«Учора всі дякували, а сьогодні справу шиють»: ексвійськового судитимуть за подарований побратимами ніж

Колишнього військового, 60-річного Віктора Темніка затримали в метро працівники поліції. При собі він мав ніж, який побратими подарували йому на день народження. Чоловік вважав ніж сувенірним, а експертиза визнала його холодною зброєю. Тепер Темніка судитимуть.

Що сталося, чи загрожує ексбійцю ув'язнення, чи дійсно поліціянти вмисно чіпляються до військових, і які ножі не можна мати при собі, якщо не хочеш проблем із правоохоронцями, з'ясовувало hromadske.

«Чому ти, дурень, пішов добровольцем?»

Киянин Віктор Темнік до великої війни був журналістом у різних медіа, переважно займався кримінальною хронікою. Перед самим вторгненням редагував книги. У лютому 2022-го записався до ТрО, вистоявши чергу в чотири тисячі людей. На це пішло два дні. Чоловіка взяли до окремого взводу «Їжаки», який спершу розвозив металеві «їжаки» на околиці столиці. Згодом його включили до 112 бригади, до роти логістики. Возив на передову патрони, міни, бронежилети — все, що вимагав фронт.

Через рік Віктора Темніка демобілізували: у лютому йому виповнилося 60 років. На день народження отримав подарунок — красивого ножа з вигравіюваними візерунками й дарчим написом від побратимів.

Чоловік влаштувався працювати в одну з бібліотек Києва завідувачем сектора культмасової роботи. Ніж лежав удома як сувенір.

2 жовтня Темнік взяв його із собою: у бібліотеці починався воєнно-патріотичний тиждень і він хотів розповісти старшокласникам про службу й показати подарунок. Захід того дня перенесли. Тож чоловік поклав ніж до свого рюкзака й спустився в метро, щоб дістатися додому.

«Їду й думаю про те, що от маю ножа, і треба зрештою вже з кимось порадитися, що з ним робити. Якщо реєструвати, то де і як, — розповідає військовий. — І тут на платформі мені зустрічається патруль. На стрільця і звір біжить. Я привітався: “Здоров'я бажаю”, як і завжди. У моєму уявленні поліція — це друзі, до них довіра, бо це — свої. Моїми побратимами були хлопці з різних силових структур. Мій друг-поліціянт загинув».

Патрульні зупинили чоловіка, бо побачили на ньому черевики, які він продовжив носити після служби.

«Ви — військовий?»

«Я демобілізований, — кажу. — Хочете, документи покажу?» 

«Показуйте. А у вас у рюкзаку нема нічого незаконного?»

«Вогнепальної зброї нема, але ось є нагородний ніж. Хотів із вами порадитися, чи можна його носити».

Після цих слів Темніка повели до кімнати поліціянтів, яка є на кожній станції метро. Пообіцяли допомогти з дозволом. Там тримали дві години, між іншим, допитувалися, чого він, «такий дурень, пішов добровольцем». Зрештою забрали ножа на експертизу.

«Виник умисел на носіння холодної зброї»

Через два тижні прийшов результат. Цей ніж — холодна зброя. А точніше: «клинкова холодна зброя, колючо-ріжучої дії, виготовленої кустарним способом по типу мисливських ножів загального призначення».

Кримінальне право України до холодної зброї відносить шаблі, кортики, фінки, армійські, мисливські ножі, кинджали, нунчаки, стилети, кастети, свинчатки тощо. Підрозділяється холодна зброя на ударну, рубальну, колольну, а також таку, що поєднує декілька з перерахованих ознак.

Темнік отримав повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення за ст. 263 Кримінального кодексу України, частина друга (носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Карається штрафом від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин, або арештом на строк від 3 до 6 місяців, або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років — ред.).

У Національній поліції України на запит hromadske це підтвердили й додали, що коли чоловік отримав ніж, «у цей час у нього виник умисел, спрямований на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу». Стандартне канцелярське формулювання. По-людськи: затримали Темніка саме за носіння холодної зброї без дозволу.

Зараз триває досудове розслідування. Слідчо-оперативна група опитує працівників бібліотеки, у якій працює Віктор, збирає характеристики на нього в бійців-командирів. Вони обіцяють йому підтримку: «ми тебе відіб'ємо», і вважають історію надуманою, бо «ніж — сувенірний».

У самого Віктора склалося враження, що і його затримання, і відкриття кримінального провадження — через упереджене ставлення поліції до військових:

«Чому мене затримали? Там, у метро, не могли придумати підставу ні кримінальну, ні адміністративну. Не п'яний, не агресивний, не хуліганив, сумочки не різав, нікому не погрожував, навпаки — просив сприяння, оформлення по закону. Те, що я “злочинець”, визнала експертиза через два тижні, а затримали мене, не маючи причини. Думаю, через те, що я військовий. Працівники поліції метрополітену сидять під землею, ракети їм не страшні. Вони воювати не підуть. Кайфують, що затримали учасника бойових дій, якому вчора всі дякували. А тепер вони мають наді мною владу. Мовляв, вліпимо тобі по повній програмі».

Під час затримання Віктора Темніка в метро стався показовий інцидент: до кімнати, де його опитували, заглянули жінка із чоловіком: «Там платформою чоловік бігає з пістолетом, погрожує всіх постріляти».

«Все нормально, ситуація під контролем, — відповіли патрульні. — В нього є дозвіл».

Темнік пізніше бачив чоловіка, який того вечора бігав із пістолетом. Він — душевнохворий, його знають працівники метрополітену. Стояв біля входу на станцію, кричав: «Усіх порішу». Пістолета, правда, не витягав.

Поліціянти заздрять військовим?

Один з адвокатів Темніка (не називає прізвища з особистих причин), вважає, що в діях його клієнта немає прямого умислу. Злочин умисний тоді, коли той, хто його вчинив, усвідомлював суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності. Чоловік же не знав, що його ніж є холодною зброєю. І досудове розслідування має це встановити.

«Найцікавіше, що цей ніж побратими купили Віктору біля метро в Києві, правда, поблизу іншої станції. І таких точок несанкціонованого продажу з такими чи схожими ножами повно в усьому місті. І на звернення поліція відповідає, що немає повноважень на перевірку таких магазинчиків».

Адвокат пояснив, що кожен магазин має продавати ніж разом із сертифікатом, у якому зазначено, що він не є холодною зброєю. Тоді під час перевірки поліцією достатньо буде показати документ. Такий сертифікат власники серйозних магазинів замовляють у державних експертів.

Щодо упередженого ставлення до військових адвокат згоден зі своїм клієнтом. Мовляв, поліціянти заздрять військовим, бо ті нині мають більше уваги, шани й подяки. І «ловлять» їх, розуміючи, що шансів знайти у військового заборонений предмет чи зброю більше, ніж у цивільного.

Сам Темнік, згадуючи своє журналістське минуле, каже:

«У 90-ті я мав багато справ із кримінальною хронікою, мав зв'язки з міліцією. І часто бувало таке, що треба було затримати бандита. Довго морочитися з доказами його причетності до якихось злочинів. Тому найлегше було їх затримати й звинуватити в незаконному володінні чи зберіганні зброї. Уявити не міг, що цю саму статтю застосують проти мене».

Кухонні ножі та кишенькові складні — не холодна зброя

Колишній правоохоронець Микола Жукович так прокоментував ситуацію з Темніком:

«Я вражений: експерти рідко присвоюють класифікацію холодної зброї таким предметам (ножам — ред.), бо мають збігатися всі характерні ознаки».

Ці ознаки чіткі. Ніж має бути довший за 9 см, товщина клинка в найтовстішому місці — щонайменше 2,6 мм (тому кухонні та кишенькові сюди не належать), а товщина гарди (виступу на руків'ї, який фіксує руку й не дає долоні зіслизнути на лезо) — щонайменше 5 мм. Інколи на ножі немає гарди, але є підпальцева виїмка. Її глибина теж має бути не меншою за 5 мм. У ній розташовуються вказівний палець. Мають значення кут загострення вістря, заточка леза.

Жукович радить провести ще одну незалежну експертизу. «Якщо ніж не визнають холодною зброєю, кримінальну справу перекваліфікують в адміністративну. А це означатиме — штраф, бо з колючо-ріжучим предметом не можна перебувати в місцях скупчення людей».

Експоліціянт наголошує на тому, що треба запитувати сертифікати в магазинах під час купівлі, які б підтверджували, що ніж — не холодна зброя. Але каже, що траплялися випадки, коли сертифікати виявлялися фальшивками.

«Тому для свого ж спокою в будь-якому разі: куплений ніж чи подарований, є на нього сертифікат чи нема, — треба звернутися до спеціалістів в управління поліції за фаховою експертизою. Така послуга платна. Отримати її висновок із мокрою печаткою. Якщо там вказано, що ніж — безпечний, його відразу ж віддадуть назад. Якщо — холодна зброя: можна його добровільно здати в поліцію, або оформити на себе», — розповідає Жукович.

Тобто в обох випадках на ніж має бути документ.

Мати дозвіл на холодну зброю може кожен громадянин України, якому понад 18 років і який має відповідний стан здоров'я. Потрібна довідка від нарколога та психіатра. Зараз документи можна отримати через портал «Дія», але ніж треба буде принести на експертизу. У дозволі вкажуть його номер. Якщо колись станеться якийсь конфлікт, то за номером легко вирахувати власника. Такий дозвіл треба поновлювати що три роки.

Щодо Віктора Темніка, правоохоронець упевнений, що суд не відправить його під варту, зважаючи на його позитивні характеристики, несудимість тощо. Може бути штраф, а може — й умовний термін.

Упередженого ставлення поліціянтів до військових Жукович у цій ситуації не помітив:

«Військові дії у нас тривають. Але не всюди, і питання безпеки громадян важливе, поліціянти діяли за законом: ніж у місцях скупчення людей носити не можна, навіть зареєстрований. Припустимо, що людина не думала застосовувати ніж у метро, але хуліган міг його забрати, вкрасти й когось штрикнути. Є правила поводження зі зброєю».