У Раді засудили постанову Сенату Польщі щодо Волинської трагедії

У Верховній Раді підготували відповідь на ухвалення Сенатом Польщі постанови щодо Волинської трагедії, в якій закликають вважати її «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами».

Про це йдеться в проекті постанови №4948 Верховної Ради, який зареєстрований 12 червня.

В українському парламенті висловлюють стурбованість постановою польського Сенату, засуджують односторонні дії польських колег, але закликають припинити політизацію історичних питань і зосередитися на конструктивній побудові взаємовідносин між Україною та Польщею.

Згідно документу, Рада вважає постанову Сенату політично незбалансованою і юридично некоректною, а також такою, що «спрямована на свідомий підрив дружньої атмосфери українсько-польських відносин».

Відповідальність за це ВР покладає на ініціаторів відмови від узгодженої формули взаєморозуміння між Україною та Польщею.

Документ також містить заклик до нинішнього покоління поляків і українців «продовжити стратегічне партнерство і не піддаватися на провокації радикальних сил», а також звернення до польських парламентаріїв «припинити політизацію трагічних сторінок спільної історії і зосередитися на конструктивній побудові взаємовідносин між Україною та Польщею».

Нагадаємо, Сенат Польщі ухвалив резолюцію щодо Волинської трагедії. Сенатори закликають польський Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».

У резолюції йдеться про те, що «памʼять про жертв злочину, скоєного в 1940-ві роки українськими націоналістами, досі не була належним чином увічнена, а масові вбивства не були названі, за історичною правдою, геноцидом».

Волинська трагедія — це обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Кількість жертв, яку називають дослідники, сильно варіюється. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 100 тисяч осіб (головним чином — польські селяни), з яких 18 тисяч — із встановленими прізвищами, а з українського боку — до кількох тисяч осіб.