить у законну силу».

В.о. гендиректора заповідника розповів, що готелі та інші нецільові будівлі на території Лаври надалі планують використовувати для духовної реабілітації військовослужбовців або інших людей, які постраждали від російської агресії.