У Швеції державу та церкву визнали винними в асиміляції фінської меншини
Шведська держава та Церква Швеції несуть «моральну відповідальність» за історичну несправедливість щодо жителів, які розмовляють фіно—угорською мовою, йдеться в підсумковому звіті Комісії правди та примирення.
Про це повідомляють SVT та Dagens Nyheter.
Мянкіелі — один з діалектів фінської мови, який зрештою отримав офіційний статус мови меншин у Швеції. Нею розмовляють торнедальці («народ Західної Пох’ї»), квени та ланталайсети («люди Лантани»). Однак протягом XIX та XX століть Швеція прагнула асимілювати представників цих народів, щоб вони заговорили шведською.
У 2020 році у Швеції створили комісію, яка повинна була дослідити роль держави та громадських організацій у політиці асиміляції та шведизації цих народів.
Протягом трьох років комісія складала карту порушень і зловживань, яких історично зазнавали фіно-угорські меншини, і ось нарешті представила шведському уряду звіт майже на 700 сторінок.
Комісія дійшла висновку, що у Швеції справді існувала політика асиміляції, спрямована на певні етнічні групи, мова та культура яких відрізнялися від більшості населення. Насамперед асиміляції піддавалися діти меншин, які мали виховуватися «справжніми» шведами. Система освіти стала основним інструментом для цього.
Так, коли в середині XIX століття у країні запровадили народну школу, дітям дозволялося навчатися діалектом фінської. Та наприкінці століття держава почала вимагати переходу на шведську. Дітям забороняли навчатися й користуватися рідною мовою. Заборона діяла аж до 1960-х років.
Для багатьох дітей ходити до школи стало болісним. Власна мова та культура були присоромлені, а деяким це ускладнило навчання. Це також негативно вплинуло на самооцінку та бажання передати мову наступним поколінням, зазначає комісія.
У 1903 році у Швеції з’явилися шкільні інтернати, якими опікувалася державна євангелічно-лютеранська церква. Спершу вони створювалися, щоб допомогти бідним родинам, але незабаром перейшли до виховання в національному дусі. За роки існування через ці інтернати пройшло не менше ніж 5500 дітей.
Це були закриті установи, де діти залишалися надовго під наглядом персоналу. Їм не дозволяли мати власний одяг та змушували виконувати важку роботу. Рідна мова була заборонена, а за дотриманням дисципліни стежили суворо.
Тож, за висновком комісії, після всього держава та церква зобов’язані перепросити фіно-угорські меншини за політику асиміляції. Також уряд закликають визнати історичні порушення та збільшити роль мянкіелі у школах і на державній службі.
Єпископ єпархії Лулео Аса Нюстрьом каже, що Церква Швеції вже «активно працює» над тим, щоб популяризувати мянкіелі у громаді.
- Поділитися: