У ЄС набула чинності заборона на одноразовий пластик (не весь). Що про це треба знати?

Ілюстративне фото
Ілюстративне фотоJasmin Sessler / Unsplash

Від 3 липня 2021 року в Європейському Союзі набуває чинності заборона на використання низки предметів з одноразового пластику. Таке рішення ухвалили ще в липні 2019 року для боротьби із забрудненням пляжів.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

Під заборону потрапили десять предметів з одноразового пластику: вушні палички, соломинки для пиття, мішалки для напоїв, пластикові тарілки, виделки, ножі й ложки, палички для повітряних кульок, а також стаканчики й контейнери для їжі.

Також не можна буде використовувати пакети з пластику, що розкладається під дією кисню: ЄС вирішив, що після нього залишаються частинки мікропластику, який шкодить довкіллю не менше, ніж пластик одноразовий.

Усі ці пластикові вироби, як підрахували в Євросоюзі, становлять близько 70% сміття на пляжах і у водоймах. Директива щодо одноразового пластику, ухвалена два роки тому, в липні 2019-го, була спрямована саме на боротьбу з їхнім забрудненням.

Водночас під заборону не потрапили пакети, пляшки, контейнери для їжі та напоїв, які вживаються негайно, обгортки, сигаретні фільтри, гігієнічні продукти та вологі серветки: їхнє використання лише обмежать, а виробники будуть змушені платити за перероблення своєї продукції.

Директиву до 3 липня мали впровадити у національному законодавстві країни-члени ЄС. Деякі з них (як-от Франція) запровадили навіть більш жорсткі заходи — наприклад, заборонили одноразові пакети, пластикові чайні пакетики тощо.

За допомогою цих заходів ЄС сподівається до 2030 року позбутися всіх товарів із одноразового пластику й повністю перейти на перероблювані матеріали.

Пластик — дешевий і дуже поширений матеріал. Через це існує загроза його потрапляння в організм живих істот, зокрема й морських тварин. За оцінками Міжнародного союзу охорони природи, щороку у світі щонайменше 8 мільйонів тонн пластику потрапляє у воду як відходи.

Оскільки тварини не можуть перетравити пластик, то він травмує їх ізсередини або стає середовищем для розвитку паразитів і бактерій. А ще частинки пластику потрапляють у воду та їжу, яку їмо та п’ємо ми з вами, — через морепродукти або очищену морську воду. Токсичні складники пластиків осідають у нашому організмі, а деякі мають підтверджені канцерогенні властивості.

Саме тому переробка пластику — одне з актуальних завдань науковців. Приміром, хіміки з Массачусетського технологічного інституту США (МІТ) придумали, як створити термореактивну пластмасу, що піддається вторинній переробці. Вони також вважають, що цей метод можна застосувати для вдосконалення інших синтетичних матеріалів, як-от гуми.

В Австралії науковці заявляли про розробку й патентування пристрою, що може утилізувати пластик, який досі не підлягав переробці. А науковці з Единбурзького університету придумали, як за допомогою кишкової палички перетворити пластик на ванілін. Так вчені хочуть боротися з тоннами пластикових відходів та задовольняти попит на ванілін.